вівторок, 26 січня 2016 р.

ТИЧИНА ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ -український поет, державний і громадський діяч



Народився в  27 січня 1891 року с. Піски (нині село Бобровицького району Чернігівської обл.) в сімї  сільського дяка, який водночас був учителем у школі грамоти. Навчався в земській початковій школі, а 1901-1902 роках – у підготовчому класі Чернігівського духовного училища; співав у архієрейському хорі Чернігівського Свято-Успенського Єлецького монастиря і разом із хором їздив по Чернігівській єпархії. В 1902-1907 роках – в Чернігові співав у троїцькому архієрейському хорі; із 1906 року почав писати вірші .1907 року після закінчення 4-го класу духовного училища вступив до Чернігівської духовної семінарії; яку закінчив 1913 року.
Із 1908 року почав записувати від матері замовляння, ворожіння, окремі слова й вирази; восени 1910 року познайомився з М. Коцюбинським.
1912 року з’явилися перші публікації віршів: «Ви знаєте, як липа шелестить», «Де тополя росте…», «Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі?»
Влітку і восени 1914-1916 роках працював роз’їзним інструктором і обліковцем-статистиком Чернігівського губернського земства, у періодичній пресі друкував свої вірші.
Перша збірка «Сонячні кларнети» (1918 рік), видана при сприянні А. Ніковського, стала видатним явищем не лише в українській, але й у європейській поезії.
1921-1923 роках – займався диригентською діяльністю. Створена ним у Києві після вбивства композитора М. Леонтовича капела-студія його імені давала концерти українських народних пісень.
Після виходу збірок «Чернігів» (1931 рік), «Партія веде» (1934 рік), «Чуття єдиної родини» (1938 рік), «Сталь і ніжність» (1941 рік) та інших книг післявоєнного часу Павла Григоровича Тичину було визнано офіційним прокомуністичним поетом. Впродовж 1930-1960-х років працював над рядом віршів і поем, яких не завершив.

1936-1939 і 1941-1943 роках – директор  Інституту української літератури ім. Т. Шевченка  АН УРСР, 1943-1948 роках – міністр освіти УРСР, 1953-1959 роках – голова Верховної Ради УРСР. 
Депутат ВР УРСР (1938-1967 роках) і ВР СРСР (1946-1962 роках).
Лауреат Державної премії СРСР (1941 рік), Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1962 рік).
Помер у м. Києві похований на Байковому цвинтарі.
 
 Гальченко, С. А. Тичина Павло Григорович / С. А. Гальченко // Енциклопедія історії  України . Т. 10  Т-Я. – К. : Наук. думка, 2013. – С. 89-91 : портр.

Про Павла Григоровича Тичину:
Коцарев, О. У гості до Павла Тичини : великий поет і його музей - без стереотипів / Олег Коцарев // День. - 2013. - 19 черв. (№ 105). - С. 12 : фото.
Лисниченко, И. Наталья Тычина: "Дядя Павло не только великолепно пел, но и дирижировал хором, организованным в Киеве его земляком и однокашником по семинарии Григорием Веревкой" : исполнилось 45 лет со дня смерти классика украинской литературы Павла Григорьевича Тычины: [интервью] / Ирина Лисниченко // Факты и комментарии. - 2012. - 2 окт. (№ 178). - С. 7 : фото.


«Арфами, арфами…» : 27 січня – 125 років від дня народження Павла Григоровича  Тичини (1891-1967), українського поета, державного та громадського діяча / підготував Ярослав Шлапак  // Демократична Україна. – 2016. – 22 січ. – С. 10 : фото. 

ТВОРИ ПАВЛА ГРИГОРОВИЧА ТИЧИНИ:
Тичина, П. Г. Твори : в 6 т. Т. 1 / Павло Тичина. – К. : Держлітвидав, 1961. - 399 с. 
Тичина, П. Г. Твори : в 6 т. Т. 2 / Павло Тичина. – К. : Держлітвидав, 1961. - 331 с. 
Тичина, П. Г. Твори : в 6 т. Т. 3 / Павло Тичина. – К. : Держлітвидав, 1961. - 268 с.
Тичина, П. Г. Твори : в 6 т. Т. 4 / Павло Тичина. – К. : Держлітвидав, 1962. - 499 с.
Тичина, П. Г. Твори : в 6 т. Т. 5 / Павло Тичина. – К. : Держлітвидав, 1962. - 395 с.
Тичина, П. Г. Твори : в 6 т. Т. 6 / Павло Тичина. – К. : Держлітвидав, 1962. - 415 с.
 Тичина, П. Г. Вибрвні твори : Т.1, Вірші / П. Г. Тичина. - К. : Дніпро, 1971. - 393 с. : портр.
Тичина, П. Г. Сонячні кларнети. : Поезії. - К. : Дніпро, 1990. - 400 с.
Тичина, П. Г. Цвіт в моєму серці. : вірші та поеми : для середнього та старшого шкільного віку / Павло Тичина ; [авт. передм. С.В. Тельнюк] ; худож. Ю.А. Чеканюк. – К. : Веселка, 1986. - 142 с. : іл. 

ВШАНУВАННЯ ПАМЯТІ


 Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини був відкритий у Києві по вул. Терещенківській, 5.






Меморіальна дошка на будинку в Києві на Терещенківській вулиці.







Надгробок Павла Тичини на Байковому цвинтарі в Києві (лабрадор; скульптор В. 3. Бородай, архітектор А. Ф. Ігнащенко; встановлений в 1970 році).

Немає коментарів:

Дописати коментар