четвер, 1 листопада 2012 р.

СІЛЬВЕСТРОВ ВАЛЕНТИН - композитор



З нагоди святкування 75-річчя від дня народження народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, композитора Валентина Сільвестрова у столиці тривають творчі вечори. Завітав на ювілей і заступник голови КМДА Леонід Новохатько. Він привітав видатного митця та вручив пам’ятну медаль “На відзначення 1530-річчя Києва”. “Цими днями не лише українська, а й світова громадськість святкує ювілей Валентина Сільвестрова. Без перебільшення можна сказати, що він великий митець, композитор-модерніст та символіст у музиці. Ми усією громадою вітаємо і пишаємося всесвітньо відомим киянином”,- зазначив Леонід Новохатько. Нагадаємо, що Валентин Сільвестров навчався у Київській консерваторії у класі композиції Бориса Лятошинського. У 1961 році він написав свій перший серіальний твір - “П’ять п’єс для фортепіано”. Валентину Сільвестрову належать сім симфоній, два струнних квартети, вокальні та хорові твори. Він працював у кіно, зокрема написав музику до фільмів Кіри Муратової “Чеховські мотиви” і “Настроювач”.
Хрещатик, 2012, 1 листоп., с.2. 


Валенти́н Васи́льович Сильве́стров народився 30 вересня 1937 в  Києві  -український композитор.

Творчий шлях

Закінчив Київську державну консерваторію (тепер Національна музична академія України) за фахом композиція в 1963 р. по класу Б. Лятошинського.
З 1960-х років музика Сильвестрова звучить на міжнародних фестивалях, його твори виконують Ґ. Кремер, О. Любимов, І. Монігетті, О. Рудін, Г. Рождественський та інші. Твори Сильвестрова виходять друком у багатьох престижних видавництвах Заходу, в тому числі «Бєляєв-Петерс».
В 1960-ті роки В.Сильвестров входить до творчої групи «Київський авангард», представники якої всупереч жорсткому тиску з боку захисників панівної в СРСР естетики соцреалізму, відкривають нову сторінку історії української музики, орієнтуючись на нові стильові течії та опановуючи сучасними композиторськими техніками західноєвропейської музики. Зокрема композитор використовує в своїх творах додекафонію, алеаторику, сонористику. Характерним драматургічним принципом стає хвильова драматургія.
В 1970-ті композитор поступово відмовляється від традиційних технік авангарду, орієнтуючись на постмодернізм. Сам автор називає свій стиль «мета-музикою» (метафорична музика). В музиці цього періоду переважають медитативні, споглядальні настрої. Чільне місце займає характерне постмодернізму звернення до стилів минулих епох.
Характерною рисою стилю Сильвестрова стає постлюдійність, характерною драматургічною рисою стає превалювання періодів спаду та diminuendo, на різних рівнях композиційної структури прослідковується характерна постмодерновій парадигмі невизначеність. Характерною особливістю фактури стає наявність звукової педалі, фону, в рамках якого виникають окремі знаки алюзій.
Ще однією важливою парадигмою постмодерну, що прослідковується у творчості Сильвестрова є невизначеність. Невизначеність проявляється як відсутності чітких композиційних схем, певній спонтанності мислення, так і на рівні ритмоструктур, інтонаційних побудов і звучання загалом, що нерідко межує з тишою.

Нагороди

Валентин Сильвестров — лауреат Міжнародної премії ім. С.Кусевицького (США1967), Міжнародного конкурсу композиторів «Gaudeamus»(Нідерланди, 1970), Державної премії України ім. Т. Шевченка (1995), Народний артист України (1989). Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ ступеню (1997), Ярослава Мудрого V ступеню (2007). Почесний доктор honoris causa Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2011).


http://uk.wikipedia.org
                                                                                           

Немає коментарів:

Дописати коментар