середа, 19 січня 2011 р.

КОСТЕНКО ЛІНА -письменниця

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у c. Ржищів (нині місто), Київської області в сім' ї вчителів. Змалечку виховувалась у бабусі і в 1936 р. разом з нею переїхала до батьків, які від 1931 р. мешкали в Києві. Батько зазнав переслідувань (1930 р. був засуджений на 10 р. умовно, 1945 р. - на 10 р. заслання, які повністю відбув). У 1946 році Ліна Костенко надрукувала свої перші вірші. Після закінчення середньої школи продовжила навчання в Київському педагогічному інституті, який невдовзі за власним бажанням покинула. В 1952 - 1956 рр. навчалася в Московському літературному інституті ім. Максима Горького. У наступні роки опублікувала кілька поетичних збірок: "Проміння землі" (1957 р.), "Вітрила" (1958 р.), "Мандрівки серця" (1961 р.). Її твори одразу ж привернули увагу читачів, спраглих слова чесного і яскравого. Але так само привернули специфічну увагу властей. Під час розпочатої з ініціативи М. Хрущова погромної ідеологічної кампанії, фальшиво названої " боротьбою з абстракціонізмом і формалізмом", Ліна Костенко була звинувачена в "ідейній нечіткості". Секретар ЦК КПУ А. Скаба у 1963 р. поставив її ім'я поряд із двома молодими поетами (М. Вінграновським, І. Драчем), чиї "формальні викрутаси зі словом неодмінно приводять до викривлення і затуманення ідейно-художнього змісту творів". Її поезії, незважаючи на схвальні або й захоплені відгуки найавторитетніших майстрів слова (М. Бажана, Л. Первомайського, Б. Антоненка-Давидовича), почали рідше друкувати, а потім для її творів настала багаторічна негласна, але жорстока заборона. Збірки "Зоряний інтеграл" та "Княжа гора" були зняті з виробництва.
Наступна її книжка - "Над берегами вічної ріки" - з'явилася тільки у 1977 р.
Ліна Костенко в 1987 р. стала вже Лауреатом Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, міжнародної премії Фонду Омеляна і Тетяни Антоновичів, премії ім. Ф. Петрарки за книжку поезій у перекладі італійською мовою "Інкрустації" (1994 р.), премії ім. О. Теліги (2000 р.).
Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992 р.) і орденом князя Ярослава Мудрого 5-го ст. (2000 р.).
Її перу належать кілька історичних творів: два романи у віршах - "Маруся Чурай" (1979 р.) та "Берестечко" (осн. частина написана наприкінці 1960-х р., надрукований в 1999 р.), поема-балада "Скіфська Одіссея", "Дума про братів неазовських".

У 2010-му р. київська поетеса відзначила свій 80-літній ювілей, який пройшов зі святковими урочистостями. В 2011-му р. вийшов перший роман української поетеси "Записки українського самашедшого" над яким вона працювала понад 10 років свого життя.

Інформацію про біографію взято з таких джерел:
1. Дзюба, І.М. Костенко Ліна Василівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. - К. : Наук. думка, 2008. -
Т. 5 : Кон- Кю. - 2008. - С. 222-224;
2.
Костенко Ліна Василівна // Кияни : біограф. слов. - К. : Фенікс, 2004. - С. 188.
Інші джерела про Ліну Костенко ви зможете знайти в блозі "Як тебе не любити...", Мітка - "Кияни".

Немає коментарів:

Дописати коментар