середа, 25 лютого 2015 р.

ВІРСЬКИЙ ПАВЛО ПАВЛОВИЧ – балетмейстер, народний артист України (1960 рік)



Народився 25 (12)  лютого 1905 року в Одесі. Закінчив Одеське музично-драматичне училище (1926 рік) та Московський театральний технікум (1928 рік). Працював у театрах Одеси, Москви, Харкова, Києва, Дніпропетровська. В 1942 році – керівник Ансамблю пісні і танцю Київського Військового округу, 1942-1955 роках – художній керівник Ансамблю пісні і танцю Радянської Армії ім. О. В. Александрова, 1955-1975 роках – Ансамблю танцю України (організував його 1937 року,  в 1977 році ансамблю присвоєно його імя). Помер 5 липня 1975 року у Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі
Автор танців, хореографічних картин та композицій: «Чумацкі радощі», «Гопак», «Новорічна метелиця», «Колгоспна полька», «Шахтарська святкова», «Моряки флотилії», «Радянська Україна» та інші.
Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка (1965 рік). Державна премія СРСР (1950 рік, 1970 рік). Ордени Червоного Прапора, Дружби народів, Червоної Зірки.

Вірський Павло Павлович // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 69 : портр.



Література про Вірського П. П.

Павел Вирский (1905-1975) : хореограф, реформатор сценического искусства // 100 великих украинцев. - М. : Вече, К. : Орфей, 2002. - С. 534-539 : портр.


Майстер української хореографії : до 100-річчя від дня народження     П. П. Вірського // Знаменні дати : календар. - 2005. -  С. 44-49.

Шпак, В. Добрий геній українського танцю : 110 років з дня народження Павла Вірського / Віктор Шпак // Урядовий кур'єр. - 2015. - 21 лют. - С. 9 : фото.





Вшанування памяті


 







В 1983 році в Києві, на будинку по вулиці Малій Житомирській, 10 де він жив в 19691975 роках встановлено меморіальну дошку (бронза, барельєфний портрет; скульптор Н. Д. Марченко, архітектор Т. Г. Довженко).


Могила П. Вірськогона на Байковому кладовищі

21 лютого 2005 року Національним банком України в серії «Видатні особистості України» в обіг була випущена нейзильберова 2-гривнева пам'ятна монета накладом 20 000 штук, присвячена 100-річчю від дня народження хореографа.








Також у 2005 році Поштою України була випущена поштова марка номіналом 45 копійок, присвячена 100-річному ювілею Павла Вірського.




uk.wikipedia.org

пʼятниця, 20 лютого 2015 р.

ШАМО ІГОР НАУМОВИЧ – композитор, піаніст, народний артист України.

Автор пісні «Як тебе не любити, Києве мій!» композитор Ігор Шамо,  слова поета Дмитра Луценка, написана в 1962 році. З листопада 2014 року  стала офіційним  гімном  Києва.

Народився 21 лютого 1925 року у Києві.  Закінчив Київську консерваторію в 1951 році. 
Композиторське  обдарування І. Шамо мало універсальний характер, він плідно працював  у різних формах і жанрах музики: сімфонії, вокально-симфонічні та камерно-інструментальні форми, хори, пісні, музика до театральних вистав та до кінофільмів. І. Шамо був прекрасним піаністом, розумівся на творчих потребах музикантів і створював яскраві та цікаві для виконання й вражаючі слухачів композиції, тому більшість його творів стали репертуарними на багато років. 
Значне місце у творчості І. Шамо посідає тема Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу (1941-1945 роки), учасником якої йому довелося бути в юнацькі роки - Сімфонія № 3 "Пам'яті героїв", збірка "Пісні полум'яних літ" та ін. Шамо І. Н. - автор вокального циклу на слова       Т. Г. Шевченка, йому належить перша в Україні хорова опера "Ятранські ігри"з унікальною до того часу партитурою, автор понад 300 пісень, зокрема «Києве, мій». Створив музику до 20-ти художніх фільмів, зокрема до 6-ти серійного телевізійного фільму "Як гартувалася сталь", та 16-ти театральних вистав. Більшість пісень, що прозвучали з екранів, набули широкої популярності й стали ознакою часу.
Твори: три симфонії (1964 рік, 1967 рік, 1975 рік), концерти зі струнним оркестром для флейти (1977 рік), для фортепіано (1951 рік), баяна (1980 рік); Молдавські поеми-рапсодії (1956 рік), кантати «Співає Україна» (1961 рік) та інші музичні твори.
Ігор Шамо Лауреат Республіканської комсомольської премії  ім. М. О. Островського (1972 рік), державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1976 рік).
Помер 16 серпня 1982 року у Києві. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.
В 1984 році про композитора знято телевізійний фільм "Пісні Ігоря Шамо".


1. Шамо Ігор Наумович // Енциклопедія історії України : [у 10 т.].Т. 10. Т-Я / Редкол. В. А. Смолій [та ін.]; [НАН України; Ін-т історії України]. - К. : Наук. думка, 2013. - С. 590-591 : портр.

2. Шамо Ігор Наумович // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 410 : портр.

Про І. Н. Шамо

Антоненко, А. Як народилася пісня "Як тебе не любити, Києве мій" : неофіційному гімну нашої столиці минуло 50 років! / Аліса Антоненко // День. - 2012. - 16 серп. (№ 144). - С. 10 : іл.

Бахарева, Т. Дочь Игоря Шамо Тамара: "Песню "Києве мій" папа создал за одну ночь" : тридцаць лет назад ушел из жизни популярный советский композитор, автор знаменитого хита / Таисия Бахарева //  Факты и комментарии. - 2012. - 18 авг. (№ 149). - С. 9 : фото.

Панкратьев, С. "Як тебе не любити, Києве мій!" / Сергей Панкратьев // Киевский Вестник. - 2012. - 31 мая (№ 56). - С. 6 : фото.

Шамо, Т. "Не хочу, чтобы "Києве мій..." лоббировали как гимн города" : столько лет фрагмент "Як тебе не любити... " звучит на Майдане, но никто никогда не спрашивал нас, можно ли использовать мелодию, никаких авторских отчислений / Тамара Шамо // Газета по-киевски. - 2010. - 22 февр.  (№ 34). - С. 11 : фото.


Вшанування памяті:

   На будинку по вул. Костьольній, 8 у м. Києві, де жив композитор, встановлено меморіальну дошку.







Київській дитячій музичній школі № 7 надано ім'я Ігоря Шамо.



 
Поштовий конверт, випущений до 75-річчя композитора (26 січня 2000 року).

                                          uk.wikipedia.org