КИЯНИ: ВІД А ДО Я

Народився 15 травня 1848 року в родині священика поблизу Вятки в с. Лоп’ял (Росія). Здобув освіту у Вятській духовній семінарії. Навчався в малювальній школі Товариства сприянню мистецтв (186-1869 роки) та у І. М. Крамського в Петербурзькій академії мистецтв (1868-1873 роки), дійсним членом якої став у 1893 році. Почав виставлятися з 1869 року, спочатку на академічних, а з 1874 року на пересувних виставках художників-передвижників (з 1878 року). Після закінчення Академії деякий час перебував за кордоном. Починав як живописець переважно побутового жанру: «С кваритры на квартиру» (1876 рік), «Книжная лавочка» (1876 рік), «Балаганы в Париже» (1877 рік), «Военная телеграма» (1878 рік). На межі 1870-1880-х роках став працювати переважно в історичному жанрі, створюючи картини на власне історичні, а також на казкові, билинні, релігійні сюжети – «После побоища Игоря Святославовича с половцами» (1880 рік), «Аленушка» (1881 рік), «Витязь на распутье» (1882 рік), декорації та костюми до п’єси О. М. Островського «Снегурочка» (1882 рік), починає роботу над картиною «Богатыри» (1881-1898 роки). У 1883-1885 роках – вдало випробовує себе в монументальному живописі, створюючи панно «Каменный век» для Історичного музею в Москві. Йому вдається виробити власний, самобутній стиль зображення минувшини, який поєднував монументальність, декоративність та ліричність.

В серпні 1885 року на запрошення А. В. Прахова, який керував художнім оформленням Володимирського собору, приїжджає до Києва і до 1896 року працює над розписами цього храму. Мешкав в цей час Васнецов переважно по вул. Володимирській, 32 та 28 (це на його честь 1963 року встановлено меморіальну дошку). Серед композицій Володимирського собору пензля Васнецова передусім слід назвати такі традиційні для православних храмів композиції, як чудову «Богоматір з немовлям» у центральній апсиді храму, «Христос Вседержитель», «Євхаристія», «Стрітення Господнє», «Адам і Єва в раю», «Страшний Суд», а також монументальні історичні картини – «Собор святителів Руської церкви», «Хрещення Русі», «Хрещення Володимира», зображення Нестора літописця, Алімпія, Андрія Боголюбського, Олександра Невського, Михайла Чернігівського, Михайла Тверського, святих – княгині Ольги і Євдокії та інші. Всього він розписав до 3 тис. м² площі стін, виконав 15 тематичних композицій і 30 постатей святих у повний зріст, численні орнаменти і зображення в медальйонах, розробив орнаментальні схеми, за якими працювали інші майстри. Робота над композиціями Володимирського собору, належно оцінена сучасниками і нащадками, була найзначнішою працею Васнецова за його життя. Вироблений ним монументально-декоративний стиль, широкі образні узагальнення та звернення до символіки передували національній формі стилю модерн, яка почала поширюватися в Росії в перших роках ХІХ століття. В цей час пише такі станкові картини, як «Иван-царевич на сером волке» (1889 рік), «Тайга на Урале. Синяя гора» (1891 рік). «Три царевны подземного царства» (1891 рік). Отже, на київський період творчості припадає найповніший розквіт таланту Васнецова.

Після завершення розписів Володимирського собору, мешкав у Москві. Створює «Ивана Грозного» (1897 рік), акварелі до «Песни о Вещем Олеге» О. С. Пушкіна (1899 рік), розробляє ескіз фасаду Третьяковської картинної галереї (1902 рік). Продовжує працювати в казково-епічному жанрі і в пореволюціні часи: «Баба Яга» (1917 рік), «Бой Добрыни Никитича с семиглавым Змеем Горынычем» (1918 рік), «Кащей Бесмертный» (1917-1926 роки). Помер 23 липня 1926 року. В 1955 році ім’ям Васнецова названо одну з київських вулиць в Дарницькому районі.

Павленко, Ю. В. Васнецов Віктор Михайлович / Ю. В. Павленко // Кияни : біограф. словник. – Київ : Фенікс, 2004. – С. 61.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ