суботу, 21 січня 2012 р.

ГРЕБІНКА ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ - письменник (до 200-річчя від дня народження)




Народився 2 лютого 1818 року, хутір Убіжище, тепер с. Мар’янівка Полтавської області. – помер 15 грудня 1848 року, Петербург, похований у с. Мар’янівка Полтавської обл. – помер 15 грудня 1848 року, Петербург, похований у с. Мар’янівці.
Український і російський письменник. Закінчив 1831 Ніжинську гімназію вищих наук. В 1834 працював у Петербурзі, видав альманах «Ластівка» (1841). У збірнику байок українською мовою «Малороссийские приказки» (1834) викривав хабарництво суддів, сваволю поміщиків і чиновників, неуцтво. Виступив з романтично ліричними поезіями (укр. мовою – «Човен», «Українська мелодія»; рос. – «Очи черные», «Помню, я еще молодушкой была» та ін.). Переклав «Полтаву» О. Пушкіна. Роман «Чайковский» (1843, рос. мовою) позначений рисами романтизму.  Історичне минуле Києва відобразив у баладі «Рогдаїв бенкет», у поемі «Богдан» описано визвольну боротьбу українського народу 1648-1654. В характері «натуральної школи» витримано твори російською мовою «Надійні ліки», «Бувальщина» (1839), «Кулик», «Записки студента» (1841), «Сеня» (1841).
// Український Радянський енциклопедичний словник : в 3 т.  - К. : УРЕ, 1986. –
 Т.1. : А-Калібр. – 2-ге вид. – С. 446. : портр.

У відділі знаходиться книга:
Гребенка, Е. Чайковский : роман / Гребенка Евгений. – К. : Молодь, 1959. – 157 с.

З минулого в майбутнє // Хінкулов, Л. Письменник жив у Києві : літературно-критичні розповіді / Леонід Хінкулов. – К. : Дніпро, 1982. – С. 20-22.

Євген Павлович Гребінка – український поет-байкар, автор значної кількості творів російською мовою, романіст, автор «чувствительных» романсів «Очи черные, очи страстные» і «Поехал далеко казак на чужбину», видавець знаменитого альманаху «Ластівка», який друкував поезії Шевченка, товариш Гоголя по школі, приятель Пушкіна і Бєлінського. Євген Гребінка був помітною постаттю в літературному середовищі. У сорокових роках ХІХ ст. Разом з Шевченком мандрував по Україні, перший перекладав українською мовою Пушкіна («Полтава», 1853).
До Києва письменник ставився з винятковим захопленням. В одному з його оповідань читаємо: «Який ти прекрасний, який ти ясний, мій сивий старче! Що сонце поміж планетами... те Київ поміж містами. Під горою широко розбіглися живі хвилі Дніпра-годувальника. І Київ, і Дніпро разом... Чи чуєте, добрі люди, я вам кажу про Київ, і ви плачете від радості?..»
Київ – не просто місце дії, а й узагальнений художній образ у багатьох поезіях Гребінки. «Весь Киев престольный пирует в веселье», - малює поет урочисте поверення князя Олега з переможеного походу до Візантії (балада «Рогдаев пир»). А ось картини Києва у поемі Гребінки «Богдан». Поет змальовує в’їзд у Київ Богдана Хмельницького:
Хмельницкий, гетьман, избавитель народа,
Торжественно в Киев спешит,
И крестное знамя свободно шумит
От северских пущей на юг до Лимана,
А в Киеве войско, народ и синклит
Даруют Хмельницкому имя Богдана.
Окончены в храмах святые вечерни;
На Киев спускается сумрак вечерний;
По улицам длинным народ не шумит,
И город стихает в покое;
Блеснул огонек у Богдана в покое…

Помер письменник у Петербурзі у віці тридцяти шести років.


пʼятницю, 20 січня 2012 р.

ЛЕВЧУК ТИМОФІЙ ВАСИЛЬОВИЧ - кінорежисер

5
Кінорежисер і педагог.
Народився 19.01.1912 у с. Бистрівка (тепер Житомирська обл.). Закінчив режисерський факультет Київського кіноінституту (1934). З 1934 працював на Київській кінофабриці (пізніше - Київській кіностудії ім. О.П. Довженка), зокрема разом з І.П. Кавалерідзе у фільмі "Прометей", з І.А. Савченком - у фільмі "Вершники". Учасник Великої Вітчизняної війни. З 1970 - професор Київського театрального інституту, 1963-1987 - перший секретар правління Спілки кінематографістів України. Помер 8.12.1998.
       Поставив фільми: "Зоря над Карпатами" (1949), "Київ" (1950), "М.В. Гоголь" (1952), "В степах України" (1952), "Калиновий гай" (1953), "Іван Франко" (1956), "Киянка" (три серії, 1958-1960), "Спадкоємці" (1960), "Закон Антарктиди" (1962), "Два роки над прірвою" (1967), "Помилка Оноре де Бальзака" (1968), "Родина Коцюбинського" (1971), "Довга дорога в короткий день" (1973), "Дума про Ковпака" (три серії, 1973-1976), "Від Бугу до Вісли" (1980), "Якщо ворог не здається" (1982), "Ми звинувачуєм" (1985), "І в звуках пам'ять відгукнеться" (1986), "Війна" (шість серій, 1989-1990, у співавторстві з Г.Р. Коханом) та ін.
         Автор книг:  "В об'єктиві США і Канада" (1966), "З любов'ю до глядача" (1974), "Зарубіжні зустрічі" (1976), "Люди і фільми" (1983), "Тому, що люблю" (1987) та ін.
        Державна премія України ім. Т.Г. Шевченка (1971). Народний артист СРСР (1972). Ордени Леніна (два), Трудового Червоного Прапора.

 У фонді відділу Ви можете ознайомитися з такою книгою:
    Руда, Т.П. Левчук Тимофій Васильович / Т.П. Руда // Кияни : біограф. слов. - К. : Фенікс, 2004. - С. 210 : фото.