четвер, 28 квітня 2011 р.

БЕРЕТТІ ОЛЕКСАНДР ВІКЕНТІЙОВИЧ – архітектор

Беретті О. В. - син Вікентія Івановича Беретті. Народився 5 жовтня 1816 р. в Петербурзі, де закінчив Академію мистецтв. В 1840 році був обраний її академіком і невдовзі переїхав до Києва, де жив його батько. Після смерті батька став головою Комітету по спорудженню будівель університету. В 1843 – 1861 рр. також викладав архітектуру в університеті ( з 1855 р. – професор). В 1846 році був призначений виконавцем робіт по спорудженню Першої київської гімназії (тепер Жовтий корпус університету), яку збудовано за його проектом у 1850 році. За його проектами збудовано також приміщення університетського Анатомічного театру і двоповерховий будинок жіночого пансіону Є. Левашової. Зберігся будинок (з доданим пізніше декором) зведений за проектом Олександра Беретті по вул. Володимирській, 35. Усі вони витримані в стилі класицизму  з елементами ренесансних форм. Був співавтором проекту Володимирського собору (1862- 1868 рр.). За проектами Олександра Беретті споруджено 23 будинки навчальних закладів у багатьох містах України. Помер 6 червня 1895 у Києві, похований на Байковому кладовищі.
 Інформацію взято з таких джерел:

1.     Павленко, Ю. В. Беретті Олександр Вікентійович  / Ю. Павленко // Кияни : біограф. слов. - К. : Фенікс, 2004. - С. 30;
2.     Беретті  Олександр Вікентійович  // УСЕ : універсальний словник- енциклопедія. -  К. : Ірина, 1999. - C. 141;
3.     Кудрявцев, Л. Батько і син Беретті / Л.Кудрявцев  // 20 архітекторів, які будували Київ. – К. : ДрУк, 2003. – C. 27-33 : іл.      

понеділок, 4 квітня 2011 р.

БУЛГАКОВ МИХАЙЛО - киянин, письменник (до 120-річчя від дня народження)

Вступ
3(15) травня 2011 р. виповнюється 120 років від дня народження киянина, письменника Михайла Булгакова. До цієї знаменної дати в історії, відділ підготував інформаційну сторінку, яка складається з: статті “Михайло Булгаков [і Київ]”, списку видань присвячених життю і творчості літератора, cвітлину та відеоролик. 

Михайло Булгаков [і Київ]

Російський письменник Михайло Булгаков народився в Києві 3 (15) травня 1891 р. в будинку на вул. Воздвиженській, 28 (тепер 10 б). Був охрещений поруч – у Хрестовоздвиженській церкві. Батько, Опанас Іванович Булгаков, викладав у Київській духовній академії. Згодом родина мешкала за іншими адресами (найдовше по вул. Кудрявській, 9), а від 1906 р. – на Андріївському узвозі, 13. Навчався Михайло Булгаков у Першій київській гімназії (бульвар Тараса Шевченка, 14) потім в Університеті Св. Володимира, медичний факультет якого закінчив у 1916 р. Вінчання з Тетяною Лаппа відбулося в 1913 р. у церкві Миколи Доброго на Подолі. Брав участь у Першій світовій війні як лікар. Повернувся до Києва 1918 р. і опинився у самісінькому вирі Української революції, яку не сприйняв.

Перипетії революційних подій, київські адреси, власні переживання й випробування стали основою низки нарисів, які невдовзі автор використав у романі “Біла гвардія” та п’єсі “Дні Турбіних”. Дія обох творів відбувається в Києві, в “домі побудови дивовижної” – на Андріївському узвозі, 13. Тут письменник провів кращі роки життя, тут плекалися надії та сподівання “безжурного юного покоління”, безжально зруйновані перебігом історичних подій, тут М. Булгаков поселив своїх героїв Турбіних, чиї вдачі й долі мають чимало спільного з вдачею і долею членів родини Булгакових, їхніх рідних, друзів. Тут усе впізнаване.

Популярність творам М. Булгакова забезпечила не тільки літературна досконалість, а й надзвичайно зворушлива атмосфера порядності, честі, вірності даному слову, зрозумілості переживань та вчинків героїв – передусім, для читача-інтелігента, інтелектуала. У такій самій або подібній життєвій ситуації, як у персонажів М. Булгакова, опинилися тисячі й тисячі молодих людей.

Згодом почали з’являтися інші, доти недоступні читачеві твори Михайла Булгакова, як, скажімо, роман “Майстер і Маргарита”, де через переплетіння ще невідомої тодішнім читачам біблійної історії з добре впізнаваною “радянською дійсністю” порушувалася одвічна тема протистояння між талантом, обдарованістю та нікчемно-сіренькою, але наділеною владою бездарністю. Потім з’явилася повість “Собаче серце”, де ця тема звучала на повний голос, - М. Булгаков полонив читацьку аудиторію.

Ось на цьому тлі стали з’являтися нові й нові літературознавчі та біографічні дослідження феномена М. Булгакова. Його життя і творчість поділилися між лагідним врівноваженим красенем Києвом і “загадковою” Москвою. І так само, як обожнюваний М. Булгаковим українець Микола Гоголь залишив твори, сповнені лагідної синівської любові, з україніки (“Тарас Бульба”, “Миргород”, “Вечори на хуторі біля Диканьки”) і пристрасно-викривальні – з російського життя (“Ревізор” та “Мертві душі”), київський росіянин Михайло Булгаков залишився відданим рідному Києву.

Посмертній популярності М. Булгакова-письменника (він пішов із життя 1940 р.) сприяла публікація 1967 р. нарису письменника-киянина Віктора Некрасова – “Дім Турбіних”. Цей нарис можна вважати одним із вершинних досягнень некрасовського таланту. Він став своєрідною віддушиною для радянської інтелігенції в роки “брежнєвського застою”.

Щира відданість М. Булгакова виявилася найбільш гідно поцінованою саме в Києві. Ще 1982 р. на фасаді будинку “Булгакових-Турбіних” на Андріївському узвозі, 13 з’явилася бронзова меморіальна дошка (скульптор А. Кущ, Б. Кравчук).

З ініціативи невтомного київського булгакознавця інженера Анатолія Кончаковського на Андріївському узвозі, 13 було створено Літературно-меморіальний музей М. Булгакова. Цей будинок споруджено 1888 р. за проектом архітектора Миколи Горденіна та реставровано з пристосуванням для нового музею за проектом архітектора Ірини Малакової у 1990-1991 рр. 15 травня 1991 р., у сторіччя від дня народження Михайла Булгакова реставрований будинок відчинив двері перед першими відвідувачами. Через кілька років тут відкрилася постійна експозиція, створена за ідеєю музеєзнавця Кіри Пітоєвої-Лідер та за дизайном художника Альберта Крижопольського - справжні булгаковські речі поруч з гіпсовими муляжами. Відтоді Літературно-меморіальний музей М. Булгакова, єдиний у світі, як наголошують його працівники, став однією з принад Андріївського узвозу.

Нині в незалежній Україні погляди М. Булгакова ( який відвідав Київ 1921 та 1923 рр.) щодо подій Української революції та на відродження української мови сприймаються як уявлення людини, вихованої в патріархальній російській родині. Зважаючи на це, будемо цінувати його художню майстерність і критичне авторське ставлення до тоталітарних 20-30-х років ХХ ст.

Джерело: Михайло Булгаков // Кальницький М. Нариси з історії Києва : навч. посіб. для середніх навч. закл. / Кальницький М., Малаков Д., Юркова О. - К. : Генеза, 2002. – C. 261-263 : іл.
Дивись: нова публікація!
Гребенникова, Е. 120 лет великому киевлянину Булгакову / Е. Гребенникова // Сегодня. - 2011. - 28 апр. (№ 93) . - С. 30. - (Хронограф).


В нашому фонді Ви можете знайти такі видання присвячені творчості М. Булгакова:
1. Булгаков, М.  Избранные произведения :  в 2 т. / М. Булгаков. -  К. : Дніпро, 1989 -
Т. 1 :  Белая гвардия  : роман.  Рассказы и повести. Из автобиографической прозы. – 1989. - 766 c.;
Т. 2 : Жизнь господина де Мольера. Театральный роман (записки покойника). Мастер и Маргарита : роман. – 1989. – 750 с.;
2. Булгаков, М. Белая гвардия; Киев-город. / М. Булгаков / Вступ. cт. Л. Лузиной. – Х. : Фолио, 2007. – 510 c.;
3. Булгаков, М. Пьесы 1920-х годов / М. Булгаков– Л. : Искусство, 1989. – 591 с. :  ил;
4. Булгаков, М. Повести, рассказы, фельетоны / М. Булгаков. – М. : Сов. писатель, 1988. -  624 с.;
Про письменника та його твори

Барков, А. Н. Роман Михаила Булгакова Мастер и Маргарита” : альтернативное прочтение / А.Н. Барков. – К. : [Текна А/T], 1994. – 302 c.

 Кончаковский, А. Киев Михаила Булгакова :  фотоальбом / А. Кончаковский,  Д. Малаков.  – К. :   Мыстэцтво, 1990. – 284 c.: фото, ил.;

Стронгин, В.  Любовь Михаила Булгакова : романтическая история / В. Стронгин. – М. : Центрполиграф, 2000. – 475 c. : фото;

Михайло Булгаков і Олексій Турбін // Хінкулов, Л. Письменник жив у Києві : літературно-критичні розповіді. – К. : Дніпро, 1982. – С. 329-337.

Яновская, Л.  Треугольник Воланда : к истории романа “Мастер и Маргарита” / Л. Яновская. – К. : Либідь, 1992. – 192 c. :  ил.


Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова
     




video 
Відеоролик про музей М. Булгакова