Народився 10 січня 1597 року у Молдові. В 1612
році був змушений тікати до Польщі після завданої його батьку місцевими
конкурентами в боротьбі за владу поразки. Навчався в православній Львівській братській школі,
потім в університетах Польщі та Франції. Був на військовій службі при гетьманах
Жолкевському та Ходкевичу, брав участь в Хотинській битві польсько-козацьких
військ з турками (1621 рік).
Під впливом І. Борецького Петро Могила прийняв чернецтво і 1627 року
був обраний архімандритом Києво-Печерської лаври. Розгортає видавничу діяльність Лаврської
друкарні. В 1631 році заснував при Лаврі
православну школу на зразок ієзуїтських колегіумів, яку за його ініціативою
1632 року переведено до Братського Богоявленського монастиря (на Подолі) і
об’єднано з братською школою в один колегіум, який невдовзі дістав назву
Києво-Могилянського. В 1632 році як голова делегації киян був присутній у
Варшаві на коронації польського короля Владислава IV і добився від нього таких самих правил для православної церкви в межах
Речі Посполитої , які до того отримали уніати. Налагодивши добрі взаємини з
новим королем, Петро Могила по поверненню до Києва стає його митрополитом і за
допомогою лаврських ченців та персоналу
колегіуму відбирає в уніатів ряд захоплених ними раніше в Києві храмів (зокрема
Софію, яка остаточно перейшла до рук православних у 1633 році) та
монастирів (наприклад, Видубицький).
Розгортає широку діяльність по відновленню та влаштуванню київських церков (Спаса на Берестові, Трьохсвятительської,
Десятинної). Особливу увагу приділяв
піднесенню Києво-Могилянського колегіуму, запрошуючи до нього відомих
викладачів та докладаючи зусиль для надання йому статусу академії. Це сталося
після подолання протидії з боку
тодішнього київського воєводи, завзятого католика Я. Тишкевича.
Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили виходила за межі
Києва. Так, 1634 року він відкрив філіал Києво-Могилянського колегіуму в
Вінниці, 1636 року створив колегіум у Кременці. Рішучі заходи Петра Могили по
відновленню традиційних позицій
православ’я в Києві та Україні сприяли привертанню до нього симпатій
козацтва. На цей період життя
припадає написання і видання ним його основних богоявленських творів –
«Анфологіону» (1636 рік) та «Євхологіону» (1646 рік).
Виступаючи все життя як палкий захисник православ’я і організатор православної
освіти, Петро Могила водночас прагнув до порозуміння між православними та
католиками на засадах рівноправ’я, конфедеративної злуки церков, з приводу чого
він протягом 1645-1646 років листувався з папою Римським. Однак ці його зусилля
зазнали невдачі.
Помер 11 січня 1647 року у Києві.
Павленко,
Ю. В. Могила Петро / Ю. В. Павленко //
Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 246 :
портр.
Увічнення
пам'яті
Пам'ятник
Петру Могилі на території Києво-Печерської Лаври
Пам'ятник
Петру Могилі на території МАУП
Петро Могила похований зліва біля
головного ходу в Успенський соборі
Києво-Печерської лаври.
Сама могила не облаштована належним християнським чином після реставрації
собору. На місці поховання встановлена чорна гранітна плита з відповідним
написом про смерть відомого митрополита-архимандрита Києво-Печерської лаври.
Наразі існує нагальна духовно-етична потреба у гідному облаштуванні місця
поховання видатного релігійного та громадського діяча-просвітителя України.
Києво-Могилянська академія
Детальніша інформація про Петра Могилу в таких джерелах
нашого відділу:
Київський
митрополит Петро Могила // Костомаров,
М. І. Історичні постаті / М.І. Костомаров ; [пер. з рос. І.С. Голуб]. – Д. :
Січ, 2008. – С. 116-154.
Могила Петр
Симеонович (1596/1597-1647) : митрополит
Киевский, Галицкий и всея Руси, основатель Киево-Могилянской академии,
церковный и просветительский деятель // Хорошевский, А. Ю. Проект
"Украина". Галерея национальных героев / А. Ю. Хорошевский . – Х. : Бібколектор,
2012. - С. 177-179 : портр.
[Святитель Петро Могила]
// Хроніка-2000. – Вип. 60. – 728 с. : портр., фото., іл. ЗМІСТ:
Хронограф. Хроніка XVII-XXI ст. Вперше
українською. У світлі культурології. З творів святителя Петра Могили. Рукою
власною… Форми і відбитки. Панегіричні вірші.
Немає коментарів:
Дописати коментар