БЕРЕТТІ ВІКЕНТІЙ ІВАНОВИЧ – архітектор

Народився 14 липня 1781 року в сім’ї  італійця, який переїхав до Петербурга. Вчився в Петербурзькій академії мистецтв (1798-1804 роках), з 1809 року – її академіком, у 1831-1837 роках – професор. У 1836 році запрошений до Києва для спорудження будинку університету і наступного року переїхав сюди, посівши посаду головного архітектора міста. Будинок університету, його сучасний Червоний корпус, споруджено за проектом  Вікентія Беретті в 1837-1843 роках. Споруди Беретті витримано в стилі  пізнього класицизму. За його проектами у Києві споруджено також у 1838-1843 роках Інститут шляхетних дівчат (за радянських часів – Жовтневий палац культури, тепер – Міжнародний центр культури і мистецтв) та Обсерваторія (1840 рік). В 1837 році був схвалений його проект планування і забудови міста, за яким передбачався поділ його на шість адміністративних частин, що історично склалися. Фактично з того часу розпочалася систематична забудова Києва: в районі Бессарабки, за Золотими воротами, на міському вигоні, де до університету и нижче в заплаву річки Либідь продовжувалася вулиця Володимирська, яка перетиналася вулицею Фундуклеївською (тепер Богдана Хмельницького) та Бібіковським бульваром (тепер бульвар Т. Шевченка). Помер 18 серпня 1842 року у Києві, похований на Байковому цвинтарі.

Павленко, Ю. В. Беретті Вікентій Іванович  / Ю. В. Павленко // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 30 : портр.

Ушанування пам’яті

На честь Вікентія Беретті названо вулицю в Києві (житловий масив Вигурівщина-Троєщина).

15 жовтня 2009 р. відбулась церемонія урочистого відкриття на фасаді Червоного корпусу меморіальної дошки видатному архітектору, будівничому Червоного корпусу Київського університету - Вінченцо Беретті (1781-1842) - з написом «від вдячних українського та італійського народів».

Могила на Байковому цвинтарі.

Роботи

Більшість робіт В. І. Беретті виконані у стилі класицизму. За безпосередньої участі архітектора розроблено проекти таких університетських установ: Астрономічної обсерваторії (1840). Спланував прилеглі до Головного корпусу університету території та нові міські магістралі - Володимирську вулицю, Університетський бульвар (нині - бульвар Тараса Шевченка). 1839 зведення за проектом Беретті Інституту шляхетних дівчат (нині -Міжнародний центр культури і мистецтв). Займався проектуванням 1-ї чоловічої гімназії, укріпленням залишків Золотих воріт. Співавтор генерального плану забудови Києва (затверджено 1837).

https://uk.wikipedia.org/wiki