Сергій Петрович Іванов – радянський і український кіноактор, режисер,
сценарист, телеведучий, член Національної спілки кінематографістів України. Заслужений артист України (1992). Народний артист України (1998). Був позаштатним радником з культури міністра фінансів України.
Сергій Іванов народився 22 травня 1951 у Києві в сім'ї науковців і митців. Його батько – український поет і філолог Петро Федорович Іванов (1921-1997), мати – Жанетта Михайлівна Іванова (Жовтобрюх) (1928-1993) була вченим-хіміком, дідусь – Михайло Андрійович Жовтобрюх був українським мовознавцем, сестра, що народилася на 13 років пізніше за Сергія, Леся Піша (Іванова) стала художницею.
Після закінчення київської 92-ї школи імені Івана Франка (в якій його бабуся Марія Іванівна Жовтобрюх викладала математику) вступив до Театрального інституту імені Карпенка-Карого. Був пластичний і чудово декламував вірші.
Кінорежисери примітили талановитого актора на третьому
курсі, і до кінця навчання за його плечима було вже кілька ролей.
У 1972 році Сергій Іванов закінчив інститут і був запрошений Леонідом Биковим в картину «В бой идут только старики». А сталося це так. Биков зустрів Іванова на прохідній кіностудії і запропонував почитати сценарій. «Я уже прочитав, – відповів актор. – Буду грати». «Кого?» – здивувався Биков. «Кузнєчика!!!» Биков жартував потім, що взяв Іванова на цю роль через його молодечу зухвалість.
Режисер Леонід Биков зізнавався, що фільм про небо і льотчиків – його дитяча мрія. І льотчик на прізвисько «Кузнєчик» – це він сам у молодості. Іванов блискуче зіграв довірену йому роль. Цей фільм зробив молодого актора знаменитим на всю країну.
Ставши з 1972 року актором Київської кіностудії імені Олександра Довженка, Сергій Іванов дуже багато знімався в кіно саме в 70-ті: музична комедія «Ар-хі-ме-ди!», телесеріал «Народжена революцією» (роль Афіногена Полюгаєва), комедія «Дачна поїздка сержанта Цибулі», героїчна драма «Ати-бати, йшли солдати…» та багато інших.
Його герої, як правило, чарівні молоді люди з наносною
серйозністю, які все ще
залишаються дітьми. Однією з найкращих робіт актора
стала роль Ларіосика у драмі Володимира Басова «Дні Турбіних», знятій за творами Михайла Булгакова.
З розпадом СРСР розвалилися республіканські кіностудії. У Києві практично ніхто не знімався, актори спивалися, емігрували, вмирали… Сергій Іванов спочатку теж зневірився, але потім зібрався і вирішив діяти: у 1991 році сам поставив фільм «Медовий місяць», організував і очолив студію «Панорама», став біля витоків кінофестивалю «Молодість». Вів на телебаченні цикл передач «Наші за кордоном». Пробував писати вірші.
У кінці 90-х Іванов започаткував на телебаченні новий проєкт – серіал про замки Західної України, але встиг зняти тільки першу серію.
Сергій Іванов був терміново госпіталізований, коли йому стало зле, а згодом лікарі повідомили рідним: «Здало серце, інфаркт».
 |
| Могила С. Іванова |
Помер 15 січня 2000 року в Києві, залишивши дружину Ларису і донечку Марію (н.1987). Похований 17 січня на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
Шановні користувачі!
Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться у читальній залі відділу краєзнавчої літератури та бібліографії:
Немає коментарів:
Дописати коментар