АНТОНОВИЧ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ - український історик мистецтвознавства і театру, архівознавець і музеєзнавець, політичний діяч

АНТОНОВИЧ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ – (псевдоніми та криптоніми: Войнаровський, Северин  Войнилович, Муха, Подорожний, Скриптор, Шельменко, Gutta, Simplissimus, А.Д., Д.А., С.В.; (14 (02). 11. 1877- 12.10. 1945). Народився в м. Київ. Син В. Антоновича. Батько Михайла Антоновича та Марка Антоновича. Освіту здобув у 4-й Київській гімназії (заснував тут громаду), Київському (з 1895 року) і Харківському  (з 1897 року) університетах. Створив театральну трупу в Каневі (1894 рік), керував трупами у Чернігові, Харкові. 1898 році та 1899 році – учасник з’їздів студентських громад. Один із засновників  Революційної української партії(1900 рік). Редагував партійні видання «Гасло», «Селянин», «Праця». З 1906 року – на еміграції, навчався західно-європейському мистецтву. Від 1912 року – викладав у драматичній школі   М. Лисенка, співпрацював у журналах «Сяйво», «Літературно-науковий вістник». У роки Першої світової війни створив із членів РУП групу на платформі СВУ. Член Бюро ЦК УСДРП  (з 1917 року), діяч Української Центральної Ради (1917- 1918 роках;  товариш голови УЦР, міністр морських справ, міністр мистецтв). Під час режиму П. Скоропадського брав участь в організації УАН та Академії мистецтв 1919-1920 роках – керівник української  дипломатичної місії в Італії. 1921 року – на еміграції: Відень, Прага (Чехія). Був серед фундаторів Українського вільного університету (Відень, Прага), його ректор (1928-1930 роки, 1937-1938 роки). Співзасновник Українського історично-філологічного товариства у Празі (1923 рік), ініціатор створення та директор (з 1925 року) Музею визвольної боротьби України у Празі, який провадив діяльність щодо збирання, зберігання, систематизації й дослідження пам’яток національно-визвольної боротьби українського народу. Дмитро Антонович – автор численних наукових праць, зокрема з історії церковного будівництва, життєписів діячів історії України, творив про українську культуру. Ім’ям  Антоновича названо Музей-архів Української вільної академії наук у США.

Помер у м. Прага.

Пінчук, Ю. А. Антонович Дмитро Володимирович / Ю. А. Пінчук // Енциклопедія історії України. Т. 1. А-В. – К. : Наук. думка, 2003. – С. 106-107 : портр.