ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ГНАТОВИЧ – філолог і фольклорист, член-кореспондент Петербурзької АН

Народився 4 січня 1837 року в м. Кременчук (тепер Полтавської області). Вчився у Київській духовній академії, закінчив Київський університет  (1864 рік). В 1864-1867 роках – вчитель Кам’янець-Подільської гімназії,  потім у Києві 17 років викладав словесність в Колегії Павла Галагана. З початку 60-х років був активним членом громадського руху Києва, дотримуючись в ній національно-культурницького напрямку. В 1874 році видав працю «Описание Пересопницкой рукописи XVI в.», а через два роки захистив магістерську дисертацію «Очерки звуковой истории малороссийского  наречия».

Серед його наукових праць слід зазначити «Очерки литературной истории  малороссийсконо наречия XVI вв.» (1889 рік), «Литературная деятельность И. Вишенского» (1890 рік), «Мысли о малорусских народных думах» (1893 рік),  «Очерки по истории поэзии» (1898 рік), «Энеида Котляревского» (1900 рік), «О переводах Евангелия на малорусский язык» (1905 рік). Займався складанням словника української мови. Був одним з найавторитетніших  виборювачів думки, що Київська Русь є колискою українського  народу і на теренах України, не перериваючись, відбувався розвиток українського етносу, його мови і побутової культури. На думку Житецького, основні риси українського вокалізму склалися ще у ХІІ-ХІІІ ст. Розробляв питання методики викладання української мови і літератури в школі, автор підручників для всіх типів навчальних закладів Росії. Помер 18 березня 1911 року у Києві, похований на Байковому цвинтарі.

Павленко, Ю. В Житецький Павло Гнатович / Ю. В. Павленко // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 136 : портр.

Вшанування пам'яті

Видатному науковцеві присвячено одну з вітрин Музею Однієї Вулиці. У музеї представлені оригінальні портрети і праці вченого, а також все коло київської «Громади»,  - праці, фотографії та автографи відомих українських діячів.