МАЛИШКО АНДРІЙ САМІЙЛОВИЧ - поет-лірик, громадський діяч.

Народився   15. 11. 1912 року у с. Обухів (тепер місто Київської обл.). Закінчив Київській інститут народної освіти (1932 р.). Друкуватися почав 1930 року. Учасник Великої Вітчизняної війни. В 1944-1946 роках - редактор журналу «Дніпро».

Твори Малишка А.С.  пов’язані з фронтовою лірикою, відбудовою народного господарства, боротьбою за мир. Ліричні з них покладено на музику  українськими композиторами й стали народними піснями, зокрема «Київський вальс», «Пісня про рушник», «Стежина», «Пісня про вчительку» (музика П.І. Майбороди), «Цвітуть осінні тихі небеса» (музика О.І. Білаша). Автор лібретто до опери «Молода гвардія» Ю.С. Мейтуса, «Арсенал» Г.І. Майбороди (разом з О.С. Левадою), текстів пісень до кінофільмів «Вершники» (1939 р.),  «Щорс» (1939 р.), «Макар Нечай» (1940 р.), «Богдан Хмельницький» (1941 р.), «Щедре літо» (1950 р.), «Долина синіх скель» (1956 р.), «Далеке і близьке» (1957 р.), «Літа молодії» (1958 р.) та інші. Перекладав твори російських та інших поетів, виступав як літературний критик.

Державні премії СРСР (1947, 1951, 1969). Державна премія України    ім. Т.Г. Шевченка (1964 р.). Депутат Верховної Ради України 3-6 скликань. Ордени Леніна (два), інші ордени, медалі.

Помер 17. 02. 1970 року у Києві, похований на Байковому цвинтарі. В м. Обухів 1991 році відкрито меморіальний музей Малишко та встановлено 1994 року пам’ятник.

Юрченко, Ю.М. Малишко Андрій Самійлович / Ю.М. Юрченко // Кияни : біограф. слов. - К. : Фенікс, 2004. - С. 228.

ВИДАННЯ Малишка Андрія Самійловича, які знаходяться у фонді відділу

Малишко, А. Балади / А. Малишко. – К. : Дніпро, 1987. – 95 с. : іл.

Малишко, А. Далекі орбіти / А. Малишко. - К. : Рад. письменник, 1962. – 437.  

Малишко, А. Далекі орбіти / А. Малишко. - К. : Криниця, 2004. - 606 с.

Малишко, А. Дорога під яворами / А. Малишко. – К. : Дніпро, 1982. – 95 с. : іл.

Малишко, А. Прометей / А. Малишко. -  К. : Дніпро, 1967. - 89 с. : іл.

СПОГАДИ про  поета-лірика

Малишко, В. Тату, я люблю тебе : пережите / В. Малишко. – К. : Просвіта, 2003. – 142 с. : іл.

Любов'ю, гордістю і болем проймається серце поетеси при спогаді про батька, лицаря України Андрія Малишка, саме ім'я якого є одним з її синонімів. Андрій Самойлович Малишко у спогадах дочки постає живою, з плоті і крові людиною. Температура полеміки авторки з деякими горе-мемуаристами викликана бажанням очистити портрет видатного українського поета від фальшивих барв. Вірші Валентини Малишко органічно доповнюють корпус цієї непересічної книги, звучать як спокута, спомин і сповідь.

ПРО МАЛИШКА А.С.  в періодичних виданнях

Висоцький, А. Поезія, перелита у пісню / Анатолій Висоцький // Пам’ять століть. - 2007. - № 4-5. - С. 220-224.

Кобелецька, О. "Без нього космос тісним здається..." / О. Кобелецька // Пам'ять століть. - 2005. - № 2. - С. 91-95.

Шпак, В. Коли хочете любити Україну - любіть Андрія Малишка /    Віктор Шпак // Урядовий кур'єр. - 2012, 15 листоп., с.1,10 : фото, іл. 

                    ПАМ'ЯТЬ

Ім'ям Андрія Малишка в 1971 році названо вулицю в Дніпровському районі Києва. На могилі Андрія Малишка, на Байковому кладовищі у 1973 році було встановлено надгробний пам'ятник з мармуру, роботи скульптора Галини Кальченко.

На фасаді будинку Роліту, де мешкав поет, в 1973 році встановлено бронзову меморіальну дошку (скульптор І. В. Макогон).

Про А. Малишка у 1983 році на кіностудії «Укртелефільм» знято документальний фільм «Андрій Малишко» (оператори - П. Щириця,           Т. Щепанкевич).

31 жовтня 2003 року Національний банк України випустив в обіг             2-гривневу пам'ятну монету присвячену Андрію Малишку.

Дивись матеріали сайтів:

http://uk.wikipedia.org

www.ukrlit.vn.ua/biography/malishko.html

www.pisni.org.ua/persons/21.html

storinka-m.kiev.ua/section_18.php?u_id...

www.ukrreferat.com/index.php?referat...

БЛОХИН ОЛЕГ ВЛАДИМИРОВИЧ - футболист (к 60-летию со дня рождения)

Родился 5 ноября 1952 года в Киеве. Играл на позиции нападающего. Ему принадлежат почти все индивидуальные рекорды советского футбола: больше всех сыграл в чемпионате СССР (за киевское "Динамо") и за сборную - и там, и там больше всех забил. В официальных матчах на его счету 325 мячей.

Игровые достижения: семикратный чемпион СССР, пятикратный обладатель Кубка СССР, двукратный обладатель Кубка обладателей Кубков, обладатель Суперкубка УЕФА, обладатель "Золотого мяча" (1975), двукратный бронзовый призер Олимпийских игр, автор юбилейных голов киевского "Динамо" в чемпионатах СССР: 1400-й (1973), 1500-й (1975), 1600-й (1977), 1700-й (1979).

Завершил игровую карьеру в 1990 году и начал тренерскую работу. В Греции возглавлял клубы "Олимпиакос" (1990-1993), ПАОК (1993-1994), "Ионикос" (1994-1997, 2000), АЕК (1998-1999). В России тренировал ФК "Москва" (2008-2009). С 2003-го по 2007 год возглавлял сборную Украины, в 2009-2010 годах занимал должность спортивного директора одесского "Черноморца", в 2011-м подписал новый контракт с национальной сборной Украины. В 2012-м возглавил киевское "Динамо".

Тренерские достижения: серебряный призер чемпионата Греции (1991, 1992), обладатель Кубка Греции (1992), четвертьфиналист чемпионата мира -2006. 

Заслуженный тренер Украины (2005).

                                                                                   Киевский вестник, 2012, 6 нояб., с. 4;

Комсомольская правда в Украине, 2012, 5 нояб., с. 11; 6 нояб., с. 1;

Україна молода, 2012, 6 листоп., с. 8;

Факты, 2012, 6 нояб., с. 5, 6;

Хрещатик, 2012, 6 листоп., с. 8.

СІЛЬВЕСТРОВ ВАЛЕНТИН - композитор

З нагоди святкування 75-річчя від дня народження народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, композитора Валентина Сільвестрова у столиці тривають творчі вечори. Завітав на ювілей і заступник голови КМДА Леонід Новохатько. Він привітав видатного митця та вручив пам’ятну медаль “На відзначення 1530-річчя Києва”. “Цими днями не лише українська, а й світова громадськість святкує ювілей Валентина Сільвестрова. Без перебільшення можна сказати, що він великий митець, композитор-модерніст та символіст у музиці. Ми усією громадою вітаємо і пишаємося всесвітньо відомим киянином”,- зазначив Леонід Новохатько. Нагадаємо, що Валентин Сільвестров навчався у Київській консерваторії у класі композиції Бориса Лятошинського. У 1961 році він написав свій перший серіальний твір - “П’ять п’єс для фортепіано”. Валентину Сільвестрову належать сім симфоній, два струнних квартети, вокальні та хорові твори. Він працював у кіно, зокрема написав музику до фільмів Кіри Муратової “Чеховські мотиви” і “Настроювач”.

Хрещатик, 2012, 1 листоп., с.2. 

Валенти́н Васи́льович Сильве́стров народився 30 вересня 1937 в  Києві  -український композитор.

Творчий шлях

Закінчив Київську державну консерваторію (тепер Національна музична академія України) за фахом композиція в 1963 р. по класу Б. Лятошинського.

З 1960-х років музика Сильвестрова звучить на міжнародних фестивалях, його твори виконують Ґ. Кремер, О. Любимов, І. Монігетті, О. Рудін, Г. Рождественський та інші. Твори Сильвестрова виходять друком у багатьох престижних видавництвах Заходу, в тому числі «Бєляєв-Петерс».

В 1960-ті роки В.Сильвестров входить до творчої групи «Київський авангард», представники якої всупереч жорсткому тиску з боку захисників панівної в СРСР естетики соцреалізму, відкривають нову сторінку історії української музики, орієнтуючись на нові стильові течії та опановуючи сучасними композиторськими техніками західноєвропейської музики. Зокрема композитор використовує в своїх творах додекафонію, алеаторику, сонористику. Характерним драматургічним принципом стає хвильова драматургія.

В 1970-ті композитор поступово відмовляється від традиційних технік авангарду, орієнтуючись на постмодернізм. Сам автор називає свій стиль «мета-музикою» (метафорична музика). В музиці цього періоду переважають медитативні, споглядальні настрої. Чільне місце займає характерне постмодернізму звернення до стилів минулих епох.

Характерною рисою стилю Сильвестрова стає постлюдійність, характерною драматургічною рисою стає превалювання періодів спаду та diminuendo, на різних рівнях композиційної структури прослідковується характерна постмодерновій парадигмі невизначеність. Характерною особливістю фактури стає наявність звукової педалі, фону, в рамках якого виникають окремі знаки алюзій.

Ще однією важливою парадигмою постмодерну, що прослідковується у творчості Сильвестрова є невизначеність. Невизначеність проявляється як відсутності чітких композиційних схем, певній спонтанності мислення, так і на рівні ритмоструктур, інтонаційних побудов і звучання загалом, що нерідко межує з тишою.

Нагороди

Валентин Сильвестров — лауреат Міжнародної премії ім. С.Кусевицького (США, 1967), Міжнародного конкурсу композиторів «Gaudeamus»(Нідерланди, 1970), Державної премії України ім. Т. Шевченка (1995), Народний артист України (1989). Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ ступеню (1997), Ярослава Мудрого V ступеню (2007). Почесний доктор honoris causa Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2011).

http://uk.wikipedia.org