понеділок, 3 грудня 2012 р.

СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ САВИЧ - філософ, великий мислитель,просвітитель, проповідник, поет, педагог





Григорій Савич Сковорода – син незаможного козака, народився 3 грудня (22 листопада) 1722 року в Чорнухах на Полтавщині. 1734 року вступив до Києво-Могилянської академії. Він вчився тут сім з половиною років і за цей час пройшов перші шість класів: фари, або аналогії, інфими, граматики, синтаксими, поетики і риторики. У сьомому класі філософії треба було вчитися два роки, але з середини другого року, точніше – у перших числах грудня 1741 року, заняття Сковороди в академії раптом перервалися…
Сім з половиною років він учився блискуче; як розповідає друг, учень і перший біограф філософа Михайло Ковалинський, Сковорода «скоро превзошел сверстников своих успехами и похвалами». У нижчих чотирьох класах вчився у Амвросія Негребецького, а в середніх (п’ятому і шостому) – у Павла Канючкевича та Сильвестра Ляскоронського.
Від грудня 1741-го року до серпня 1744 року Сковорода перебував у Петербурзі. Коли ж, подорожуючи по Україні, цариця Єлизавета Петрівна 27 серпня 1744 року приїхала до Києва, Сковорода був серед її почту і домігся від неї дозволу  залишитися в академії для продовження навчання. Він дістав «увольнение с чином придворного уставщика» і вступив знову до сьомого класу філософії.
Та навчався тут Сковорода лише рік. Скінчивши сьомий клас, він знову кинув навчання й вирушив (у серпні 1745 року) в закордонну подорож, про що Ковалинський розповідає так:
«Круг наук, преподаваемых в Киеве, показался ему недостаточным. Он возжелал видеть чужие края. Отправлен был в Венгрию… Сковорода известен знанием музыки, голосом, желанием быть в чужих краях, разумением некоторых языков, представлен был генерал-майору Вишневскому».
В жовтні 1750 року Сковорода повернувся до Києва – «наполнен ученостию, сведениями, знаниями, но с пустым карманом, в крайнем недостатке всего нужнейшего». Він тоді ж змушений був прийняти запрошення викладати курс поетики в Переяславській колегії. Через конфлікт з єпископом Никодимом Сребницьким Сковорода змушений був залишити викладання. Восени 1751 року він повернувся до Київської академії, де вчився два роки у останньому, восьмому, класі, програма якого була розрахована на чотири роки.
У восьмому класі читав лекції ректор академії, видатний письменник, учений, високо оцінений Пушкіним, - Георгій Кониський, якому довгий час приписувалося авторство відомої «Історії русів». Повного курсу академії Сковорода так і не закінчив, хоч вважався одним з найкращих студентів і митрополит Тимофій Щербацький рекомендував його на педагогічну роботу.
Про мандри Сковороди написано багато. Він ішов шляхами і стежинами, високий, худорлявий, в селянській свиті, з торбиною за плечима. Його добре знали скрізь на Лівобережжі, від Острогозька до Переяслава і від Курська до Ізюма.
 У серпні 1764 року Сковорода приїхав у Київ разом з Михайлом Ковалинським. «По приезде туда, при обозревании древностей тамошних, Сковорода был ему истолкователем истории места, нравов и древних обычаев». У Києво-Печерській лаврі було чимало знайомих Сковороди, навіть і родичів його. Вони йому радили: - Досить блукати світом! Час причалити до гавані! Нам відомі твої таланти, свята Лавра прийме тебе, як мати своє чадо, ти станеш прикрасою обителі і стовпом церкви.
- Ах, преподобні, - гаряче відповідав їм Сковорода. – Я стовпотворення множити собою не хочу, вистачить і вас, стовпів неотесаних, у храмі божому... Риза, риза! Небагатьох ти опреподобила! А багатьох окаянствувала... Блажен, хто святість серця, тобто щастя своє, не заховав у ризу!
Сковорода гостював у Києві щось зо два місяці у свого двоюрідного брата Іустина Звіряки, що служив начальником Лаврської друкарні. Цей же Іустин згодом був призначений начальником Китаївської пустині, підпорядкованої Лаврі.
Сюди в гості до Іустина й приїхав Сковорода у травні 1770 року й прожив тут три місяці. На цей раз його супроводжував не Ковалинський, а Сошальський. Природжений педагог, Сковорода любив, коли мав змогу, ділитися своїми знаннями з молодими друзями.
Народ звертався до нього за порадами в питаннях великих і важливих, шукав у нього мудрості у повсякденних житейських справах, вірив йому, бо відчував, що Сковорода близько знає народне життя, розуміє потреби простих людей.
Помер Сковорода 29 жовтня 1794 року в селі Іванівці на Харківщині.



З минулого в майбутнє // Хінкулов, Л. Письменник жив у Києві : літературно-критичні розповіді / Л. Хінкулов. – К. : Дніпро, 1982. – С. 13-17.

Твори Г.С. Сковороди:

         Сковорода, Г. С. Вибрані твори в українських перекладах /
 Г. С. Сковорода ; упоряд. текстів, передм. та прим. Л.Ушкалова. - Х. : Ранок ; Веста,  2003. - 141 с.

Сковорода, Г. С. Твори : для старшого шкільного віку /
Г. С. Сковорода;  худож. оформ. І.Гаврилюка. - К. : Веселка, 1996. - 271 с. : іл.

Сковорода, Г. С. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи / Г. С. Сковорода. – К. : Наукова думка, 1983. – 542 с.  

Сковорода, Г. С. Літературні твори / Г. С. Сковорода.- К., 1972. –
 436 с. : іл.

Сковорода, Г. С. Повне зібрання творів у двох томах. Т. 1. /
 Г. С. Сковорода. - К. : Наукова думка, 1973. - 531 с. : іл.

Сковорода, Г. С. Повне зібрання творів у двох томах. Т. 2. Трактати. Діалоги. Притчі / Г. С. Сковорода. - К. : Наукова думка, 1973. - 574 с. 

Сковорода, Г. С. Поезії, байки, трактати, діалоги = Works in Two Volumes Твори : у 2 т. Т. 1. / Г. С. Сковорода ; [пер. із староукр., прим. М. Кашуби, В. Шевчука] ; передм. О. Мишанича ; Український науковий інститут Гарвардського університету ; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії наук України. - К. : Обереги, 1994. - 527 с. : іл.


Сковорода, Г. С. Трактати, діалоги, притчі, переклади, листи = Works in Two Volumes Твори : у 2 т. Т. 2. / Г. С. Сковорода ; пер. із староукр.
М. Кашуби, В. Шевчука. - К. : Обереги, 1994. - 479 с. : іл.


Про Г. С. Сковороду
Верба Г.  Григорій Сковорода на межі тисячоліть : проблема
перекладу / Г. Верба // Київська старовина. - 2001. - № 1.- С. 183-191.

Галаур, С. Муравським шляхом у Сковородинівку : сьогодні народився український Першорозум - Григорій Сковорода / С. Галаур // Урядовий кур'єр. - 2010. - 3 груд. (№ 227). - С. 11.
                          
Гончаренко, І. Українська національна педагогіка в її історичному розвиткові : Григорій Сковорода  / Іван Гончаренко // Хроніка 2000. - 2007. -     № 71. - С. 759-762.

 Гончаренко, І. Українська національна педагогіка в її історичному розвиткові / Іван Гончаренко // Хроніка 2000. - 2007. - № 71. - С. 734-858.

Денисенко, В. "Чи не найзнаменитіша українська особистість
XVIII століття". Мандрівник учитель Григорій Сковорода / Володимир Денисенко // Пам’ять століть. - 2007. - № 1. - С. 28-38.

Кузьменко М. Сковородинівське коло Леоніда Вишеславського  /
М. Кузьменко // Київська старовина. - 2004. - № 2. - С. 66-73.

Кучинський, М. Світ ловив мене / М. Кучинський // Історичний календар. Вип. 8.- К., 2002. – С. 408-411.

Петров В. Сковорода Г.С. : Спроба характеристики  / В. Петров  // Київська старовина. - 2001. - № 4.- С. 109-124.

Родников, В. Життя, вчительство і педагогічні погляди Г. С. Сковороди : розділ в історії української педагогіки / Віктор Родников // Хроніка 2000. -    2007. - № 71. - С. 489-498.

Стадніченко, В. Іду за Сковородою : сповідь у любові до вчителя /         В. Стадніченко. - К. : Криниця, 2002. - 173 с. : іл.

Григорій Сковорода (1722-1794 рр.) // Степанишин, Б. Давня українська література в школі / Б. Степанишин. - К. : Либідь, 2000. – С. 434-479.

Григорій Сковорода // Сто видатних українців. – К. : Арій, 2006. –         С. 157-161.
 
Григорий Сковорода // Ткаченко, А. Знаменитые украинцы /                  А. Ткаченко. – К. : Арістей, 2005. – С. 282-293.

Григорій Сковорода (1722-1794) // Топська, Н. Любов - наснага,       любов - журба... / Н. Топська. - Донецьк : Проспек-Прес, 2007. - С. 5-32. : іл

Табачников, И. А. Григорий Сковорода / И. А. Табачников. - М. : Мысль, 1972. - 207 с.  

Федотова Т. Символіка сонця і вогню у світогляді Григорія Сковороди: синкретизм християнства та язичництва (вогнепоклонства) /
Т. Федотова // Київська старовина. - 2004. - №2. - С. 103-109.

Фоменко, А. Філософія людини Г. С. Сковороди / Анатолій Фоменко // Хроніка 2000. - 2007. - № 71. - С. 479-488.

Шибанов, Г. Інтелектуально-мистецьке оточення Григорія Сковороди на Слобожанщині у 60-х роках XVIII століття / Георгій Шибанов // Київська старовина. - 2007. - № 1. - С. 151-159.

На честь Григорія Савича Сковороди : 


   15 вересня 2006 року Національний банк України випустив банкноту номіналом 500 гривень, на аверсі якої зображено Григорія Сковороду.






  • Меморіальна дошка Григорію Сковороді встановлена на будинку циркульного корпусу НаУКМА, де в 1744-50 рр. навчався Г. С. Сковорода. Дошка-граніт, барельєф; скульптор І. Кавалерідзе, архітектор Р. П. Бикова; відкрито в 1964 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар