пʼятниця, 9 січня 2015 р.

ГЛІЄР РЕЙНГОЛЬД МОРІЦОВИЧ - композитор, диригент, педагог

Народився 11 січня 1875 року у Києві. Закінчив Київське музичне училище (1894 рік) та Московську консерваторію (1900 рік). В 1913-1920 роках – професор та 1914-1920 роках – директор Київської консерваторії, диригент її симфонічного оркестру та керівник (з 1915 року) оперної студії; 1920-1941 роках – директор Московської консерваторії. Помер 23 червня 1956 року.
У творчому доробку Глієра понад 500 творів різних жанрів: п`ять опер («Шахсенем», 1925 рік; «Гюльсара», 1949 рік та інші); сім балетів («Червоний мак» 1927 рік; «Мідний вершник» 1949 рік; «Тарас Бульба», 1951-1952 роки та інші); понад 20 симфонічних композицій, в т.ч. три симфонії (1900 рік, 1907 рік, 1911 рік); симфонічна картина-балет «Запорожці» (1921 рік), симфонічна поема «Заповіт» (1941 рік); концерти з оркестром для арфи (1938 рік); голосу (1943 рік), віолончелі (1947 рік), валторни (1951 рік); камерно-інструментальні й  вокальні цикли; фортепіанні п’єси, хори, пісні, музика до драматичних вистав і кінофільмів. Глієру належить редакція та оркестровка опер М. В. Лисенка «Наталка Полтавка» та «Чорноморці» (1918-1920 роки), драматичні картини «Гайдамаки» та кантати «Шевченкові» (1920 рік) К. Г. Стеценка. Його учнями були Б. М. Лятошинський, Л. М. Ревуцький та інші.
Народний артист СРСР (1938 рік), доктор мистецтвознавства (1941 рік). Державна премія СРСР (1946 рік, 1948 рік, 1950 рік). Ордени Леніна (три), інші ордени та медалі. Його імям  названо Київський музичний інститут.

Руда, Т. П. Глієр Рейнгольд Моріцович / Т. П. Руда // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 87 : портр.

Про Глієра Р. М.
Рейнгольд Глиэр // 99 великих киевлян. – К. : 7+7 media,2009. – С. 122-125 : портр.

Гребенникова, Е. Родился композитор Рейнгольд Глиэр / Елена Гребенникова // Сегодня. – 2015. - 6 янв. (№ 2). – С. 40 : портр.

Найдюк, О. Рейнгольд Глієр - життя як музика / Олеся Найдюк // Хрещатик. - 2008. - 16 груд. (№ 223). - С. 14 : фото.

Пасюта, А. Как балет стал... гимном : в 135-летие Глиэра его внучка - о том, как Чайковский изменил жизнь деда и что тот посоветовал Пастернаку / А. Пасюта // Сегодня. - 2010. - 11 янв. (№ 4). - С. 22 : фото.

Поліщук, Т. Олександр Злотник: "Навчання професійного музиканта і співака - це не потік, а ручна і копітка робота" : 18 січня Київський інститут музики ім. Р. Глієра відзначить 145-річчя / Тетяна Поліщук // День. - 2013. - 17 січ. (№ 7). - С. 11 : фото.



                                                                 Вшанування пам'яті





понеділок, 5 січня 2015 р.

CОМ МИКОЛА ДАНИЛОВИЧ – поет, прозаїк, критик



Народився 5 січня 1935 року в с. Требухів Броварського району на Київщині. Закінчив факультет журналістики Київського університету  ім. Т. Шевченка. Працював у газетах «Нафтовик Борислава», «Друг читача», видавництві «Музична Україна», «Укрконцерті», Спілці письменників України. Вчителював у рідному селі та у Києві. Працював завідуючим сектором пропаганди книги Київської публічної бібліотеки ім. Лесі Українки.
Автор поетичних збірок: «Йду на побачення» (1957 рік), «Вікнами до сонця» (1960 рік), «Дума над вогнем» (1968 рік), «Стежка до океану» (1973 рік), «Б’ю чолом!» (1978 рік), «Товариство» (1979 рік), «Присвяти і послання» (1983 рік), «Моєї радості сльоза», «Хроніка воєнного дитинства» (1985 рік), «Сто епітафій» та інші; прозових книг «Як я Сталіна хоронив» «З матір’ю на самоті». Автор багатьох популярних пісень. За останні роки видав книжки вибраних віршів «Передай кодолу»  (2007 рік), спогадів «Платон Майборода» (2008 рік), гумору «Придибенції» (2010 рік).
Заслужений діяч мистецтв України. Відмінник освіти України. Лауреат премії ім. В. Сосюри, ім. Остапа Вишні, ім. Д. Нитченка, ім. О. Гірника, Фонду Т. Шевченка. Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, церковним орденом Св. Архістратига  Михаїла. Член Спілки письменників України з 1958 року.
[Помер Микола Данилович  27 березня 2013 року, похований в своєму  рідному селі].

Сучасні письменники України : біобібліографіч. довід. уточн. і доповн. / [упоряд. А. Гай ; відп. ред. О. Курило] ; Нац. спілка письменників України. - Біла Церква : Київське обл. творче об-ня Культура : Буква, 2012. – С. 420 : портр.

Видання Миколи Даниловича Сома в фонді відділу

Сом, М. З матір’ю на самоті / Микола Сом. -  К. : Смолоскип, 2005. - 
134 с.
Про Сома М. Д.

Баранов, В. Дуже відкритий лист Миколі Сому з нагоди виходу його нової книжики «Як я Сталіна хоронив» / Віктор Баранов // Київ. – 2002. – С. 173-175.

Малинка, В. Юшка від Сома : "УМ" дізналася ексклюзивні факти з життя світлої пам'яті українського письменника Миколи Сома / Володимир Малинка // Україна молода. - 2013. - 18 черв. (№ 87). - С. 11 : фото.

Онопа, А. Народний учитель -  Микола Сом / Аліна Онопа. – Культура і життя. – 2013. – 21 черв. (№ 25). – С. 13 : фото.

Поліщук, Т. Смерть поета : на 79-му році життя помер Микола Сом / Тетяна Поліщук // День. - 2013. - 29-30 берез. (№ 57-58). - С. 15 : фото.


Стоян, О. Хто не знає Сома... / Ольга Стоян // Вечірній Київ. - 2005. - 24 верес. - С. 4 : фото.