четвер, 29 грудня 2016 р.

СТРАЖЕСКО МИКОЛА ДМИТРОВИЧ – учений медик, академік НАН України



Народився 29 грудня 1876 року в Одесі. Закінчив медичний факультет Київського університету (1899 рік), залишений інтерном терапевтичного відділення Олександрівської лікарні, 1901 році вдосконалювався з кардіології в Парижі, Берліні, Мюнхені, 1902-1904 роках проводив дослідження в лабораторії Павлова в Петербурзькій військово-медичній академії; 1905-1907 роках – старший ординатор, 1908-1917 роках – старший асистент, приват-доцент факультетської терапевтичної клініки Київського університету, 1907-1919 роках – професор Київського жіночого медичного інституту та1917-1919 роках – завідуючий кафедрою Київського університету; 1919-1922 роках завідуючий кафедрою Новоросійського університету в Одесі; 1922-1952 роках – директор терапевтичної клініки Київського  медичного інституту, 1936-1952 роки – директор Українського науково-дослідного інституту клінічної медицини (з 1952 року – Інститут клінічної медицини ім. М. Д. Стражеска,  тепер – Інститут кардіології АМН України).
Помер 22 червня 1952 року.
Наукові праці охоплюють широкий спектр проблем внутрішньої медицини. Описав 1906 року «гарматний тон» при порушенні діяльності серця (так званий феномен Стражеска).  З В. П. Образцовим вперше описав 1909 року клінічні ознаки тромбозу вінцевих артерій серця (діагностика інфаркту міокарда). Розробив метод фізичної діагностики захворювань органів черевної порожнини (1924 рік). Висунув гіпотезу інфекційно-алергічної природи ревматизму (1934 рік). Дослідження стосуються також проблем стенокардії, сепсису (зокрема ранового), серцевої недостатності, гіпертонічної хвороби, захворювань шлунково-кишкового тракту, алергії, шоку, довголіття, клінічної гематології. Створив наукову школу.
Заслужений діяч науки України (1934 рік). Герой Соціальної Праці (1947 рік). Ордени Леніна (два), Трудового Червоного Прапора, медалі. Академік АН СРСР (1943 рік) та АМН СРСР (1944 рік). Президією НАН України засновано премію ім. М. Д. Стражеска.
Дупленко, Ю. К. Стражеско Микола Дмитрович / Ю. К. Дупленко // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 360-361  : портр.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ



 В 1961 році в Солом'янському районі Києва на честь Миколи Стражеска названо вулицю (колишня Любецька).
 
                        В Києві академіку встановлено дві меморіальні дошки:



 




2006 року НБУ викарбував та ввів до обігу пам'ятну монету на честь Миколи Стражеска номіналом 2 гривні.





Меморіальна дошка видатним хірургам і терапевтам Київського медичного інституту. Встановлена на будинку факультетських клінік Київського медичного інституту (Київ, бульвар Тараса Шевченка, 17).

вівторок, 20 грудня 2016 р.

БЕЗСМЕРТНИЙ ВОЛОДИМИР АНДРІАНОВИЧ – архітектор та інженер



Народився 21 грудня 1861 року у Києві. Закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів (1885 рік). В 1893-1919 роках – губернський інженер у Києві, з 1921 року – викладач Київського політехнічного інституту. Помер 6 серпня 1940 року.
Автор споруд у Києві: силова електростанція трамваю на Набережному шосе,2 (1903-1904 роки), металевий міст над Петровською алеєю (1896-1897 роки), прибуткові будинки на вулиці Сагайдачного, 10 (1899 рік), Гоголівській, 23 (1909 рік), Артема,40 (1913 рік), особняк на вулиці Мельникова, 8 (1911 рік).
Безсмертний Володимир Андріанович // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 27 : портр.

Авторські роботи в Києві
·         прибуткові будинки на Гоголівській вулиці, № 17 Красовського та № 23 Ягимовського «Будинок з котами» (1909) ;
·         особняк-будинок для голови Київського суду Грабара на вулиці Мельникова, 8 (1910);
·         прибутковий будинок Людмили Максимової на вулиці Петра Сагайдачного, 10/5 (1899, колишня адреса — Олександрівська вулиця, 34);
·         будинок Давида Марголіна на вулиці Петра Сагайдачного, 12 (1899, колишня адреса — Олександрівська вулиця, 36);
·         прибутковий будинок потомственної почесної громадянки Є. Томіліної на вулиці Січових Стрільців, 42;
·         житловий будинок на вулиці Січових Стрільців, 40/1 і в Бехтеревському провулку (прибутковий будинок О. Андре, 1913);
·         будинок на розі вулиць Січових Стрільців і Кудрявської;
·         будинок Пушиної по Дорогожицькій вулиці, 8;
·         будинок Київського товариства взаємного кредиту на Хрещатику, 16;
·         маслобійний завод братів Лур'є на Подолі;
·         будинок головних майстерень при Київському арештантському відділенні на бульварі Тараса Шевченка, 27;
·         казенний винний ректифікаційний склад № 1 на 600 000 відер (площею 1,7 га), що складався з головного корпусу на вісім розливних столів, очисного відділення, спиртосховища, кочегарки, спиртоприймального відділення, огорожі (1896). Склад був закритий в 1914 році, з 1931 року — лікеро-горілочний завод, Кудрявська вулиця, 16;
·         залізний віадук над Петрівською вулицею (18961897);
·         хірургічний та гінекологічний корпус Кирилівської лікарні на 180 ліжок (1897);
·         барак Червоного Хреста Київського благодійного товариства;
·         школа-притулок для глухонімих хлопчиків Київського відділу піклування про глухонімих (1902) коштом цукрозаводчика Ніколи Терещенка на Макарівській вулиці, 3 (тепер Пугачова);
·         будинок казенної палати і казначейства на Львівській площі (проект Олександра Кобелєва, 19131914);
·         дерев'яна шатрова каплиця на цегляному цоколі, куди вміщували потоплених Товариства рятування на водах;
·         перебудова генерал-губернаторського будинку;
·         надбудова четвертого поверху будинку № 15 на Володимирській вулиці, колишніх губернських Присутственних місць (19081909);
·         гараж для поштових автомобілів;
·         центральна силова станція міського електричного трамваю на Олександрівській вулиці (19021904);
·         елеватор на млині Бродського на Подолі (1907);
·         центральна електроосвітлювальна станція біля підніжжя Володимирського узвозу (1897);
·         будинок комунального банку;
·         будинок колишніх друкарень Держполітвидаву на вулиці Воровського (тепер Бульварно-Кудрявська);
·         павільйон на Всеросійській сільськогосподарській та промисловій виставці в Києві (1897);
·         укріплення схилів та створення естакади фунікулера.
Крім того, як консультант та член будівельної комісії, брав участь в будівництвах:
·         хімічної лабораторії Університету святого Володимира;
·         державного банку;
·         селянського банку;
·         поштамту;
·         технічного товариства;
·         Товариства швидкої медичної допомоги;
·         по спорудженню і розширенню київської каналізації та артезіанського водозабезпечення в Києві та багатьох інших об'єктів.

Івашко Ю. З історії київських будинків. Неоготика Гоголівської вулиці / Ю. Івашко  // Київська старовина. - 2004. -  № 6. - С.172-175.
Малаков, Д. В. Архітектор Безсмертний. Доцільність і естетика / Дмитро Малаков. – К. : Кий, 2013. - 229 с. : іл., портр.