 |
| В. А. Баканов |
Життєпис
Народився Віталій Андрійович Баканов 22 жовтня 1948 року в Києві в сім”ї службовців.
У дитячому віці свій вільний час проводив в іграх на рідному Подолі: взимку – на санках і лижах на горах Щекавиця і Юрковиця, влітку – на лугових просторах Дніпра. Навчався у середній школі № 158 у Цимлянському провулку, 2, потім у технікумі напівпровідникових приладів.
1967 року Віталій Баканов поступає до вечірнього факультету Київського політехнічного інституту, який закінчує 1974 року і розпочинає свою трудову діяльність.
Працював на інженерних посадах у різних організаціях Києва. Останні 20 років в період 1989-2008 років (перед виходом на пенсію) працював в інженерній групі Управління освіти Оболонського району м. Києва.
Ще в школі відчув потяг до історії Подолу, а з початку 70-х років це зацікавлення поступово переросло в бажання зануритися в історію Києва, а особливо рідного Подолу, здебільше – післявоєнного часу.
 |
| В. А. Баканов |
Загальна кількість опублікованих матеріалів з історії міста в період 1997-2012 років складає більше 250.
Як автор Віталій Баканов випустив десять окремих видань книг:
«Киев. Подол» (2002),
«Киевский ветер» (2006),
«Мой Киев» (2006),
«Киевская жизнь» (2007),
«Записки киевского обывателя» (2008),
«Киевская ностальгия: воспоминание о городе» (2011),
«Забытые страницы киевского быта» (2011),
«Киевская ностальгия: воспоминание о городе: 2-е, доп. изд.»,
«Детство 50 – 60-х: воспоминание киевлянина» (2012).
Не будучи професійним журналістом, він з юнацьким запалом оспівав улюблене місто, присвятивши йому багато зворушливих, щемливих серцю сторінок спогадів про далеке дитинство. Збірники, що складаються з коротких нарисів і есе, не пов'язаних між собою чіткої композиційною основою, представляються щедрим розсипом переконливих фактів, подій і спостережень. Здійснюючи періодичні екскурсії в минуле, автор, проте, головну увагу зосередив на описі післявоєнного Києва.
Будучи безпосереднім свідком того часу, Баканов з найтоншою деталізацією і емоційністю описує побутові особливості, жанрові сценки, яскраві типажі післявоєнного Подолу. Перед внутрішнім зором старих киян низкою проходять напівзабуті «віхи єства» тодішнього міста – лазні, знаменитий Євбаз, гримлять трамваї, грають танцмайданчики.
У пам'яті постають зниклі халупи Подолу, Деміївки, Татарки, Солом'янки зі старими парканами і всіма «вигодами» у дворі, дров'яні сараї, небруковані вулиці, облямовані заростями кропиви, реп'яха (будяка) і лопухів, босоногі діти...
Опис вулиць і районів колишнього Києва піддані легкому ностальгічному суму, надзвичайно достовірні і будять спогади.
Книги Віталія Баканова, безсумнівно, несуть цінну пізнавальну інформацію – від історії першого київського фунікулера і нині неіснуючого, а колись популярнго парку Кинь-Грусть до замальовок про громадські туалети, які виконували в період радянського общедефіціта, крім основного призначення, також торгово-спекулятивні функції.
Для молодого покоління його книги – путівники по самобутньому Києву 50-60-х: старі назви вулиць і місць, яких немає вже на карті, забуті маршрути трамваїв, тогочасні анекдоти… А головне, його книги – це ніби вакцинація проти депресії, зависті та агресивності сьогоднішнього читача до того часу, коли люди вміли бути щасливими, радіти життю і вчити цьому інших.
Збігають роки, століття, змінюються покоління, і кожне з них щемливо береже пам'ять про «свій» час, про найяскравіші враження. Згадуються події особистого життя, інколи – у поєднанні з подіями загальнодержавними, точно датованими. І хоча життя було надто заполітизованим, та люди жили, кохали, одружувалися, народжували дітей, працювали.
Упродовж багатьох років, починаючи з 90-х, Віталій Баканов брав участь у роботі популярного клубу прихильників книги «Субота у Бегемота», який свого часу очолювали відомі історики й ентузіасти Анатолій Кончаковський та Віталій Ковалинський. На засіданнях клубу, що відбувалися цікаво і регулярно, гості і члени клубу ділилися результатами своєї пошукової роботи у відтворенні сторінок духовної культури Києва.
Віталій Баканов також відвідував заходи, які організовували співробітники київського журналу «Радуга» в приміщенні Будинку вчених та проводили для бажаючих пізнавальні прогулянки по Києву. Також на запрошення освітян та бібліотекарів він влаштовував творчі зустрічі у школах та бібліотеках міста Києва та співпрацював з телеканалами «Київ», «Гамма» та «Інтер +».
Сьогодні, залюблений у Київ, корінний киянин Віталій Баканов продожує досліджувати Київ і писати про рідне місто. Він розповідає про те, що бачив, пережив, запам’ятав...
Шановні користувачі!
Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:
Баканов, В. Киев. Подол / В. Баканов. - Киев : [Вартість], 2002. - 44 с. : фотоил.
Баканов, В. Киевские хроники / Виталий Баканов. - Киев : [Б. в.], 2009. - 116 с. : фотоил., портр.
Баканов, В. Киевский ветер : [сборник] / Виталий Баканов. - Киев : НДПП "Вартість", 2006. - 140 с.
Статті
Інтернет-ресурси
http://calendar.interesniy.kiev.ua/Event.aspx?id=992
https://historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=7770
https://voenka.kiev.ua/catalog/kiev/brand-bakanovva
