четвер, 23 червня 2016 р.

КАРАВАЄВ ВОЛОДИМИР ОПАНАСОВИЧ - учений-медик, доктор медицини (1838 рік), професор (1840 рік).



Народився 26 червня 1811 року у м. Вятка (Росія). Закінчив медичний факультет Казанського університету (1831 рік). В 1832-1834 роках – ординатор Петербурзького військово-сухопутного шпиталю, хірургічного відділення Маріїнської цивільної лікарні для бідних,  1834-1835 роках вдосконалювався в Берлінському та Геттінгенському університетах, 1836-1838 роках – в інституті Дерптського університету у М. І. Пирогова;  1839-1840 роках – ординатор Кронштадтського морського шпиталю; 1840-1843 роках – професор медичного факультету Київського університету, 1843-1847 роках – перший декан медичного факультету, 1844-1882 роках – завідуючий кафедрою факультетської хірургії університету. Помер 20 лютого 1892 року у Києві, похований на Байковому цвинтарі.
Наукові праці присвячено загальній і оперативній хірургії, пластичній хірургії, офтальмохірургії. У доантиантисептичний період виконав понад 16 тисяч операцій, зокрема три тисячі видалень катаракти, один з перших почав використовувати протигнилісні розчини. Вніс багато оригінальних пропозицій в оперативну техніку, вперше виконав пункцію перикарда (1838 рік), модифікував методику видалення катаракти, проводив операції по утворенню штучної зіниці, першим в Росії виконав операцію при косоокості. Виконував пластичні операції, відновлюючи повіки, ніс, губи розробив оригінальну методику зшивання м’якого піднебіння при «заячій губі». Застосовуючи власний метод утворення шкірно-м’язового шматка, виконував ампутації стегна, плеча, гомілки, проводив оперативне лікування переломів.  Один з перших у Росії проводив видалення яєчників. Перший в Україні виконав операцію під ефірним наркозом (1847 рік). Засновник хірургічної кафедри та клініки при кафедрі, з якої (1870 рік) відокремлено клініку очних хвороб, один з організаторів медичного факультету Київського університету. Сформулював методичні засади викладання хірургії в «Програмі хірургічної клініки» (1851 рік) – першому документі такого типу в Росії. Автор визнаних у Росії та за кордоном підручників та атласів (1858 рік, 1886 рік).  Засновник наукових шкіл із хірургії та ортопедії, серед його учнів – О. Т. Богаєвський, В. К. Курдюмов, В. С. Козловський, В. А. Мілліот.
Голова Київського товариства лікарів (1849-1857 роках). Почесний громадянин Києва (1890 рік). Його ім’ям у Києві назвали вулицю – Караваєвська (тепер Л. Толстого). У приміщенні факультетської хірургічної клініки встановлено його бронзове погруддя (1893 рік).
Дупленко, Ю. К. Караваєв Володимир Опанасович  / Ю. К. Дупленко // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 160  : портр.

Пам'ять

Володимир Опанасович жив на Шулявській вулиці, яку в 1891 році до 50-річчя університетської діяльності професора, перейменували на його честь у Караваєвську (нині - вулиця Льва Толстого). Тоді ж назву Караваєвська отримала і нинішня площа Льва Толстого.


З ім'ям Володимира Караваєва пов'язана назва історичної місцевості у Києві - Караваєві дачі.

Цікаво, що Караваєві дачі у Києві були також у місцевості Звіринець, одна із вулиць у цій місцевості мала назву Печерсько-Караваєвська.




Меморіальна дошка на честь Караваєва В. О. на фасаді головного корпусу Київського медичного університету ім. О. Богомольця.








Надгробок на могилі В. О. Караваєва на Байковому кладовищі у Києві

Немає коментарів:

Дописати коментар