ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ – історик

Походив з відомого з XVII ст. старшинського козацького роду. Народився  20 червня 1834 року у с. Гирівка (тепер с. Шевченкове Сумської області). Закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету (1858 рік). Перебуваючи в столиці, зблизився з редакцією часопису «Основа», зокрема з Т. Г. Шевченком, приятелем його старших братів. Зацікавленість історією України  відбилася вже в його праці «Указатель к изучению малороссийского края» (СПб, 1858 рік). Гаряче вітав ліберальні реформи, зокрема селянську, з 1861 року взяв особисту участь в її проведенні на Чернігівщині як представник уряду, потім працював секретарем Чернігівського статистичного комітету та в ін. установах у Чернігові. Це дало  йому можливість безпосередньо ознайомитися з великим місцевим архівним матеріалом, головним чином, з документами доби Гетьманщини. Наслідком цього була низка праць з історії лівобережного селянства та козацтва, серед яких найважливіші: «Малороссийские исполитые крестьяне. 1648-1783» (1866 рік), «Очерки старейших дворянских родов Черниговской губернии» (1868 рік) та «Очерки малороссийских фамилий» (1875-1876 роки).

В 1880 році переїхав до Києва, де з наступного року став членом міської судової палати. На київський період життя припадає розквіт його наукової діяльності. Він друкує численні статті в багатьох часописах, зокрема в «Киевской старине», кілька видань якої вийшло за його редакцією. Окремими виданнями було надруковано його томи з серії «Описание старой Малороссии»: «Стародубский полк» (1893 рік), «Нежинский полк» (1893 рік) та «Прилуцкий полк», (1902 рік). За його редакцією побачили світ численні архівні і мемуарні матеріали з історії Лівобережної України доби Гетьманщини.

За світоглядом був типовим представником помірковано-народницького спрямування, багато в чому подібний до В. Б. Антоновича. Між тим творчість Лазаревського мало пройнята національно-народницькою романтикою, йому притаманне критичне ставлення до більшості українських керівників доби Гетьманщини, зокрема І. Мазепи. Помер 13 квітня 1902 року у Києві.

Павленко, Ю. В. Лазаревський Олександр Матвійович / Ю. В. Павленко // Кияни : біограф. словник. – Київ : Фенікс, 2004. – С. 205 : портр.

Більш детальніше про Олександра Матвійовича Лазаревського можна дізнатися в нашому відділі  з таких джерел: 

Бутич, І. Л. Лазаревський Олександр Матвійович / І. Л. Бутич  // Енциклопедія Сучасної України. Т. 16. Куз-Лев. – Київ, 2016. – С. 463-464 : портр.

Герасименко, Н. О.  Лазаревський Олександр Матвійович / О. Н.  Герасименко // Енциклопедія історії України. Т. 6. Ла-Мі. – Київ : Наук. думка, 2009. – С. 28-30 : портр.

Денисенко, А. Істориками, як і поетами, народжуються / А. Денисенко // Пам'ять століть. – 2004. – № 5. – С. 80-97.

О. М. Лазаревський // Гуменюк, М. П. Українські бібліографи XIX – початку ХХ століття : нариси про життя та діяльність / М. П. Гуменюк. – Харків : Книжкова палата УРСР, 1969. – С. 17-26 : портр.

Рожнятовська, О. А. Видатний історик України : до 170-річчя від дня народження О. М. Лазаревського / О. А. Рожнятковська // Календар знаменних і пам'ятних дат. – 2004. – ІІ кв. – С. 75-82.

ГАЛАЙБА ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ - києвознавець, журналіст, літератор

Народився Василь Васильович Галайба 9 червня 1939 року в колишній гетьманській столиці – невеликому містечку Батурин Бахмацького району Чернігівської  області в родині одноосібників. В дитячому віці свій вільний час він проводив зимової пори – на лижах на батуринських горах, літньої – в іграх, які однолітки влаштовували в приміщеннях занедбаних тоді історичних будівель, зокрема в будинку Кочубея і палаці Розумовського (Тепловки). 

Навчаючись у старших класах Батуринської середньої загальноосвітньої школи, стає єдиним із школярів читачем Батуринської районної бібліотеки для дорослих. Тоді ж відчув потяг до краєзнавства. Незабутні враження на нього справили організовані дирекцією школи екскурсійні поїздки до Конотопа та  Києва.

Закінчивши школу в 1956 році, Василь Галайба вступає на навчання до Одеського електротехнічного інституту зв’язку, а в  1961 році захищає диплом інженера дротового зв’язку.

Того ж року за направленням прибуває до Києва, де на інженерних посадах в різних проектних організаціях працює до виходу на пенсію. Вже в перші роки перебування в столиці зацікавився пов’язаними з нею історичними постатями. Цей інтерес поступово переріс в нестерпне бажання зануритися в історію самого міста, його будинків, вулиць, площ тощо. Розпочалося все зі спілкування з корінними киянами похилого віку – мешканцями старих будинків -  і занотовування їхніх спогадів. А продовжилося відвідуванням архівів і бібліотек та опрацьовуванням дореволюційних київських газет. Виявлені в газетах, а також у журналах матеріали стали основою цілої низки статей, які охоче брали до друку сучасні засоби масової інформації. Спочатку це були невеликі замітки, зокрема про годування голубів, про київську міську природу тощо, а згодом пішли вже значні за обсягом статті, такі як, наприклад, про пам’ятник княгині Ольги, про товариство «Червоний Хрест» та інші.

Загальна кількість опублікованих різними газетами й журналами матеріалів з історії Києва перевищує цифру 500. Як співавтор Василь Галайба присутній своїми оформленими окремими розділами, матеріалами  і в кількох книжках, видрукуваних видавництвом «Амадей» (директор В.М. Грузин). Це такі, відомі широкому київському загалу книги як «Хрещатик» (1997 р.), «Володимирська» (1999 р.) та «Прорізна. Ярославів вал» (2010 р.). Є у доробку Василя Галайби й власні авторські книжки. Це «Храми Св. Миколая в Києві» (2002 р.),

 «Хроніка старого Києва» (2003 р.), що вийшли друком  у видавництві «Бібліотека українця» (директор М.А. Ляшенко), а ще книга «Свято-Богородичні храми у «другому Єрусалимі – місті Києві», що побачила світ у видавництві «Автограф» (директор М.А. Гнатюк, керівник проекту К.В. Олійник). На особливу увагу заслуговує унікальна книга Василя Галайби «Фотоспомин. Київ, якого немає» (Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000р.). Це анотований альбом з 784 світлинами неіснуючих нині будівель Києва, фотографування яких неодноразово затримуваний працівниками правоохоронних органів автор здійснював упродовж 1977-1988 років. Окрім того, Василь Галайба є співавтором компакт-диску «Київ. Історична енциклопедія» (2000 р.) і автором низки статей до «Зводу пам’яток історії та культури України», книга 1, частина ІІ (2004 р.).

Галайба, В. В. Борьба с преступностью в старом Киеве / Василий Галайба. – Киев : Скай Хорс, 2012. – 190 с. : ил. 

Галайба, В. В. Из жизни губернского Киева : по материалам прессы XIX-XX вв. / В. В. Галайба. – Киев : Скай Хорс, 2015. – 319 с. : ил. 

Галайба, В. Свято-Богородичні храми у "другому Єрусалимі" - місті Києві / Василь Галайба ; [наук. ред., передм., післям. Д. Степовика]. – Київ : Автограф, 2008. – 368 с. : фотоіл., портр.

Галайба, В. Фотоспомин. Київ, якого не стало... / Василь Галайба. – Київ : Київська правда, 2018. – 640 с. : іл., портр.

Галайба, В. Храми св. Миколая в Києві / Василь Галайба. – Київ : Бібліотека українця, 2002. – 64 с. – (Серія Бібліотека українця).

Галайба, В. Хроніка старого Києва : Вип. 1 / Василь Галайба. – Київ : Бібліотека українця, 2003. – 176 с. : іл. – (Серія Бібліотека українця).

У СПІВАВТОРСТВІ

Андреевский спуск : культурологический путеводитель / А. Браславец, В. Галайба, В. Грузин, М. Кадомская, Е. Мокроусова, В. Некрасов, Д. Шлёнский. – Киев : Амадей, 2011. – 392 с. : ил., карт.

Анисимов, А. Л. Герои не нашего времени : рассказы о киевлянах /
А. Анисимов, В. Галайба. – Киев : Sky horse, 2013. – 175 с. : ил. 

Володимирська : культурологічний путівник / Ю. Асєєв, В. Чепелик,
В. Галайба, А. Макаров, Л. Федорова ;  [ред. В.М. Грузин]. – Київ : Амадей, 1999. – 352 с. : іл.

Прорізна. Ярославів Вал : культурологічний путівник / Василь Галайба [та ін.]. – Київ : Амадей, 2010. – 300 с. : іл., карт.

Хрещатик : культурологічний путівник / В. Чепелик, А. Макаров,
В. Галайба ; [упоряд., ред. В. М. Грузин]. – Київ : Амадей : Град Лтд, 1997. – 

160 с. : іл. 

ПРО ВАСИЛЯ ГАЛАЙБУ

Галайба Василь Васильович : бібліографічний покажчик. Вип. 6 / Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ; Публічна бібліотека ім. Лесі Українки. Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії ; [уклад. Л.М. Гапич, Л. А. Круглик, Н. Б. Грищенко]. – Київ, 2011. – 75 с. – (Серія Києвознавці).