НАТАЛІЯ В'ЯЧЕСЛАВІВНА СУМСЬКА - ДО 70-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

 

Наталія В'ячеславівна Сумська — українська акторка та телеведуча, провідна акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, народна артистка України (2000). Володарка кінопремії «Золота дзиґа» за роль ворожки Явдохи у фільмі «Чорний ворон» (2020). Триразова лауреатка театральної премії «Київська пектораль» (2000, 2011, 2015 роки). Лауреатка Шевченківської премії (2008) та Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки (2009).

Життєпис

Наталія В'ячеславівна Сумська народилася 22 квітня 1956 року в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області в родині акторів Національного драматичного театру імені Івана Франка — народного артиста України В'ячеслава Сумського (1934-2007) та заслуженої артистки України Ганни Опанасенко-Сумської (1933-2022). Молодша сестра — Ольга Сумська (нар. 1966). До 10 років Наталія Сумська жила у Львові.

У 1977 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня народного артиста України Анатолія Решетникова).

З 1977-го — акторка Національного академічного театру ім. Івана Франка.

З осені 2003-го до початку 2010 року була ведучою програми «Ключовий момент» на телеканалі «Інтер», випуск якої припинено попри досить високі рейтингові показники.

Працює в театральній компанії «Бенюк і Хостікоєв».

Є членкинею Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).

Одружена з Анатолієм Хостікоєвим. Має двох дітей: дочку Дарину Мамай-Сумську (нар. 16 червня 1982 року від першого шлюбу з Ігорем Мамаєм) та сина В'ячеслава Хостікоєва (нар. 26 червня 1996 року).

Театральні роботи

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

1981 — «Моя професія — синьор з вищого світу» Джуліо Скарніччі, Ренцо Тарабузі; реж. Володимир Оглоблін — Фйорелла;

1984 — «Регіон» Миколи Зарудного; реж. Сергій Данченко — Юлька;

1984 — «Трибунал» Андрія Макайонока; реж. Володимир Оглоблін — Надія;

1984 — «Вибір» Юрія Бондарева; реж. Сергій Данченко — Віка;

1986 — «Енеїда» за поємою Івана Котляревського; реж. Сергій Данченко — Дідона / Лавинія;

1987 — «Шиндаї» Ігоря Афанасьєва; реж. Ігор Афанасьєв — Марго;

1988 — «Мазепа» за драмою Юліуша Словацького — Амелія;

1988 — «Жіночий стіл у мисливській залі» Віктора Мережка; реж. Борис Ерін — Бучкіна;

1988 — «Різдвяна ніч» Миколи Гоголя; реж. Ігор Афанасьєв — Оксана;

1990 — «Блез» Клода Маньє; Володимир Опанасенко — Марі;

1991 — «Біла ворона» Юрія Рибчинського та Геннадія Татарченко; реж. Сергій Данченко — Жанна д'Арк;

1991 — «Засватана — не вінчана» Володимира Бегми, Михайла Ткача; реж. Володимир Бегма — Ялина;

1994 — «Талан» Михайла Старицького; реж. Ірина Молостова — Катерина Квятковська;

1987 — «Майстер і Маргарита» Михайла Рощина за мотивами однойменного роману Михайла Булгакова; реж. Ірина Молостова — Гелла;

1995 — «Крихітка Цахес» Ярослава Стельмаха за мотивами Ернста Гофмана — Кандіда;

1999 — «Три сестри» за драмою Антона Чехова — Маша;

1999 — «Кін IV» Григорія Горіна; реж. Анатолій Хостікоєв — Анна Дембі;

2000 — «Пігмаліон» за п'єсою Бернарда Шоу; реж. Сергій Данченко — Еліза Дулітл;

2001 — «Отелло» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Віталій Малахов — Емілія, жінка Яго;

2003 — «Ревізор» за п'єсою Миколи Гоголя; реж. Ігор Афанасьєв — Ганна Андріївна, жінка городничого;

2007 — «Кайдашева сім'я» за повістю Івана Нечуя-Левицького; реж. Петро Ільченко — Кайдашиха;

2010 — «Грек Зорба» Нікоса Казандзакіса; реж. Віталій Малахов — Мадам Гортензія;

2014 — «Живий труп» за п'єсою[ru] Льва Толстого; реж. Роман Мархолія — Ганна Павлівна Протасова / Ганна Дмитрівна Кареніна;

2014 — «Моя профессия — синьор из высшего общества» Джуліо Скарніччі, Ренцо Тарабузі; реж. Анатолій Хостікоєв — Матильда;

2015 — «Ліс» за п'єсою Олександра Островського; реж. Дмитро Богомазов — Раїса Павлівна Гурмижська;

2016 — «Незрівнянна» Пітер Квілтер; реж. Анатолій Хостікоєв — Флоренс Фостер Дженкінс;

2018 — «Коріолан» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — Волумнія, мати Коріолана;

2021 — «Пер Гюнт» за п'єсою Генріка Ібсена; реж. Іван Уривський — Озе;

2023 — «Візит» за п'єсою Фрідріха Дюрренматта; реж. Давид Петросян — Клер Цаханасян.

Київський академічний драматичний театр на Подолі

2023 — «Цар Едіп» за трагедією Софокла; реж. Давид Петросян — Йокаста.

Театральная компания «Бенюк и Хостикоев»

2003 — «Моя професія — синьйор з вищого світу» Джуліо Скарніччі, Ренцо Тарабузі; реж. Анатолій Хостікоєв — Валерія / Матільда;

2004 — «Про мишей і людей» Джона Стейнбека; реж. Віталій Малахов — Вона;

2005 — «Белая ворона» Юрія Рибчинського та Геннадія Татарченко; реж. Анатолій Хостікоєв — Столетняя война;

2008 — «Задунаєць за порогом» за мотивами опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського; реж. Анатолій Хостікоєв — Одарка;

2011 — «Люкс для іноземців» за мотивами комедії Девіда Фрімана — Хельга Філбі.

Інші театри

«Васса Желєзнова» Максима Горького — Людмила Железнова, молодша дочка Васси;

2013 — «Ураган на ім'я Одеса» А. Тарасуля, Е. Хаита, В. Явника; реж. Ігор Славинський — Маня.

Фільмографія

1973 — «Чінара»;

1978 — «Дві сім'ї» (фільм-вистава) — епізод;

1978 — «Наталка Полтавка» — Наталка;

1979 — «Чекайте зв'язкового» — Марина Карпівна Поліщук, вчителька, дружина Романа;

1980 — «Дивна відпустка»

1980 — «Від Бугу до Вісли» — Надя Циганок;

1980 — «Чекаю й сподіваюсь» — радистка Віра;

1980 — «Дударики» — Христина;

1980-1981 — «Мужність» — Галчонок;

1981 — «Така пізня, така тепла осінь» — суперниця;

1982 — «Побачення» — Женя;

1984 — «І чудова мить перемоги» — Женя Сабурова;

1984 — «Загублені в пісках»;

1984 — «В лісах під Ковелем» — Марина;

1985 — «Диктатура» (фільм-вистава) — Небаба;

1985 — «Чужий дзвінок» — вчителька;

1985 — «Кармелюк» — Марія Кармелюк;

1986 — «Крижані квіти»;

1987 — «Солом'яні дзвони»

1987 — «Конотопська відьма» (фільм-вистава);

1988 — «Державний кордон» — Марія;

1988 — «Театральний сезон»;

1989 — «Гори димлять» — Марічка, головна роль;

1989 — «Закон» — Інна Василівна;

1989 — «Назар Стодол»я (фільм-вистава) — Стеха;

1991 — «Карпатське золото» — Ольга;

1991 — «За часів Гайхан-бея»;

1992 — «Для домашнього огнища» — Юлія Шаблинська;

1992 — «Постріл у труні» — дружина Романа;

1993 — «Злочин з багатьма невідомими» — Евка Підгайна;

1997 — «Роксолана» — Настуня, циганка;

1997 — «Роксолана 2. Кохана дружина Халіфа» — циганка;

2002 — «Вишивальниця в сутінках» — Марина Володимирівна, вчителька, головна роль;

2007 — «Коли її зовсім не чекаєш» — Наталя, дружина Петра;

2007 — «Дуже новорічне кіно»;

2012 — «Перекотиполе» — Галя;

2014 — «Поки станиця спить» — Віра Петрівна, дружина Гаврила Петровича;

2014 — «Трохи інш»і — Жанна Йосипівна;

2014 — «Пляж» — Ольга Павлова;

2014 — «Брат за брата-3» — Олена Фролова;

2015 — «Казка старого мельника»;

2015 — «Слуга народу» — Марія Стефанівна Голобородько, мати президента;

2016 — «Катерина» — Марія Павлівна, мати Катерини;

2016-2017 — «Село на мільйон» — Тетяна, дружина голови сільради;

2017 — «Сторожова застава» — Маланка;

2017 — «Слуга народу 2. Від любові до імпічменту» — Марія Стефанівна Голобородько, мати президента;

2019 — «Подорожники» — мати Ірини;

2019 — «Чорний ворон» — ворожка Явдоха;

2021 — «Казка старого мельника» — дружина мельника.

Дублювання та озвучення українською

2012 — «Відважна» — англ. Brave — Відьма — Джулі Волтерс;

2018 — «Суперсімейка 2» — англ. Incredibles 2 — Посол — Ізабелла Росселліні;

2023 — «Мавка. Лісова пісня» — Знахарка — озвучення.

Ордени та звання

Міжнародний Орден Миколи Чудотворця (1992);

Орден Варвари Великомучениці (2005);

Орден «За заслуги» III ст. (26 березня 2016 року) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру;

Орден «За заслуги» ІІ ступеня (21 серпня 2020 року) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм;

Орден «За заслуги» I ступеня (27 березня 2025 року) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, вагомі творчі здобутки і високу професійну майстерність.

Нагороди й номінації

Національна кінопремія «Золота дзиґа»

2020 — Найкраща жіноча роль другого плану — Чорний ворон — Перемога.

«Київська пектораль»

1993 — Найкраще виконання жіночої ролі — Біла ворона — Номінація;

2000 — Найкраще виконання жіночої ролі — Три сестри — Перемога;

2011 — Найкраще виконання жіночої ролі — Грек Зорба — Перемога.

2015 — Найкраще виконання жіночої ролі другого плану — Живий труп — Перемога;

2017 — Найкраще виконання жіночої ролі — Незрівнянна — Номінація;

2019 — Найкраще виконання жіночої ролі другого плану — Коріолан — Номінація.

Премія незалежних критиків України («Йорік»)

1999 — Найкраще виконання жіночої ролі — Три сестри — Перемога.

Національна премія України імені Тараса Шевченка

2008 — Вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва — Про мишей і людей — Перемога.

Премія імені Лесі Українки

2009 — Театральні вистави для дітей та юнацтва — Кайдашева сім'я — Перемога.

Всеукраїнська премія «Жінка III тисячоліття»

2007 — Рейтинг — Перемога.

Шановні користувачі!

Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:

Захаревич, М. В. Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка : динаміка соціокультурних перетворень 1920-2001 років : [монографія] / Михайло Захаревич. - Київ : Зерно, 2016. - 336 с. : іл., портр.

Код театру : [фотоальбом] / Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка ; Міністерство культури України. - [Київ] : [ТОВ "Дарсенс"], [2015]. - 112 с. : іл., портр.

Коломієць, Р. Франківці : [1920-1995] : Театр і час. Митець і влада. Душа і сцена / Ростислав Коломієць. - Київ : [Сабат], 1995. - 304 с. : іл.

Марущенко, В. Франківці. Миттєвості : [фотолітопис Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка] / Віктор Марущенко. - Київ : Антиквар, 2019. - 112 с. : фотоіл., портр.

Мусієнко Н.Б. Світло далеких зірок / Н.Б. Мусієнко, О.С. Мусієнко, В.Р. Мусієнко. - Київ : Мистецтво, 1995. - 192 с. : іл.

Рибаков, М. О. Вулиця архітектора Городецького : історико-краєзнавчі нариси / М.О. Рибаков. - К. : Фенікс, 2007. - 224 с. : іл.

Фіалко, В. О. Театр України ІІ половини ХХ століття : образна лексіка / В. Фіалко. - Київ : ВД "Антиквар", 2016. - 429 с. : іл., портр.

Статті

Валькевич, О. Закохана у свої ролі : Наталя Сумська: "Я не одразу зрозуміла, що це мій шлях" : [інтерв'ю] / Ольга Валькевич //  День. - 2019. - 26-27 липня (№ 132-133). - С. 22-23 : фото.

Макаревич, М. Наталія Сумська : "Важливо підніматися над обставинами" : гордість і натхнення сучасної української театральної сцени. За понад сорок років кар'єри - понад сто яскравих ролей та образів. І найголовніше - щира любов публіки : [інтерв'ю] / Мирослава Макаревич //  Жінка. - 2021. - квітень (№ 4). - С. 4-7 : фото.

Саква, О. Незбагнена Сумська / Олександр Саква //  Кіно-Театр. - 2019. - № 3. - С. 29-31 : фот.

Сумська, Н. "Акторське діло - солдатське" : [інтерв'ю] / Наталя Сумська; бесіду вела Валентина Грицук //  Кіно-Театр. - 1999. - № 6. - С. 42-44 : фот.

Сумська, Н. Глядачу потрібні п'єси, які несуть світло... : [інтерв'ю] / Наталія Сумська; записала Альона Саффір //  Українська культура. - 2012. - № 11-12. - С. 13-15 : фото.

Сумська, Н."Донести український космос..." : [інтерв'ю] / Наталя Сумська; розмову веде Ліля Бондарчук //  Кіно-Театр. - 2008. - № 4. - С. 50-52 : фот.

Інтернет-видання

https://file.liga.net/ua/persons/nataliya-symskaya

https://ft.org.ua/person/sumska-nataliya

https://glavred.net/movies/uzhe-i-ne-nado-natalya-sumskaya-prinyala-okonchatelnoe-reshenie-10709858.html

https://hromadske.ua/suspilstvo/249880-nataliia-sumska-rosiyske-maye-znyknuty-dlia-bahatyokh-pokolin

https://ideaspeople.1plus1.ua/nataliia-sumska/

https://lb.ua/file/person/3880_sumska_natalya_vyacheslavivna.html

https://mydim.ua/peoples/sumska-nataliya-vyacheslavivna/

https://suspilne.media/culture/1148348-natalia-sumska-pro-radiodiktant-sucasnij-teatr-ta-gromadansku-poziciu-velike-intervu/

https://www.obozrevatel.com/ukr/person/natalya-sumskaya.htm