вівторок, 20 грудня 2016 р.

БЕЗСМЕРТНИЙ ВОЛОДИМИР АНДРІАНОВИЧ – архітектор та інженер



Народився 21 грудня 1861 року у Києві. Закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів (1885 рік). В 1893-1919 роках – губернський інженер у Києві, з 1921 року – викладач Київського політехнічного інституту. Помер 6 серпня 1940 року.
Автор споруд у Києві: силова електростанція трамваю на Набережному шосе,2 (1903-1904 роки), металевий міст над Петровською алеєю (1896-1897 роки), прибуткові будинки на вулиці Сагайдачного, 10 (1899 рік), Гоголівській, 23 (1909 рік), Артема,40 (1913 рік), особняк на вулиці Мельникова, 8 (1911 рік).
Безсмертний Володимир Андріанович // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 27 : портр.

Авторські роботи в Києві
·         прибуткові будинки на Гоголівській вулиці, № 17 Красовського та № 23 Ягимовського «Будинок з котами» (1909) ;
·         особняк-будинок для голови Київського суду Грабара на вулиці Мельникова, 8 (1910);
·         прибутковий будинок Людмили Максимової на вулиці Петра Сагайдачного, 10/5 (1899, колишня адреса — Олександрівська вулиця, 34);
·         будинок Давида Марголіна на вулиці Петра Сагайдачного, 12 (1899, колишня адреса — Олександрівська вулиця, 36);
·         прибутковий будинок потомственної почесної громадянки Є. Томіліної на вулиці Січових Стрільців, 42;
·         житловий будинок на вулиці Січових Стрільців, 40/1 і в Бехтеревському провулку (прибутковий будинок О. Андре, 1913);
·         будинок на розі вулиць Січових Стрільців і Кудрявської;
·         будинок Пушиної по Дорогожицькій вулиці, 8;
·         будинок Київського товариства взаємного кредиту на Хрещатику, 16;
·         маслобійний завод братів Лур'є на Подолі;
·         будинок головних майстерень при Київському арештантському відділенні на бульварі Тараса Шевченка, 27;
·         казенний винний ректифікаційний склад № 1 на 600 000 відер (площею 1,7 га), що складався з головного корпусу на вісім розливних столів, очисного відділення, спиртосховища, кочегарки, спиртоприймального відділення, огорожі (1896). Склад був закритий в 1914 році, з 1931 року — лікеро-горілочний завод, Кудрявська вулиця, 16;
·         залізний віадук над Петрівською вулицею (18961897);
·         хірургічний та гінекологічний корпус Кирилівської лікарні на 180 ліжок (1897);
·         барак Червоного Хреста Київського благодійного товариства;
·         школа-притулок для глухонімих хлопчиків Київського відділу піклування про глухонімих (1902) коштом цукрозаводчика Ніколи Терещенка на Макарівській вулиці, 3 (тепер Пугачова);
·         будинок казенної палати і казначейства на Львівській площі (проект Олександра Кобелєва, 19131914);
·         дерев'яна шатрова каплиця на цегляному цоколі, куди вміщували потоплених Товариства рятування на водах;
·         перебудова генерал-губернаторського будинку;
·         надбудова четвертого поверху будинку № 15 на Володимирській вулиці, колишніх губернських Присутственних місць (19081909);
·         гараж для поштових автомобілів;
·         центральна силова станція міського електричного трамваю на Олександрівській вулиці (19021904);
·         елеватор на млині Бродського на Подолі (1907);
·         центральна електроосвітлювальна станція біля підніжжя Володимирського узвозу (1897);
·         будинок комунального банку;
·         будинок колишніх друкарень Держполітвидаву на вулиці Воровського (тепер Бульварно-Кудрявська);
·         павільйон на Всеросійській сільськогосподарській та промисловій виставці в Києві (1897);
·         укріплення схилів та створення естакади фунікулера.
Крім того, як консультант та член будівельної комісії, брав участь в будівництвах:
·         хімічної лабораторії Університету святого Володимира;
·         державного банку;
·         селянського банку;
·         поштамту;
·         технічного товариства;
·         Товариства швидкої медичної допомоги;
·         по спорудженню і розширенню київської каналізації та артезіанського водозабезпечення в Києві та багатьох інших об'єктів.

Івашко Ю. З історії київських будинків. Неоготика Гоголівської вулиці / Ю. Івашко  // Київська старовина. - 2004. -  № 6. - С.172-175.
Малаков, Д. В. Архітектор Безсмертний. Доцільність і естетика / Дмитро Малаков. – К. : Кий, 2013. - 229 с. : іл., портр.

Немає коментарів:

Дописати коментар