БЕЗСМЕРТНИЙ ВОЛОДИМИР АНДРІАНОВИЧ – архітектор та інженер

Народився 21 грудня 1861 року у Києві. Закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів (1885 рік). В 1893-1919 роках – губернський інженер у Києві, з 1921 року – викладач Київського політехнічного інституту. Помер 6 серпня 1940 року.

Автор споруд у Києві: силова електростанція трамваю на Набережному шосе,2 (1903-1904 роки), металевий міст над Петровською алеєю (1896-1897 роки), прибуткові будинки на вулиці Сагайдачного, 10 (1899 рік), Гоголівській, 23 (1909 рік), Артема,40 (1913 рік), особняк на вулиці Мельникова, 8 (1911 рік).

Безсмертний Володимир Андріанович // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 27 : портр.

Авторські роботи в Києві

·         прибуткові будинки на Гоголівській вулиці, № 17 Красовського та № 23 Ягимовського «Будинок з котами» (1909) ;

·         особняк-будинок для голови Київського суду Грабара на вулиці Мельникова, 8 (1910);

·         прибутковий будинок Людмили Максимової на вулиці Петра Сагайдачного, 10/5 (1899, колишня адреса — Олександрівська вулиця, 34);

·         будинок Давида Марголіна на вулиці Петра Сагайдачного, 12 (1899, колишня адреса — Олександрівська вулиця, 36);

·         прибутковий будинок потомственної почесної громадянки Є. Томіліної на вулиці Січових Стрільців, 42;

·         житловий будинок на вулиці Січових Стрільців, 40/1 і в Бехтеревському провулку (прибутковий будинок О. Андре, 1913);

·         будинок на розі вулиць Січових Стрільців і Кудрявської;

·         будинок Пушиної по Дорогожицькій вулиці, 8;

·         будинок Київського товариства взаємного кредиту на Хрещатику, 16;

·         маслобійний завод братів Лур'є на Подолі;

·         будинок головних майстерень при Київському арештантському відділенні на бульварі Тараса Шевченка, 27;

·         казенний винний ректифікаційний склад № 1 на 600 000 відер (площею 1,7 га), що складався з головного корпусу на вісім розливних столів, очисного відділення, спиртосховища, кочегарки, спиртоприймального відділення, огорожі (1896). Склад був закритий в 1914 році, з 1931 року — лікеро-горілочний завод, Кудрявська вулиця, 16;

·         залізний віадук над Петрівською вулицею (1896–1897);

·         хірургічний та гінекологічний корпус Кирилівської лікарні на 180 ліжок (1897);

·         барак Червоного Хреста Київського благодійного товариства;

·         школа-притулок для глухонімих хлопчиків Київського відділу піклування про глухонімих (1902) коштом цукрозаводчика Ніколи Терещенка на Макарівській вулиці, 3 (тепер Пугачова);

·         будинок казенної палати і казначейства на Львівській площі (проект Олександра Кобелєва, 1913–1914);

·         дерев'яна шатрова каплиця на цегляному цоколі, куди вміщували потоплених Товариства рятування на водах;

·         перебудова генерал-губернаторського будинку;

·         надбудова четвертого поверху будинку № 15 на Володимирській вулиці, колишніх губернських Присутственних місць (1908–1909);

·         гараж для поштових автомобілів;

·         центральна силова станція міського електричного трамваю на Олександрівській вулиці (1902–1904);

·         елеватор на млині Бродського на Подолі (1907);

·         центральна електроосвітлювальна станція біля підніжжя Володимирського узвозу (1897);

·         будинок комунального банку;

·         будинок колишніх друкарень Держполітвидаву на вулиці Воровського (тепер Бульварно-Кудрявська);

·         павільйон на Всеросійській сільськогосподарській та промисловій виставці в Києві (1897);

·         укріплення схилів та створення естакади фунікулера.

Крім того, як консультант та член будівельної комісії, брав участь в будівництвах:

·         Володимирського собору;

·         Київського політехнічного інституту;

·         хімічної лабораторії Університету святого Володимира;

·         державного банку;

·         селянського банку;

·         поштамту;

·         технічного товариства;

·         Товариства швидкої медичної допомоги;

·         по спорудженню і розширенню київської каналізації та артезіанського водозабезпечення в Києві та багатьох інших об'єктів.

Івашко Ю. З історії київських будинків. Неоготика Гоголівської вулиці / Ю. Івашко  // Київська старовина. - 2004. -  № 6. - С.172-175.

Малаков, Д. В. Архітектор Безсмертний. Доцільність і естетика / Дмитро Малаков. – К. : Кий, 2013. - 229 с. : іл., портр.