середа, 5 березня 2014 р.

ВИШЕСЛАВСЬКИЙ ЛЕОНІД МИКОЛАЙОВИЧ - поет, перекладач, літературознавець



Вишеславський Леонід Миколайович (5(18). 03. 1914, Миколаїв - 26. 12. 2002, Київ) – поет, перекладач, літературознавець. Кандидат філологічних наук (1947 рік). Учасник 2-ї світової війни. Державна премія України 
ім. Т. Шевченка (1984 рік).  Премія ім. П. Тичини  «Чуття єдиної  родини» (1975 рік). Член Національної Спілки Письменників України (1939 рік). Закінчив Київський  університет (1938 рік). Працював викладачем теорії літератури у Київському педагогічному інституті (1938-1941 роках, 1947-1951 роках), водночас 1947-1951 роках - у Київському університеті; 1948-1967 роках головний редактор журналу «Советская Украина» (від 1963 року - журнал «Радуга»). Друкувався від 1933 року. Писав переважно російською, а також українською, французькою мовами. Автор поетичних збірок «Весна вдвоем» (К., 1936 рік), «Чайка» (К., 1946 рік), «Песня с Днепра» (1951 рік), «Звездные сонеты» (1962 рік), «Лоно» (1972 рік; усі - Москва), «Река» (К., 1975 рік), «За голубым кордоном тишины» (Москва, 1979 рік), «Звездные сонеты и земные строфы» (1980 рік),  «Моя планета» (1987 рік), «Мой век» (2000 рік), «Николаевская колыбель» (2000 рік; усі - Київ). У творчості Вишеславського відчутний вплив українського пісенного фольклору та поетичної класики. Вже у ранніх збірках поета визначилися індивідуальні стилістичні риси: вміння перевести науковий факт у художній образ; поєднання лаконічної і точної деталі з вільною асоціативністю, а згодом – із підвищеною  метафоричністю. З роками посилюється філософічність лірики Вишеславського (коcмізм, життя природи і людини у її лоні, безкінечність часу і простору), зростає майстерність пластично-живописного відтворення світу. Писав також прозу («Фантастические события на планете Вышеславия», К., 1996 рік), зокрема й для дітей. Автор літературознавчих досліджень про творчість В. Маяковського; статей з питань сучасного літературного процесу; перекладів окремих творів Т. Шевченка. Деякі поезії Вишеславського українською мовою переклали М. Рильський, П. Тичина, М. Бажан, В. Сосюра. Посмертно опубліковано збірки творів Вишеславського: «Українська сповідь» (К., 2003), «Избранное (1987-2002)» (К., 2004).

Мазепа, Н. Р. Вишеславський Леонід Миколайович / Н. Р. Мазепа // Енциклопедія Сучасної України. Т. 4. В-Вог. – К., 2005. – С. 471  : портр.

Вшанування пам’яті:


27 травня 2005 в Києві на фасаді будинку по вулиці Богдана Хмельницького, 68 («Роліт»), де з 1938 по 2002 рік жив і творив Леонід Вишеславський, йому урочисто відкрита меморіальна дошка (встановлена у 2004 році; барельєф; скульптор О. П. Міловзоров).

Детальніше тут:
Кузьменко, М. За рядками листів Леоніда Вишеславського до Максима Рильського / М. Кузьменко // Київська старовина. - 2005. - № 5. - С. 140-145.

Кузьменко М. Сковородинівське коло Леоніда Вишеславського / М. Кузьменко // Київська старовина. - 2004. - № 2.- С. 66-73.
Видання :
Вишеславський, Л. Українська сповідь : поезії, проза / Леонід Вишеславський. - К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2004. - 327 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар