КИЯНИ: ВІД А ДО Я: ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ ГЛУШКОВ - ДО 100 РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

вівторок, 22 серпня 2023 р.

ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ ГЛУШКОВ - ДО 100 РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Глушков В. М.

Віктор Михайлович Глушков — український радянський науковець, піонер комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської та оборонної діяльності країни. Депутат Верховної Ради СРСР 8-10-го скликань. Член ЦК КПУ.

Глава наукової школи кібернетики. Лауреат численних премій і нагород. Дійсний член АН СРСР (1964), АН УРСР (1961). Почесний член багатьох іноземних академій. Засновник Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, який і очолював до 1982 року.

Життєпис

Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 року в Ростові-на-Дону у родині службовців. Батько Михайло Іванович Глушков родом зі Станиці Луганської (Україна). Матір зі станиці Каменської (Шахтська округа, Українська РСР, натепер — Каменськ-Шахтинський Ростовської області (Росія)).

У 1941 році із золотою медаллю закінчив середню школу № 1 в місті Шахти. На початку німецько-радянської війни працював на оборонних роботах. Трудову діяльність розпочав у 1943 році начальником відділу технічного контролю шахтоуправління тресту «Шахтаантрацит» міста Шахти Ростовської області.

Вищу математичну освіту отримав у Новочеркаському політехнічному інституті (1943-1948 рр.) та Ростовському державному університеті (1947-1948 рр.).

З жовтня 1948 по 1954 рік працював асистентом, викладачем, доцентом, завідувачем кафедри теоретичної механіки в Уральському лісотехнічному інституті, водночас проводив інтенсивну науково-дослідну роботу.

У 1951 році Глушков захистив кандидатську, а у грудні 1955 року — докторську дисертацію у Московському державному університеті.

Наступні 25 років активного життя науковця найтіснішим чином пов'язані з Академією наук УРСР та Інститутом кібернетики АН УРСР.

Глушков В. М.

На запрошення академіка Бориса Гнєденка у 1956 році Глушков став завідувачем лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики Академії наук УРСР.

Саме у цій лабораторії у 1950 році під керівництвом Сергія Лебедєва було розроблено перший радянський комп'ютер («МЭСМ»).

З 1957 року — директор Обчислювального центру АН УРСР.

Член КПРС з 1958 року.

У 1958 році Глушков обраний членом-кореспондентом АН України за спеціальністю «Алгебра». У лютому 1961 обраний дійсним членом Академії наук Української РСР, а у 1962 році став віце-президентом АН УРСР.

У 1962 на базі Обчислювального центру Глушков створив Інститут кібернетики АН УРСР. Будучи його директором, він збудував цілий комплекс корпусів на краю Києва («Кібцентр») та житлові багатоповерхові будинки для співробітників Інституту. Так, за 20 років кількість працівників інституту зросла з кількох сотень до кількох тисяч.

1-й корпус Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова

Глушков значну увагу приділяв популяризації кібернетики як науки та автоматизації економіки Радянського Союзу. В Інституті кібернетики під його науковим керівництвом було розроблено ЕОМ «Київ» і першу в Україні та колишньому СРСР напівпровідникову керуючу машину широкого призначення «Дніпро». Попередниками персональних комп'ютерів стали машини для інженерних розрахунків «Промінь» (1963), «Мир-1» (1966), «Мир-2» (1969), у яких було реалізовано запропоновану В. М. Глушковим ідею ступеневого мікропрограмного управління.

Практично всі розроблені в Інституті ЕОМ за його керівництва в свій час майже не поступалися закордонним аналогам і мали оригінальну архітектуру (лише на початку 1980-х років СРСР перейшов на копіювання закордонних аналогів обчислювальної техніки, що згодом призвело до серйозного відставання радянських взірців від закордонних).

Під його керівництвом Головна редакція «Української радянської енциклопедії» видала першу в світі «Енциклопедію кібернетики» у 2-х томах українською (1973) та російською (1974) мовами.

Могила Віктора Глушкова.

Віктор Михайлович Глушков помер 30 січня 1982 року після тяжкої хвороби. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Боротьба з хворобою

За спогадами дочки Ольги Китової, ускладнення зі здоров'ям вченого почались ще 1980 року. Відмічалися болі голови, особливо в потилиці, мучив кашель, аритмія серця, стрибав тиск, не було апетиту. Попри це Глушков продовжував працювати у звичному йому насиченому ритмі. При проходженні медоглядів лікарі заявляли, що погіршення здоров'я — результат перевтоми.

Восени 1981 року, коли симптоми почали проявлятися сильніше, Глушков ліг на обстеження в лікарню «Феофанія». Там спочатку був поставлений діагноз остеохондроз і защемлення нервів шийного відділу хребта. Пізніше припускалось вірусне ураження судин головного мозку. Консиліуми лікарів призначали різні процедури і засоби для лікування, проте хворобу так і не змогли визначити. Стан вченого лише погіршувався. Врешті-решт було прийнято рішення перевезти Глушкова в Москву у Центральну кремлівську лікарню.

Дошка В. Глушкову на будинку Ярославів Вал, 15а

Глушков туди був покладений 20 жовтня 1981 року. Було відмічене короткочасне поліпшення. Проте пізніше йогостан погіршився. Глушков пережив кілька колапсів та втрат свідомості. Московські лікарі також не змогли визначити причини недуги.

7 січня 1982 року з Глушковим у Москві зустрівся відомий німецький нейрохірург професор Цюльх, що прибув з Кельна (ФРН). Він за результатами призначених ним додаткових аналізів діагностував смертельний діагноз — запущену пухлину довгастого мозку, що почала поширюватись по спинному мозку.

30 січня 1982 року об 11 годині 7 хвилин Глушкова не стало.

У лікарні аж до смерті він надиктовував на магнітофон власні спогади та ідеї.

На прохання сім'ї його тіло було перевезено до Києва і поховано на центральній алеї Байкового кладовища.

Діяльність

Глушков сформулював поняття кібернетики як наукової дисципліни з комплексною методикою досліджень, визначив проблеми найефективнішої взаємодії людини з машиною і шляхи їх розв'язання. Запропоновані ним побудови «око-рука», «читаючий автомат», самоорганізуюча структура поклали початок новим прикладним технологіям, унікальним розробкам, пов'язаним зі створенням так званого штучного інтелекту.

Під безпосереднім керівництвом академіка Глушкова були розроблені та впроваджені в практику унікальні автоматизовані системи управління, що на той час не мали аналогів у світі. Це, зокрема, АСК «Львів» та «Гальванік», які успішно працювали на львівському заводі «Електрон», київському «Арсеналі», інших підприємствах колишнього Радянського Союзу. В очолюваному ним інституті розроблена серія відомих ЕОМ, серед яких — «Київ», «Дніпро», «Промінь» та інші.

Віктор Глушков своїми фундаментальними працями в галузі алгебри, математичної логіки, теорії автоматів та алгоритмів, теорії математичних машин і їх практичного втілення ще за життя здобув визнання міжнародної наукової громадськості.

Шановні користувачі!

Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:

Бєлов, Ю. А. Глушков Віктор Михайлович : Герой Соціалістичної Праці / Ю. А. Бєлов, Н. І. Гаркуша, С. І. Ляшко // Герої - освітяни і науковці України. - Київ : Генеза, 2012. - С. 345-347 : портр.

Віктор Глушков // Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі біографічні нариси. - Київ : Вища школа, 2011. - С. 84-88 : іл.

Віктор Глушков (1923-1982) : математик, кібернетик // 100 найвідоміших українців. - Київ : Автограф : Орфей, 2005. - С. 613-618 : фото.

В.М. Глушков. Минуле, що лине у майбутнє : до 90-річчя від дня народження / [упоряд. Т. Мар'янович ; Національна академія наук України]. - Київ : Академперіодика, 2013. - 288 с. : фотоіл., портр.

Летичевський, О. В. М. Глушков : спогади про майбутнє / Олександр Летичевський // Україна. Наука і культура : [щорічник]. Вип. 36. - Київ : Знання, 2015. - С. 178-188 : портр., фото.

Шаров, І. Глушков Віктор Михайлович : (1923-1982) - математик, кібернетик / Ігор Шаров // 100 видатних імен України. - К. : Альтернативи, 1999. - С. 102-105.

Статті

Капітонова Ю. Життя, віддане нації. // Наука і культура. Україна : Щорічник. - К.-1994. - Вип.28.-С.174-179.

Мар'янович, Т. Час ішов слідами генія : 24 серпня країна відзначає 90-річчя від дня народження видатного українського вченого-кібернетика Віктора Глушкова / Тадеуш Мар'янович // Урядовий кур'єр. - 2013. - 23 серп. (№ 153). - С. 7 : фото.

Матвійчук, О. З нього починалася історія української кібернетики / Олена Матвійчук, Неоніла Струк // Історичний календар 2007 = "Historical Calendar" Yearly Research and Literary Almanac of the International Historical Club : науково-популярний альманах. Вип. 12. - К., 2007. - С. 48-50.