пʼятниця, 15 серпня 2014 р.

ГАЛАГАН ГРИГОРІЙ ПАВЛОВИЧ - меценат, землевласник, громадський діяч



Народився  [15 серпня] 1819 року. Родовід вів від чигиринського та прилуцького полковника  Ігнатія Івановича Галагана початку XVIII ст. Людина широких ліберальних поглядів, приятель М. В. Гоголя, Т. Г. Шевченка, багатьох інших відомих людей свого часу. В 1847 року одружився на Катерині Василівні (1826-1896 роках), дочці таємного радника В. В. Кочубея (1764-1844 роки). Їхній єдиний син Павло Галаган (1853-1869 роки), який подавав великі надії своїми здібностями, несподівано помер в юнацькому віці. В пам’ять про сина Галаган на власні кошти заснував Колегію Павла Галагана, яка під його керівництвом почала працювати 1871 року по вулиці Фундуклеївській, 7-11 (тепер Б. Хмельницького), В Колегії особливу увагу приділяли моральному розвитку юнаків, широко подавали теми, пов’язані з історією та культурою України. Серед викладачів Колегії в різні роки були П. Г. Житецький, М. І. Мурашко,       В. П. Науменко, М. К. Пимоненко, І. Т. Екземплярський та ін. У 1885 році в ній перебував І. Я. Франко. Серед випускників Колегії багато відомих учених, діячів культури. Впродовж життя Галаган та його дружина на будівництво й утримання Колегії витратили 1 мільйон 120 тис. крб. Помер в 1888 році.

Павленко, Ю. В. Галаган Григорій Павлович / Ю. В. Павленко // Кияни : біограф. словник. - К. : Фенікс, 2004. - С. 80 : портр.


Григорій Галаган - засновник колегії для незаможних юнаків // Хрещатик. - 2008. - 3 груд. (№ 216). - С. 14 : фото.

Шапаренко В. Меценатська діяльність родини Галаганів / В. Шапаренко // Хроніка - 2000 : Український культурологічний альманах. Вип. 41-42. - К., 2001. - С. 386-395.



середа, 6 серпня 2014 р.

БЕРЛІНСЬКИЙ МАКСИМ ФЕДОРОВИЧ - історик, археолог



 Народився 6 серпня 1764 року в с. Нова Слобота (тепер Сумської області) в родині священика. Закінчив Києво-Могилянську академію (1786 рік), після чого був запрошений до Петербурга викладачем щойно заснованої Учительської семінарії (згодом Головний педагогічний інститут). У 1788 році в Києві відкрилося Головне народне училище, і Берлинський став у ньому викладачем історії та географії. Невдовзі він призначається директором цього училища, на базі якого під його керівництвом 1809 році створюється Перша київська гімназія, що 1811 році особливим статутом прирівнюється до вищих навчальних закладів. На посаді її директора Берлинський перебував до 1834 року, коли став головою правління Київського інституту. Берлинський викладав також історію в Київській духовній академії.
Впродовж  всього життя Берлинський займався ретельним вивченням київських старожитностей та історії міста. Наслідками цієї копіткої роботи стали його ґрунтовні праці «История города Киева», підготовлена до друку ще 1800 року, але видана пізніше, та «Короткое описание Киева» (1820 рік). У 1800 році він видав у Москві підручник з російської історії, де минулому України відводилося значне місце. Численні його статті з історичної та археологічної тематики виходили в багатьох журналах. Друкував він також розвідки з ботаніки, мінералогії та метеорології Київщини. В останні роки життя брав участь в створеній з ініціативи М. О. Максимовича Київській тимчасовій комісії для розгляду давніх актів. Помер 18 січня 1848 року у Києві, похований  на Байковому цвинтарі. Його ім’ям названо одну з київських вулиць.
Павленко, Ю. В. Берлинський Максим Федорович / Ю. В. Павленко // Кияни : біограф. словник. - К. : Фенікс, 2004. - С. 30 : портр.

Праці Берлинського Максима Федоровича, що знаходяться у відділі :


Берлинський, М. Ф. Історія міста Києва / М. Ф. Берлинський ; [Акад. наук Української РСР. Археографічна комісія ; Ін-т археології ; Ін-т історії України]. - К. : Наук. думка, 1991. - 318 с., портр. 

Берлинський, М. Ф. Короткий опис Києва / Максим Берлинський ; [комент. Ю. Олійника]. - К. : Б.в., 1990. - 224 с. : іл. 


Про Берлинського М. Ф. можна більше  дізнатися з джерела 

Туркевич В. Літописець Києва / В. Туркевич // Пам'ять століть. - 2005. -  
№ 2.- С. 72-75.