ШЛЕЙФЕР ГЕОРГІЙ ПАВЛОВИЧ – архітектор

Народився 16 червня 1855 року у Києві. Закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів (1870 рік). З 1870 року працював у Київській міській управі, 1884-1910 роках – гласний Міської думи в Києві та з 1885 року – директор і голова правління Київського міського кредитного товариства. Помер 9 квітня 1913 року.

Автор проектів забудови низки  вулиць у Києві – Лютеранської, Заньковецької, Городецького та інші,  а також Комерційного училища – 1897 рік  (нині – Київська книжкова друкарня по вулиці Воровського, 24), готелю «Континенталь» по вулиці Городецького, 5 (1897 рік, у співавторстві), будинку Театру «Соловцов»  - 1898 рік  (тепер – Національний драматичний театр ім. Франка), прибуткового будинку по вулиці Городецького, 9 (1900 рік) та інші. Займався питанням водопостачання міста, зокрема артезіанською водою, створення каналізаційної системи.

Шлейфер  Георгій Павлович // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 421 : портр.

Про Шлейфера Георгія Павловича більше можна 
прочитати з таких джерел:

Будівничий центру Києва // Кудрявцев, Л. О. 20 архітекторів, які будували Київ / Л.О.Кудрявцев. - К. : ДрУк, 2003. – С. 74-79 : фото.

Друг, О.  Родина Шлейферів у Києві / Ольга Друг // Киевский альбом : ист. альм. Вып. 3. - К. : Корвін Пресс, 2004. – С. 14-23 : фото., портр.

Марек, І. Банкір та архітектор, що розбудував Київ / Іван Марек // Хрещатик. - 2012. - 19 лип. (№ 95). - С. 3 (19 лип., 2012) портр., іл. ; С. 9 (6 жовт., 2012).

Павел и Георгий Шлейферы // 99  великих киевлян. – К. : 7+7 media, 2009. –  С. 375-380 : портр., фото.

МИКИША МИХАЙЛО ВЕНЕДИКТОВИЧ - співак (драматичний тенор), народний артист України

Народився 6 червня 1885 року у м. Миргород  (тепер Полтавська обл.). Закінчив Київську музично-драматичну школу ім. М. В. Лисенка (1910 рік). В 1910-1914 роках виступав у Театрі М. Садовського, 1914-1922 роках Київській опері (1919 рік – керівник і директор театру «Музична драма»), 1922-1931 роках – соліст Великого театру в Москві,  1931-1942 роках – Харків, 1942-1944 роках – Київського театру опери та балету, з 1946 року – професор Київської консерваторії. Помер 20 листопада 1971 року у Києві.

Партії: Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. С. Гулака-Артемовського), Петро, Левко («Наталка Полтавка», «Утоплена» М. В. Лисенка), Геренак («Пікова дама» П. І. Чайковського), Радамес («Аїда» Дж. Верді). Автор книги «Практичні основи вокального мистецтва» (1971 рік).

Микиша Михайло Венедиктович // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С.  239 : портр.

Вшанування пам’яті:

На будинку по Паньківській вулиці у Києві, де він жив, встановлено меморіальну дошку.