Микола Адріянович Прахов — український художник і мистецтвознавець.
Біографія
Народився Микола Адріянович 18 травня 1873 року в Римі. З 1883 року жив у Києві. З 1896 року працював художником у галузі декоративно-прикладного мистецтва. Микола Адріянович один з організаторів АХЧУ, товариства «Київський художник». У своїй творчості Прахов відчув вплив М. В. Врубеля.
Завдяки домашній освіті Микола вступив до третього класу 2-ї гімназії. У 1892 році випускник гімназії вступив на фізико-математичне відділення Московського університету, але через рік хвороба заставила юнака залишити університет.
Восени 1896 року їздив на три тижні до Італії та Австрії: Генуя – Рим – Венеція – Відень, де знайомився з пам’ятниками старовини.
З 1896 року художник-орнаменталіст Микола Прахов працював художником у галузі декоративно-прикладного мистецтва, станкового живопису, чудово знався на художньому литві та роботі з бронзою.
У 1898 році за конкурсом Прахов поступив до Київського політехнічного інституту на механічний відділ, але за рік хвороба заставила відмовитися від навчання.
Микола почав створювати орнаменти, писати етюди з натури. Не відмовлявся він і від приватних замовлень: за порадою батька створив проєкт фасаду будинку «Гоща» С. Ісакова, садиби Н. Оржевської в «Новій Чорториї», маєтку кн. Н. Яшвіль; виконав два пам’ятники на Аскольдовій могилі (М.Гудим-Левковича та В. Тарновського).
Восени 1902 року Микола Прахов взяв шлюб із Анною Крюгер (1876-1962), донькою відомого київського нотаріуса Августа Федоровича Крюгера. (До речі, своякував із художником Миколою Мурашком, який побрався з Маргаритою Крюгер – рідною сестрою Анни). Весільна подорож молодих до Італії тривала півроку.
З 1903 року до кінця 1906-го жили в Києві та Петербурзі, де навчалася Анна Августівна Крюгер-Прахова — художниця, анімалістка, портретистка. Учениця професора П. О. Ковалевського, Анна в 1906 році закінчила Академію мистецтв.
![]() |
Сорренто, 1903 р. |
У 1917 році Микола Прахов з сім’єю повернувся до Києва, де разом із М. Мурашком, П. Козиком та іншими художниками створив першу професійну спілку «Київський художник» і був обраний її головою.
У 1926 році Микола Прахов разом із І. Їжакевичем, В. Коровчинським створив Асоціацію художників червоної України (АХЧУ).
![]() |
Скелі у морі, 1908р. |
![]() |
Червона риба, 1910р. |
З 20 січня 1950 року Прахов отримував 150 карбованців пенсії «по старості» і 60 карбованців «хлібних» — разом 210 карбованців. Працював із родинним архівом, писав спогади.
Микола Адріянович Прахов автор спогадів і статей з різних питань образотворчого мистецтва (статті в журналі «Художественные сокровища России», спогади «Сторінки минулого», 1958р.).
Могила Миколи Прахова
Помер Микола Адріянович 25 листопада 1957 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 25, ряд 11, місце 27). Надгробок — прямокутна чорна стела.
Увіковічнення пам`яті
В Києві є вулиця Сім'ї Прахових.
Шановні користувачі!
Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:
Николай Адрианович Прахов, 1873-1957 : [каталог]. - Киев : [Б.и.], 2006. - 24 с. : ил., портр. -
Статті
Інтернет-ресурси
https://uahistory.com/topics/famous_people/15968https://uahistory.com/topics/famous_people/15968
Немає коментарів:
Дописати коментар