вівторок, 27 жовтня 2015 р.

ОЛІЙНИК БОРИС ІЛЛІЧ- поет, літературознавець і політик, академік НАН України (1990 рік)



Народився 22. 10. 1935 року в с. Зачепилівка Полтавської області. Закінчив Київський університет (1958 рік), працював у редакціях літературних та суспільно-політичних періодичних видань («Молодь України», «Дніпро», «Ранок»), видавництві «Дніпро»; 1971-1989 роках – заступник голови правління, секретар Спілки письменників України; з 1987 року – голова Українського фонду культури і з 1992 року – також  головний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України; з 1994 року – народний депутат України 2-4 скликань, (1994-2000 роках – голова постійної Комісії (Комітету) Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках із СНД) з 2002 року – голова постійної делегації України в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), з січня 2004 року – віце-президент ПАРЄ.
Автор поем і поетичних збірок, історико-літературних, критичних і публіцистичних праць, зокрема «Б’ють у крицю ковалі» (1962 рік), «Дванадцятий ван» (1964 рік), «Вибір» (1965 рік), «Коло» (1968 рік), «Відлучення» (1970 рік), «На лінії тиші» (1972 рік),  «Рух» (1973 рік), «Ми знаємо для чого жить!» (1974 рік), «Гора» (1975 рік), «Істина» (1976 рік), «Закликання вогню» (1978 рік), «Сива ластівка», «Дума про місто»  (1982 рік), «Міра» (1984 рік), «Сім» (1988 рік), «Трубіть трубіж» (1997 рік) та інші.
Державна премія України ім.. Т.Г. Шевченка (1983 рік). Почесна грамота Президії Верховної Ради України (1985 рік). Депутат Верховної Ради України 10 і 11 скликань та народний депутат СРСР (1989-1991 років). Державна премія СРСР (1975 рік). Ордени Жовтневої революції (1984 рік), Трудового Червоного Прапора (1982 рік), Дружби народів, князя Ярослава Мудрого Vст. (1995 рік) і ІV ст. (1999 рік). Премія ім. В. І. Вернадського (2001 рік).
Храмов, Ю. О. Олійник Борис Ілліч / Ю. О. Храмов // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 268 : портр.

У відділі можна ознайомитись з працями Бориса Ілліча Олійника

Олійник, Б. Біла мелодія : лірика / Борис Олійник. – К. : Укр. письменник, 1999. – 112 с. – (Сучасна українська література).

Олійник, Б. Вибір! : поезії / Борис Олійник . – К. : Рад. письменник, 1965. – 96 с.

Олійник, Б. Два роки в Кремлі / Борис Олійник. – К. : СІЛЬСЬКІ ВІСТІ, 1992. – 128 с.

Олійник, Б. Криниці моралі та духовна посуха  : статті, виступи, публіцистичні роздуми, інтерв’ю / Борис Олійник. – К. : Рад. письменник, 1990. – 280 с.

Олійник, Б. Основи : поезії / Борис Олійник. – К. : Дніпро, 2005. – 456 с.

Олійник, Б. Поворотний круг : вірші та поеми / Борис Олійник. – К. : Молодь, 1989. – 96 с.

Олійник, Б. Сива ластівка : поезія / Борис Олійник. – К. : Веселка, 1995. – 128 с. : іл.

Олійник, Б. Сім : поема / Борис Олійник. -  К. : Рад. письменник, 1988. – 96 с.

Олійник, Б.  Таємна вечеря : поезія 1989-2000 / Борис Олійник. – К., 2000. – 144 с.

понеділок, 5 жовтня 2015 р.

КЛИМЕНКО ІОНА ЄФИМОВИЧ - художник, фотограф



Клименко Іона 1928-1929 рр.
         Клименко І. О. (1901-1973) народився в селі Чистопіль під Нікополем в родині заможних селян. У 1918 році переїхав до старшої сестри Надійки у Київ. 1926 року закінчив Київський художній інститут, де навчався в майстерні 
Ф. Кричевського. Був членом Асоціації  революційного мистецтва (АРМУ). На жаль  майже всі твори І. Клименка у 1937-1939 роках були знищені як «формалістичні» і такі, що «спотворюють соціалістичну дійсність». Кілька картин були «арештовані» і потрапили у сформований у 1939 році закритий «Спецфонд» Київського державного музею українського мистецтва. Завдяки мужності і самовідданій праці науковців музею твори багатьох українських художників, які потрапили до «Спецфонду», були збережені і зараз демонструються в колекції Національного художнього музею України.
        Кілька картин Клименка довоєнного періоду перебувають у приватних колекціях. Після війни І. Клименко працював художником на студії «Київнаукфільм» у відділі технічної мультиплікації. У цей час він захопився фотографуванням вулиць і старих будинків Києва, збирав дореволюційні поштові листівки з краєвидами міста.
Донині у його нащадків зберігаються сотні негативів фотографій київських вулиць і вже давно знесених будівель.
Клименко Іона 1960-х років













Картини, які знаходяться в Спецфонді Національного художнього музею України.