Народився 16 грудня 1866 року у с. Чоботарка (тепер Вінницька область). Будучи студентом
Новоросійського університету (1889 рік) зазнав переслідувань з боку влади за
участь в революційних заворушеннях, 1889-1891 роках – працював на Одеській
бактеріологічній станції, закінчив екстерном фізико-математичний факультет Новоросійського університету (1891 рік) та
медичний факультет Київського університету (1894 рік). В 1894-1895 роках –
лікар-епідеміолог у Подільській губернії, 1895-1897 роках – лікар Київського
військового шпиталю, 1898-1928 роках - завідуючий першою в Росії кафедрою
бактеріології Петербурзького жіночого медичного інституту (згодом 1-й
Ленінградський медичний інститут) водночас працював Інституті експериментальної
медицини, 1920-1923 роках – ректор Одеської медичної академії
(реорганізована в Одеський медичний інститут), де створив і очолив
кафедру епідеміології, 1923-1928 роках – завідуючий кафедрою мікробіології та
епідеміології Військово-медичної
академії в Ленінграді, 1928-1929 роках – в Києві,1929 рік – директор створеного
за його ініціативою Інституту мікробіології (тепер Інститут мікробіології та
вірусології НАН України). Помер 15 грудня 1929 року у Києві, похований у
с.Чоботарка (нині с. Заболотне), де створено його музей.
Наукові праці присвячено етіології, патогенезу,
епідеміології та профілактиці, головним чином, трьох інфекцій – чуми, холери та
сифілісу. Один із засновників вітчизняної епідеміології. Брав участь у ліквідації в Росії епідемії холери
(1894,1909, 1910, 1918 роках очолював
ряд експедицій з вивчення чуми в Індії, Єгипті, Монголії, Маньчжурії, Китаї
(1897, 1898, 1910-1911 роках), Ірані (1899 рік), Шотландії (1900 рік). Вперше
висунув1899 року гіпотезу про природні вогнища чуми та гризунів як носіїв її збудника й джерело зараження
людини (таргани, ховрахи, пацюки) та спільно з Л. М. Ісаєвим вперше виділив з
них культуру чумного мікроба (1911 рік). Встановив шляхи передачі бубонної та
легеневої чуми, опрацював методики виготовлення протичумних вакцин і сироваток.
Результати його досліджень дозволили впровадити раціональні запобіжні заходи й
створити мережу протичумних закладів. Вивчаючи епідеміологію холери, відкрив
феномен існування серед здорових людей носіїв холерних вібріонів. Довів 1893
року у досліді на собі (разом з І. Г. Савченком в київській лабораторії В. В.
Підвисоцького) ефективність пероральної імунізації та вакцинації проти
холери. Патогенезу сифілісу присвячена його
докторська дисертація, виконана на створеній ним експериментальній моделі на
мавпах-бабуїнах (1909 рік). Організував 1918 року вакцино-сироваткову комісію в
Інституті експериментальної медицини і 1916 року науково-виробничу лабораторію
з виготовлення вакцин проти черевного тифу та холери при Жіночому медичному
інституті. Автор посібника «Основи епідеміології» (1927 рік). Створив наукову
школу.
Один із засновників Міжнародного товариства мікробіологів. Президією НАН України
засновано премію ім. Д. К. Заболотного. Його ім’я присвоєно Інституту
мікробіології та вірусології НАН України. Академік АН СРСР (1929 рік).
Дупленко,
Ю. К. Заболотний Данило Кирилович / Ю. К. Дупленко // Кияни : біограф. словник.
– К. : Фенікс, 2004. – С. 138-139 : портр.
Вшанування пам'яті
Ім'я Данила
Заболотного носить Інститут мікробіології і
вірусології НАН України, який він заснував 1929 року, та вулиця на
південній околиці Голосіївського району Києва, на якій розташовані цей та
декілька інших інститутів НАН України
біологічного профілю.
Пам'ятник Данилу Заболотному на подвір'ї
Інституту
мікробіології і вірусології.
P.S. Точна дата не відома. В джерелах подано різні дати :
Скрипаль, І. Г. Заболотний
Данило Кирилович / І. Г. Скрипаль // Енциклопедія Сучасної України. Т.10.
З-ЗОР. – К.; 2010. – С. 23 : портр. (дата 16 грудня 1866 рік).
Брега, Г. С. Заболотний
Данило Кирилович / Г. С. Брега // Енциклопедія історії України. Т.3. Е-Й. – К. : Наук. думка, 2005. – С. 184
: портр. (дата 28 грудня 1866 рік).
Войцехівська, І. Данило Заболотний – ім’я в усіх енциклопедіях світу / Ірина
Войцехівська // Історичний календар. –
К.; 2007. – С. 54-56 : портр. ( дата 2
січня 1867 рік).
Немає коментарів:
Дописати коментар