КИЯНИ: ВІД А ДО Я: МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ КОСАЧ - ДО 155-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

четвер, 25 липня 2024 р.

МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ КОСАЧ - ДО 155-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Михайло Петрович Косач (псевдонім Михайло Обачний та інші) — український вчений-фізик, метеоролог, письменник та перекладач, автор низки оповідань та наукових праць, друкованих в періодиці, засновник літературного гуртка «Плеяда», громадський діяч, старший брат Лесі Українки, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач-Шимановської, Миколи Косача та Ізидори Косач-Борисової.

Життєпис

Дитинство

Народився 13 (25) липня 1869 року в місті Новограді-Волинському в родині Петра та Ольги Косачів (перша дитина). Охрещений 22 липня (3 серпня) 1869 року. Хрещеними батьками стали рідн:і дядько — приват-доцент Київского університету Михайло Петрович Драгоманов і тітка — дворянка Олена Антонівна Косач.

Початкову освіту Михайло здобув з материнських рук і вуст. Офіційну освіту почав з п'ятого класу Хелмської класичної гімназії, яку закінчив через чотири роки зі срібною медаллю.

Дитячі прізвиська Михайла в родині Косачів: Кна-Кна, Мака, Мачина, Міша; колективне прізвисько (разом із сестрою Лесею): Мишелосіє.

Юність

Від 1888 року Михайло — студент математичного відділу фізико-математичного факультету Київського університету. У цей же час разом із сестрою Лесею Українкою за підтримки матері Олени Пчілки засновує у Києві літературний гурток української молоді «Плеяда», головне покликання якого полягає у читанні та критиці нових творів і перекладів, створенні літератури для освіти, виданні збірок з українською белетристикою, етнографічними та історичними нарисами.

Грандіозні плани гуртка не втілились у життя — цензура 1889 року заборонила вже підготовлені до друку збірки. Проте Михайло й надалі клопочеться комплектуванням плеядівської бібліотеки. Також на його прохання Леся Українка формує список зарубіжних авторів, яких конче необхідно перекласти українською мовою, й учасники гуртка беруться за перекладацьку роботу.

Із сестрою Лесею Українкою

Михайло Косач згуртував у тогочасній «Плеяді» найталановитішу молодь — майже всі плеядівці у подальшому житті стануть провідними фахівцями у різних галузях мистецтва, літератури, науки, медицини, політики. «Плеяда» підтримувала тісний зв'язок зі «Старою громадою».

У середині 1893 року гурток припинив свою діяльність.

З 1891 року Михайло Косач вже навчався у Дерптському (Тартуському) університеті. Водночас захоплювався літературою (опублікував у галицьких часописах новели під псевдонімом Михайло Обачний), а також фотографуванням і етнографією.

12 вересня 1893 року Михайло одружився з дочкою маминої близької подруги — письменницею, плеядівкою Олександрою Судовщиковою у Києво-Подольській Христорождественській церкві. На весіллі були Ольга Косач-Кривинюк, Леся Українка. За свідків з боку нареченого — Олександр Хойнацький та плеядівець і друг Орест Остроградський; від нареченої — Петро Антонович Косач та плеядівець Максим Славинський.

Мати Олена Пчілка шлюбу не благословила.

За п’ять років у ніч з 12 на 13 лютого 1898 року в подружжя народилася донька Євгенія.

1894 року Михайло успішно закінчив у Дерптському університеті математичне відділення, перевівся на фізичне і незабаром завершив освіту. Ще студентом працював асистентом фізичного кабінету, де готував і проводив досліди під керівництвом професора Б. Б. Голіцина — відомого вченого, згодом академіка, основоположника сейсмології як точної науки, винахідника сейсмографа, першого президента Міжнародної сейсмічної асоціації.

Навесні 1895 року захистив дисертацію з фізики на тему «Актиноелектричні явища». Викладав фізику та математику в Тартуській жіночій гімназії. Мав низку технічних винаходів, брав участь у роботі української громади в Тарту.

Був запрошений на Всеросійську виставку в Нижньому Новгороді (1896 р.), де взяв участь у будівництві зразкової метеорологічної станції, на якій цілий місяць працював спостерігачем. 1897 року склав іспити на звання викладача фізики й математики в університеті, здобув ступінь магістра — магістерська дисертація «Відбивання світла в одновісному кристалічному середовищі» (захистив 1899 року).

Сфера зацікавлень Михайла Косача полягає у глибокому вивченні й дослідженні проблем метеорології, геофізики, динаміки атмосфери, походження атмосферних електричних явищ, фізики Х-променів (останнє знайшло продовження в практичних справах його двоюрідного брата Юрія Тесленка-Приходька).

Наукові праці М. Косача — у галузях фізичної оптики, метеорології, фізики електролітів. Розробляє вимірювальні метеорологічні пристрої, зокрема, неперервний інтегратор сили вітру та його енергії, електричний томограф.

В Юріївському (Тартуському) університеті (Тарту — місто в північній Естонії, у 1224-1893 роках мало назву Дерпт), працюючи викладачем фізики та математики, він вступив до товариства природознавців, на засіданні якого виголосив доповіді «Заломлення світла на межі двох одновісних кристалів» та «Спрощена форма машини Атвуда». Університетські колеги відзначали його високу лекторську майстерність.

Переклав із англійської мови монографію з метеорології Ф. Вальдо й уклав примітки до тексту (цей переклад побачив світ 1897 року в Санкт-Петербурзі).

Юріївський (Тартуський) університет для ознайомлення з газовими двигунами відрядив на кілька днів Михайла Косача до Кельна.

Працюючи асистентом професора О.І.Садовського в Юріївському (Тартуському) університеті, брав безпосередню участь (був співавтором) в дослідах із виявлення механічної обертової дії світла на кристалічну пластинку.

У передмові до своєї статті професор Садовський зазначає: «У підсумку я дозволю собі подякувати асистентові кафедри фізики в Юріївському університеті М. П. Косачу, який допомагав мені в усіх моїх експериментальних спробах виявити очікувані явища. Як зацікавлення наукою, так і зацікавлення питанням, яке я опрацьовував, змусили його затратити на цю допомогу значно більше часу, ніж це вимагалося його безпосередніми обов'язками. Фізична лабораторія Юріївського університету. Жовтень, 1898».

Теоретичні розрахунки майже через 40 років (1935 р.) були підтверджені американським вченим Річардом Бетом (у виконанні цих дослідів його консультував А. Ейнштейн) і отримали назву ефект Садовського.

У Дерпті (Тарту) Михайло Косач мешкав зі своєю дружиною Олександрою Судовщиковою (літ. псевдонім Грицько Григоренко) за адресою: вул. Пеплерська, будинок № 5. Тут гостювали і молодші сестри — Лариса Косач (Леся Українка) та Ольга Косач. У Дерпті Ольга була в кінці 1900-го на початку 1901 року, а роком раніше, повертаючись із Петербурга, у брата й зовиці гостювала Леся. До речі, в листі до матері з Дерпта вона згадує про «домашні» знімки маленької братової доньки Євки, яку Михайло фотографував сам.

Зрілість та останні роки життя

З 1901 року дістав посаду приват-доцента катедри фізики і метеорології Харківського університету. Тут розквітнув його талант як організатора. Озброєний попереднім досвідом роботи й добрим науковим вишколом, відразу розпочав різнобічну діяльність, очолив катедру фізичної географії та метеорології, що була тоді в складі катедри фізики.

Він стає активним членом Товариства фізико-хімічних наук при Харківськму університеті, виступає на засіданнях із науковими доповідями, друкується в працях товариства. Публікується в міжнародному журналі «Meterologische Zeitschrift», який видавався у Відні, завідує магнітно-метеорологічним відділом фізичної лабораторії, метеорологічною станцією університету, організовує метеослужбу на Харківщині (він фактично став її засновником на Слобожанщині), друкує огляди та статті на метеорологічну тематику в харківській сільськогосподарській газеті та журналі «Научное обозрение». Електрифікує магнітно-метеорологічну лабораторію, з ентузіазмом береться за вивчення властивостей електролітів у зовнішньому магнітному полі, планує підготувати й захистити докторську дисертацію в галузі фізики електролітів, виходячи з їхньої йонної теорії, публікує перші праці з цієї тематики. 21 травня 1902 р. у присутності 19 членів Товариства зачитав доповідь «Електроліти в магнітному полі».

Крім того, викладав загальну фізику у Ветеринарному інституті та в школі технічного товариства. Автор кількох праць із математики і фізики, зокрема: «Деякі уваги до передбачення погоди Демчинським» і «Положення осьової лінії в електричних циклонах».

До письменницько-перекладацького й наукового доробку М. Косача належить ще й етнографічна робота, посмертно видана анонімно 1905 року ярижкою «Кобзарські думи», яку Михайло Косач впорядкував і доповнив коментарями в примітках.

Могила Михайла Косача

Могила М. Косача

Помер передчасно і несподівано 3 (16) жовтня 1903 року від шигельозу (тоді називали бактеріальною дизентерією) на 35-му році життя. Останні п'ять днів його минули в мареннях у харківській лікарні. Панахида відбулася 5 (18) жовтня в Антоніївській університетській церкві. 7 (20) жовтня 1903 року домовину з тілом спочилого урочисто везли екіпажем Алчевських на залізничний вокзал. Проводжати улюбленого викладача пішли студенти, професори Харківського університету, друзі, знайомі, соратники покійного, а також майже в повному складі студенти Ветеринарного інституту.

На старому Байковому кладовищі в Києві Петро Антонович купив велике місце та поставив залізну огорожу. Тут 9 (22) жовтня 1903 року під кронами високих акацій поховали Михайла Косача. Поруч із ним згодом було поховано і родину.

Про духовний світ свого брата сповідально висловилася його молодша сестра Леся Українка в листі до матері від 19 листопада 1903 року: «О так, мамочко, може, справді в моїх очах є щось Мішине, бо в моєму серці є його струни, я так само не вмію ніким ні для кого жертвувати, хіба що собою, своїм власним життям».

Шановні користувачі!

Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:

Диба, А. “Українська Плеяда – найкраща, найталановитіша дитина Старої (київської) громади” / Алла Диба // Леся Українка і сучасність : збірник наукових праць. Т. 4, кн. 1. - Луцьк : РВВ "Вежа" Волинського національного університету ім. Лесі Українки, 2007. - С. 295-320.

Косач, М. П. (Михайло Обачний). Твори ; Переклади ; Листи ; Записи кобзарських дум / Михайло Косач (Михайло Обачний) ; упоряд., біографія, коментарі та примітки Лариси Мірошниченко ; Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України. - Київ : Видавничий Дім "Комора", 2017. - 590 с. : портр.

Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького : ілюстроване інформаційне видання / [упоряд. Н. Терехова та ін.] ; Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). - Київ : КИЙ, 2007. - 144 с. : іл., портр.

"Утвердження української національної ідеї у творчості і громадсько-політичній діяльності Лесі Українки, Олени Пчілки, Михайла Драгоманова та інших видатних особистостей України на теренах Волині-Полісся" : науковий збірник матеріалів Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції / [ред. колегія С. Романов, В. Єршов, О. Юрчук] ; Національна спілка краєзнавців України [та ін.]. - Вінниця : ТВОРИ, 2023. - 256 с. : іл., портр.

Статті

Мірошниченко Л. Про Лесиного брата : До 135-річчя Михайла Петровича Косача. // Культура і життя. - 2004. - 1 груд.(№45) - С.2.

Пясківська О. Фізик, закоханий у лірику : Нещодавно минуло 100 років від дня смерті відомого українського науковця, письменника, рідного брата Лесі Українки Михайла Косача. // Столиця. - 2004. - 1-8 січ.-(№1).-С.27.

Родился брат Леси Украинки Михаил Косач : 25 июля 1869 года / подготовила Елена Гребенникова // Сегодня: киевский выпуск. - 2019. - 18 июля (№ 130). - С. 28 : фото.

Туркевич В. З родини Косачів. // Історичний календар 1999 рік. - К.,1998. - С.213.

Інтернет-ресурси