ГНАТЮК ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ – співак, (баритон) і режисер. Народний артист СРСР (1960 рік), народний артист України (1999 рік), Герой України (2005 рік), Герой Соціалістичної Праці (1985 рік). Професор (1987 рік), академік Академії мистецтв України (1996 рік), Академії творчості (Москва, 1992 рік)

Народився 28 березня 1925 року в с. Мамаївці (нині Кіцманського району Чернівецької області). Закінчив Київську консерваторію (1951 рік), Київський театральний інститут (1975 рік). Від 1951 року працює в Київському театрі опери та балету (нині Національний академічний театр опери та балету ім. Т. Шевченка). Виконував провідні партії у виставах театру: Остап, Микола, Еней («Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда» М. Лисенка), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Демон («Демон» А. Рубінштейна), Онєгін, Єлецький, Томський, Мазепа («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Мазепа» П. Чайковського), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Амонасро, Ріголетто, Ді Луна, Ренатор («Аїда», «Ріголетто», «Трубадур», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Фігаро («Севільський цирюльник» Дж. Россіні), Петруччо («Приборкання непокірної» В. Шебаліна), Валентин («Фауст» Ш. Гуно) та інші. В 1975 році дебютував на сцені Київського театру опери та балету як режисер, здійснивши постановку опери «Князь Ігор» О. Бородіна. Після цього поставив на сцені Київської опери та в інших театрах України понад 20 вистав.

Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1973 рік), Державні премії СРСР (1977 рік), Державні премії Грузинської РСР ім. З. Паліашвілі (1972 рік).

У 1988-1998 роках – головний режисер Київського театру опери та балету. Депутат Верховної Ради СРСР 8-10-го скликань. Депутат Верховної Ради України 3-го скликання (1998-2002 роках). Нагороджений Почесною відзнакою Президента України, міжнародним орденом Миколи Чудотворця «За примноження добра на Землі» (обидва – 1997 рік), Почесний громадянин Києва (1997 рік) та іншими нагородами.

Шевченко, Л. А. Гнатюк Дмитро Михайлович / Л. А. Шевченко // Енциклопедія історії України. Т. 2. Г-Д. – Київ : Наук. думка, 2005. –
С. 127-128 : портр.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ

У Києві на Алеї зірок біля Пасажу (вулиця Хрещатик № 15) встановлено зірку Д. М. Гнатюка

У нашому відділі ви зможете  більш детальніше ознайомитися з такими джерелами про Дмитра Михайловича Гнатюка:

Бахарева, Т. Дмитрий Гнатюк: "В Нью-Йорке мне предложили подписать контракт с "Метрополитен-Опера"... я и подписал : девять дней назад ушел из жизни легендарный украинский певец : [интервью] / Таисия Бахарева // Факты и комментарии. – 2016. – 6 мая (№ 81). – С. 17 : фото.

Маслій, М. Про скарби Дмитра Гнатюка : видатний співак зібрав унікальну колекцію українського живопису кінця ХІХ - початку ХХ століть /

Михайло Маслій // День. – 2017. – 24-25 берез. (№ 51-52). – С. 14 : фото, іл.

Самченко, В. Баритон Людини-епохи : "Бог мені дав голос, а може, і щось більше. Удачу", - казав Дмитро Гнатюк / Валентина Самченко //

Україна молода. – 2016. – 5 трав. (№ 55). – С. 12 : фото.

Фольварочний, В. І. На висоті орлиного лету : роман-хроніка / Василь Фольварочний. – Чернівці : Букрек, 2015. – 427 с. : іл., портр.

ПАТОН ЄВГЕН ОСКАРОВИЧ – учений в галузі електрозварювання та мостобудування, академік НАН України (1929 рік), віце-президент (1945-1952 роки)

Народився 5 березня 1870 року у Ніцці (Франція). Закінчив Дрезденський політехнічний інститут (1894 рік) і Петербурзький інститут шляхів (1896 рік). У 1904-1938 роках – завідуючий кафедрою Київського політехнічного інституту, з 1932 року – директор Інституту електрозварювання НАН України. Помер 12 серпня 1953 року.

Запропонував методи розрахунку раціональних конструктивних схем металевих прольотних способів автоматичного зварювання під флюсом. В роки Великої Вітчизняної війни під його керівництвом та за безпосередньою участю впроваджено в оборонну промисловість технології й обладнання для зварювання спеціальних сталей. Працював над удосконаленням автоматичного зварювання під флюсом, створенням його наукових основ, розробкою і впровадженням у промисловість перших автоматичних і напівавтоматичних поточних збірнозварювальних ліній. Керував проектуванням зварних мостів, зокрема цільнозварним мостом у Києві завдовжки понад 1,5 км, який носить його ім’я. творив науково-технічну школу.

Заслужений діяч науки України (1940 рік). Герой Соціалістичної  Праці (1943 рік). Президією НАН України засновано премію ім. Є. О. Патона. Його ім’я присвоєно Інституту електрозварювання НАН України. Депутат Верховної Ради СРСР 2 і 3 скликань.

Храмов, Ю. О. Патон Євген Оскарович / Ю. О. Храмов // Кияни : біограф. словник. – Київ : Фенікс, 2004. – С. 282 : портр.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ: 

Пам'ятник Є. О. Патону у Києві

Надгробок Євгена Патона на Байковому кладовищі у Києві

Портрет Є. О. Патона на пам'ятній монеті НБУ

Меморіальна дошка Є. С. Патону на вул. Михайла Коцюбинського у Києві

Міст імені Євгена Патона

Визнання корифей електрозварювання здобув у Києві / підготував Віктор Шпак // Урядовий кур'єр. – 2015. – 28 лют. (№ 38). – С. 11 : фото.

Онопрієнко, В. І. Патон Євген Оскарович / І. В. Онопрієнко // Енциклопедія історії України. Т. 8. Па-Прик. – Київ : Наук. думка, 2011. – С. 92-94 : портр.

Рихтік, А. Видатний інженер : до 150-річчя від дня народження Є.Патона (1870-1953) / А. Рихтік // Дати і події : календар знаменних дат. – 2020 (перше півріччя). – № 1/2 (15). – С. 29-31 : іл.

Шекет, Ю. 6 українців і українок котрі змінили науку і техніку / Юлія Шекет // Жінка. – 2019. –  № 7-8. –  С. 14-15 : фото.