Народився 1 січня 1914 року у с. Борсуків (нині Чернігівська область).
Закінчив Ніжинський педагогічний інститут (1937 року). Учасник Великої
Вітчизняної війни, командував партизанським загоном, з’єднанням. В 1949-1971
роках – відповідальний секретар, перший заступник голови Спілки письменників
України. Помер 25 квітня 1994 року.
Твори: романи «Переджнив’я» (1955 рік), «Сеспель» (1961 рік), «Хвилі» (1967
рік), «Ми – не з легенди» (1972 рік), «Кують зозулі» (1975 рік), «Червона роса»
(1981 рік); повісті «Таємниця Соколиного бору» (1949 рік), «Між добрими людьми»
(1955 рік), «Єдина» (1959 рік), «Лісова красуня» (1955 рік), «Балада про
знамено» (1972 рік), «Славко» (1976 рік) та інші.
Герой Радянського Союзу (1944 рік). Ордени Леніна, Жовтневої Революції,
Червоного Прапора, Вітчизняної війни І ступеня, Трудового Червоного Прапора
(три), Дружби народів, медалі. Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка (1970
рік). Премія ім. Лесі Українки (1975 рік), М. О. Островського (1957 рік).
Депутат Верховної Ради України 6-9 скликань. Почесна грамота Президії Верховної
Ради України.
Юрченко, Ю. М. Збанацький Юрій
Оліферович / Ю. М. Юрченко. – Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. –
С. 145 : портр.
Вшанування пам’яті
.jpg)
Меморіальна дошка встановлена в Києві
на будинку по вулиці Михайла Коцюбинського,
2, в якому він жив в 1957–1994 роках (1996; бронза; барельєф; скульптор М. М. Суходолов).
Немає коментарів:
Дописати коментар