ШАЛІМОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ - учений-медик, академік НАН (1978 рік) і АМН (1993 рік) України

Народився 20 січня 1918 року у с. Введенка Липецької області (Росія). Закінчив Кубанський медичний інститут (1941 рік). У 1965-1970 роках – директор Харківського науково-дослідного інституту загальної і невідкладної хірургії, 1972 -1988 роки – директор, з 1988 року – почесний директор Київського науково-дослідного інституту  клінічної та експериментальної хірургії.

Наукові дослідження стосуються розробки методів хірургічного лікування гастроентерологічних захворювань і захворювань судин. Автор понад 800 публікацій, в тому числі 34 монографій. Створив наукову школу. 

Державна премія України (1977 рік). Почесна грамота Президії Верховної Ради України (1973 рік, 1985 рік). Заслужений діяч науки України (1967 рік). Почесна відзнака Президента України (1993 рік). Герой Соціальної Праці (1982 рік). Державна премія СРСР (1985 рік). Ордени Леніна (1966 рік, 1982 рік), Жовтневої Революції (1976 рік), Трудового Червоного Прапора (1961 рік, 1971 рік), «За заслуги» ІІ ст. (1998 рік), І ст. (1999 рік). Головний хірург МОЗ України (1980 -). Голова Наукового товариства Хірургів України. Головний редактор журналу Клінічна хірургія. Почесний громадянин Києва (1998 рік) і Харкова.

Осінська, Т. М. Шалімов Олександр Олексійович / Т. М. Осінська // Кияни : біограф. словник. – Київ : Фенікс, 2004. – С. 410 : портр.

Поховано Олександра Шалімова на Байковому цвинтарі в Києві (ділянка № 52а).

 

Віленський, Ю. Феномен Шалімова : 20 січня виповнюється 100 років від дня народження видатного хірурга / Юрій Віленський // День. – 2018. –    17 січня   (№ 6). – С. 9 : фото.

СОСЮРА ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ – поет

Народився 6 січня 1898 року у ст. Дебальцеве (тепер Донецька область). Навчався в Харківському комуністичному університеті ім. Артема (1922-1923 роки) та Харківському інституті народної освіти (1923-1925 роки). Друкуватися почав 1917 року. В роки Великої Вітчизняної війни був кореспондентом фронтової газети. Помер 8 січня 1965 року у Києві. Пам’ятник встановлено 1966 року в м. Лисичанськ.

Автор поетичних збірок, присвячених героїці громадянської та Великої Вітчизняної війн, ліричних поезій, перекладів на українську творів російських, білоруських класиків та ін. Чимало його ліричних віршів покладено на музику.

Твори: «Поезії» (1921 рік), «Червона зима» (1921 рік), «1871 рік» (1923 рік), «Залізниця» (1924 рік), «Сьогодні» (1925 рік), «Юнь» (1927 рік), «Відповідь» (1927 рік), «Дніпрельстан» (1930 рік), «Червоні троянди» (1932 рік), «Нові поезії» (1937 рік), «Люблю» (1939 рік), «Червоногвардієць» (1940 рік), «Журавлі прилетіли» (1940 рік), «Червоним воїнам» (1941 рік), «В годину гніву» (1942 рік), «Під гул кривавий» (1942 рік), «Син України» (1943 рік), «Щоб сади шуміли» (1949) рік, «Зелений світ» (1949 рік), «Вітчизна» (1950 рік), «За мир» (1953 рік), «В саду Батьківщини» (1954 рік), «На струнах серця» (1955 рік), «Солов’їні далі» (1956 рік), «»Ластівки на сонці (1960 рік), «Поезія не спить» (1961 рік), «Щастя сім’ї трудової» (1963 рік), «Останні мелодії» (1964 рік).

Державна премія СРСР (1948 рік). Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка (1963 рік). Ордени Леніна (два), інші ордени, медалі. 

Храмов, Ю. О.  Сосюра Володимир Миколайович / Ю. О. Храмов //  Кияни : біограф. словник. – Київ : Фенікс, 2004. – С. 353-354 : портр.

Вшанування пам'яті

 

        100-річчю від дня народження Володимира Сосюри присвячена Пам'ятна монета НБУ номіналом у 2 гривні

     

     

     У 1998 р. випущена марка України із зображенням Володимира Сосюри

Надгробок Володимира Сосюри на Байковому цвинтарі в Києві