середа, 7 червня 2017 р.

ШАПОВАЛ СЕРГІЙ БОРИСОВИЧ



Сергій Борисович Шаповал (5 червня 1969, Київ, УРСР — 18 лютого 2014, Київ, Україна) — активний учасник Євромайдану. Герой України. Мешкав у Києві на Солом'янці (до 1974 року) та Оболоні. Закінчив середню загальноосвітню школу № 90 (вулиця Лаврська № 2), що на Печерську в Києві.
Проходив строкову службу в Радянській армії, служив у Нахічевані та в Нагірному Карабасі, був розвідником. Працював охоронцем у компанії «Золоті ворота».
Любив національне мистецтво, музику, грав на народних інструментах. Дуже любив Україну, її культуру та історію, був патріотом, вболівав за долю держави, підтримував боротьбу за свободу, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ'ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради рідної землі найцінніше — своє життя.
Відразу після побиття 30 листопада 2013 року «Беркутом» мирних активістів звільнився з роботи та приїхав на Майдан Незалежності у Києві. Став активним учасником Революції гідності. Записався до 21-ї сотні Самооборони Майдану.
Разом із чоловіком на Майдані була його дружина Ольга, яка працювала волонтером медичної служби. Поки чоловік стояв на барикадах, вона допомагала медикам. Для Сергія і Ольги був другий шлюб, разом вони прожили сім років до останнього дня.
Наприкінці січня 2014 року отримав перше поранення, тоді його врятував бронежилет, який був одягнений під курткою.
18 лютого 2014 року загинув на вулиці Грушевського біля Будинку офіцерів внаслідок двох вогнепальних поранень, кулі снайпера влучили йому у живіт та серце
Похований у Києві на Лісовому кладовищі — дільниця № 43, ряд 13, місце 24.

ВШАНУВАННЯ  ПАМ'ЯТІ


  • 23 травня 2014 року у Києві на фасаді будівлі школи, де навчався Сергій Шаповал, йому було відкрито меморіальну дошку.

  • 23 серпня 2015 року у Києві на фасаді будинку № 32-а (третій під'їзд) на вулиці маршала Малиновського, де жив Сергій, йому було відкрито ще одну меморіальну дошку.

НАГОРОДИ



  •  Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно).

В ЛІТЕРАТУРІ

Київська поетеса Ірина Рассвєтная присвятила Сергію Шаповалу вірш.



http://nebesna.pravda.com.ua/sergіj-shapoval.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/Шаповал_Сергій_Борисович

СЕРГІЙ ШАПОВАЛ // НЕБЕСНА СОТНЯ. - Х. : ФОЛІО, 2015. - С. 164-165 : ФОТО.

ЧЕРНЕНКО АНДРІЙ



Андрій Миколайович Черненко (9 грудня 1978, с. Слободо-Петрівка, Гребінківський район, Полтавська область, УРСР — 18 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник Євромайдану. Герой України. Дитинство пройшло в Черкасах, де й тепер залишились його батьки та брати. Мешкав у Києві.
Андрій був інженером-технологом та працював автоелектриком у Києві.
У 20082012 рр. разом з дружиною працював у Посольстві України в Нідерландах
Залишив дружину та доньку Яну.
18 лютого поранений в груди та був доставлений з Будинку профспілок до 17-ї лікарні із проникаючим вогнепальним пораненням грудної клітини.

ВШАНУВАННЯ  ПАМ'ЯТІ

Похований у Слободо-Петрівці.

НАГОРОДИ



  • Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно).

Меморіальна дошка Андрієві Черненку на будинку де він жив у Києві, вулиця Велика Васильківська, 114


https://uk.wikipedia.org/wiki/Черненко_Андрій_Миколайович
http://nebesna.pravda.com.ua/andrіj-chernenko.html
АНДРІЙ ЧЕРНЕНКО // НЕБЕСНА СОТНЯ. - Х. : ФОЛІО, 2015. - С. 160-161 : ФОТО.

ПРОХОРСЬКИЙ ВАСИЛЬ


Василь Петрович Прохорський (4 травня 1980, Щуча Гребля, Чернігівська область, УРСР — пом.18 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану, волонтер Медичної служби. Загинув під час штурму Євромайдану спецпідрозділами «Беркут». Електрик торговельного обладнання. Герой України.
 Народився у козацькій родині Прохорських — вихідців з Прохорівської сотні Ніжинського полку. Закінчив Дмитрівську середню школу. Працював певний час у органах МВС України, після звільнення — в охоронній фірмі у Києві. Займався спортом, вів сторінку у соціальних мережах із гаслом «Рабів до раю не пускають». За свідченням друзів та колишніх однокласників, активно брав участь у акціях Євромайдану з початку грудня 2013 року. Перевагу надавав волонтерській роботі у медичній службі, з якою зустрів штурм спецпідрозділів «Беркут» 18 лютого 2014 року. Завантажуючи поранених у карети швидкої допомоги, отримав кульове поранення у потилицю, від чого помер на місці. Це сталося в районі Львівської барикади на вулиці Інститутській, ближче до 18.00. Мати загиблого Світлана Діденко свідчить:

У січні, коли «Беркут» почав наступати, Василь вирішив бути на барикадах постійно. Але мамі Світлані Діденко вдалося відмовити сина.
— Він був віруючою людиною, — говорить Світлана Миколаївна. Наступного дня після похорону її забрали до лікарні. Зовсім погано із серцем. — Останнім часом, вітаючись, говорив: «Слава Україні!». Ще й мене навчив, як правильно відповідати: «Героям слава!»

Після тривалих розшуків зниклого без вісті Прохорського, його тіло знайшли у морзі Центру судово-медичної експертизи МОЗ України (на вулиці Оранжерейній) 22 лютого.
Із ФБ:
«18.02.14 после работы в 17 час. поехал на Майдан. В 19 час. уже на связь не выходил. Ночевать не пришел. На работу утром не вышел. Друзьями найдены около Михайловского собора его куртка и телефон. Сегодня ходили на опознание – выбиты зубы, весь синий...»

Без годувальника залишилися стара мати та бабуся, молодший брат.

ВШАНУВАННЯ  ПАМ'ЯТІ
Поховано 23 лютого у смт. Дмитрівка на Алеї Слави. Репортаж про похорон активіста Майдану, одного з героїв «Небесної Сотні», показав 5-ий загальнонаціональний телеканал. 26 вересня у Дмитрівці встановлений пам'ятник на честь Прохорського, елеметном якого стала символічна майданна шина. Портрет Василя Прохорського у терновому вінці розташований у фойє Верховної Ради України — поруч з іншими фотопортретами загиблих учасників Євромайдану. 18-та сесія (позачергова) Чернігівської обласної ради, яка відбулася 4 березня 2014, прийняла рішення: «Про порушення клопотання про присвоєння звання „Герой України“ Мовчану Андрію Сергійовичу, посмертно» та «Про порушення клопотання про присвоєння звання „Герой України“ Прохорському Василю Петровичу, посмертно».
Підтримуючи ці рішення голова обласної ради, зазначив: «це молоді хлопці, які віддали своє життя за демократичний і європейський вибір нашої держави. Вони заслуговують на всенародну вдячність і вшанування». Пам'ять загиблих земляків-майданівців присутні вшанувати хвилиною мовчання.
У Чернігові, розпорядженням міського голови від лютого 2016 року, вулицю Ленінградську перейменовано на честь Героя України Василя Прохорського.

 

НАГОРОДИ

  •  Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно).

ВАСИЛЬ ПРОХОРСЬКИЙ // НЕБЕСНА СОТНЯ. - Х. : ФОЛІО, 2015. - С. 132-133 : ФОТО.

http://nebesna.pravda.com.ua/vasil-proxorskij.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/Прохорський_Василь_Петрович