ОЛЕКСАНДР ДАНИЛОВИЧ ПОНОМАРІВ - ДО 90-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Олександр Данилович Пономарів — український мовознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч, доктор філологічних наук (1991), професор катедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік АН ВШ України (1998), заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка; відповідальний редактор газети «Київський університет»; головний редактор «Записок Наукового історико-філологічного товариства Андрія Білецького».

Заслужений професор Київського університету (з 2011).

Автор понад 250 наукових, науково-популярних та науково-публіцистичних праць з історії, стилістики й культури української мови, її відродження та утвердження як державної, укладач і редактор навчальних посібників і словників різних типів.

Життєпис

Походження та родина

Олександр Данилович Пономарів народився 17 жовтня 1935 року в Таганрозі, на українській етнічній території. Мати Олександра Даниловича — Олена Яківна (1906-1980). Батько — Данило Семенович (1906-1944) — під час Другої світової війни у званні солдата 503-го артилерійського полку у 1942 році потрапив до полону під Старим Осколом; помер у концтаборі (шталаг 302 (II H) Гросс Борн-Редериц — нині на території Польщі). В його німецькій анкеті військовополоненого в рядку національність вказана «Russe», а прізвище зазначене як Ponomarew (рос. Пономарев). Така ж національність зазначена і в анкеті його брата Івана Семеновича (1899-1943), а прізвище — як Ponomarjow.

Прізвище Олександра при народженні — Пономарьов, яке він вважав зросійщеним й тому свідомо змінив на українське Пономарів. Прізвище бабусі по батькові — Кузьменко. Згідно з адресами з карток військовополонених, у 1940-х обидві родини Данила й Івана Семеновичів мешкали в селі Носові Ростовської області — приблизно за 20 км від Таганрога.

Про Таганрог, місто свого дитинства, Олександр Пономарів згадував так: «Моє рідне місто і всі навколишні села — це етнічна українська територія, яка була заселена вихідцями з південної Чернігівщини та Полтавщини, там навіть говірка була полтавська. Моя бабуся народилася на Чернігівщині, а потім дівчиною приїхала в село Носівка під Таганрогом. У цьому місті навіть у 1918 році пройшов перший з'їзд компартії України. І Таганріг (це місто я називаю саме так, а не на російський кшталт), і Шахти (місто в теперішній Ростовській області) були у складі України. А 1924 року їх передали Росії. До 1933-го там діяли українські школи. В українській школі навчалися мої старші двоюрідні брати. А коли я народився, вже української школи не було. Тож навчався в російській. Але вдома завжди розмовляли українською, на перервах — теж. Тільки на уроках відповідали російською. І всі звичаї, всі пісні в нас були українські.    

Освіта й наукова діяльність

Закінчив філологічний факультет Київського університету (навчався в 1956-1961 роках, серед учителів — Андрій Білецький). Навчаючись на російському відділенні, самотужки опанував літературну українську мову.

Від серпня 1961 до травня 1976 року працював у відділі загального та слов'янського мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН України.

1975 року захистив кандидатську дисертацію «Лексика грецького походження в українській мові».

У червні 1976-лютому 1979 року— старший редактор у київському видавництві «Техніка». Від лютого 1979 року — викладач, старший викладач, доцент, професор, кафедри мови та стилістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (у 1988-2001 роках — завідувач кафедри мови та стилістики). Докторська дисертація «Проблеми нормативности української мови в засобах масової інформації» (1991).

У вересні 1995-липні 1996 року, і в лютому-серпні 1998 року — професор української мови Інституту східноєвропейських студій Карлового університету в Празі.

Автор понад 250 наукових, науково-популярних та науково-публіцистичних праць з історії й культури української мови, проблем нормативності мови засобів масової комунікації, українсько-грецьких мовно-літературних зв'язків, теорії й практики перекладу. Багато зусиль спрямовував на поширення й утвердження нового правопису української мови (праця в комісії з питань правопису, виступи в ЗМІ з роз'ясненням його засад, дискусії на телебаченні з опонентами нового правопису тощо).

Автор і редактор словників різних типів, підручників і навчальних посібників з української мови. Підготував 10 кандидатів філологічних наук.

Перекладав з новогрецької та слов'янських мов. Був членом редколегій журналу «Дивослово» і газети «Слово Просвіти».

Був членом Спілки письменників України (1993), Спілки журналістів України (1985).

Був прихильником пристосування імен та прізвищ іноземців до фонетики української мови. Зокрема, оскільки росіяни, на його думку, ніколи не назвуть Довженка, як українці, тому й українці мають Пушкіна називати не Алєксандром, а Олександром.

Наприкінці червня 2020 року представники університету повідомили, що професор упав і перебуває в лікарні у важкому стані через пошкоджений хребет.

Помер о 7 ранку 14 жовтня 2020 року. Похований на Південному кладовищі (ділянка 36, ряд 15, місце 9). Пам'ятник на могилі відкрито 20 жовтня 2021 року під час проведеної символічної ходи пам'яті, в якій взяли участь дружина Раїса Пономарів, колеги, друзі та учні професора.

Шановні користувачі!

Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:

Пономарів, О. Д. Культура слова : мовностилістичні поради / Олександр Пономарів. - Київ : Либідь, 2011. - 272 с. : портр.

Пономарів, О. Д. Стилістика сучасної української мови : підручник для студентів факультетів журналістики університетів / О.Д. Пономарів. - Київ : Либідь, 1992. - 247 с.

Пономарів, О. Д. Українське слово для всіх і для кожного / Олександр Пономарів ; [передм. І. Дзюби]. - Київ : Либідь, 2012. - 360 с.

Сучасна українська мова : підручник для ВНЗ / за ред. О.Д. Пономарева. - Київ : Либідь, 2008. - 488 с.

Статті

Пономарів, О. Коли ж скресне крига : Українська мова на рідній землі / Олександр Пономарів //  Київ. - 1990. - № 1. - С. 139-144.

Чадюк, М. "Відійшла людина-епоха" : Олександр Пономарів - легендарна постать українського мовознавства / Марія Чадюк //  День. - 2020. - 16-17 жовтня (№195-196). - С. 2 : фото.

Інтернет-видання

https://imi.org.ua/news/vvs-opublikuvalo-top-10-blogiv-oleksandra-ponomariva-i35652

https://nsju.org/novini/general-movnogo-frontu-chym-zapamyatavsya-profesor-oleksandr-ponomariv/

https://osvitoria.media/experience/pravylno-chy-virno-10-movnyh-porad-vid-oleksandra-ponomareva/

https://www.bbc.com/ukrainian/features-52473655

https://zbruc.eu/node/100873

https://24tv.ua/oleksandr-ponomariv-pomer-biografiya-vidatnogo-movoznavtsya_n1435468