РИБЧИНСЬКИЙ ЮРІЙ ЄВГЕНОВИЧ – український поет, драматург, сценарист, заслужений діяч мистецтв України (1995), народний артист України (2000), один із засновників сучасної української естрадної пісні

Народився 22 травня 1945 року в Києві, в старовинному районі міста – Поділ.

У 1967 році закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка.

З 1970 – на творчій роботі.

Позаштатний радник Президента України з питань культури (квітень 1997 –січень 2000).

В березні 1998 балотувався в народні депутати України від СДПУ(О), № 39 в списку.

Серйозно поезією він захопився в 1960-ті роки. То був період високого піднесення й розквіту літературного жанру. Навчаючись у Київському університеті, Рибчинський друкує свої поезії в періодичних виданнях. Коли Юрію було вісімнадцять років, його твори з'явилися в популярному журналі «Юність» та газеті «Комсомольская правда». Відтоді ім'я Ю. Рибчинського стало відомим далеко за межами України.

З роками зростали популярність й авторитет Ю. Рибчинського, розширювалося коло композиторів, з якими він працював.

Автор текстів до пісень композиторів:

·         Володимира Івасюка («Кленовий вогонь», «У долі своя весна»),

·         Ігоря Поклада («Осіння пісня», «Дикі гуси», «Чарівна скрипка», «Тече вода», «Зелен-клен»),

·         Ігоря Шамо («Три поради»),

·         Миколи Мозгового («Минає день», «Знов я у гори йду»,

·         Г.Татарченка («Віват, король…») та багатьох інших.

Загалом на пісні покладено понад 150 віршів Рибчинського.

Його пісні в різні часи виконували: Ніна Матвієнко, Ярослав Євдокимов, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Анісімови Любов і Віктор, Таїсія Повалій, Йосип Кобзон, Наталія Бучинська, Наталія Могилевська, Руслана Лижичко, Павло Зібров, Тамара Гвердцителі, Валерій Леонтьєв, Олександр Малінін, Володимир Мулявін, Лоліта Мілявська, та інші. Поета по праву називають одним з основоположників української естрадної пісні. Юрій Рибчинський пише для «зірок», але також наділений талантом відкривати нові імена.

Автор лібрето «Пізня середа» (1975), «Товариш Любов» (1977), «Брехуха» (1976), рок-опери «Біла ворона. Жанна д'Арк» (1991), опери «Біла ґвардія».

У 2007 відбулася прем'єра рок-опери «Парфумер», лібрето до якої написав Юрій Рибчинський.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Рибчинський, Ю. Є. Поїзд : поезії / Ю. Є. Рибчинський ; передмова
Л.С. Танюка. – Київ : Український письменник, 2005. – 159 с.

Позняк-Хоменко, Н. Віват король! : сьогодні поет Юрій Рибчинський святкує своє 70-річчя / Наталка Позняк-Хоменко // Україна молода. – 2015. – 22-23 трав. (№ 69). – С. 14 : фото.

Шестак, А. "У нас нема іншого виходу, крім перемоги" : сьогодні у Юрія Рибчинського - ювілей : [інтерв'ю] / Анна Шестак // День. – 2015. –

22-23 трав. (№ 87-88). – С. 14 : фото.

ГРИНЬКО МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ- кіноактор. Народний артист УРСР (1974 рік)

Народився 22 травня 1920 року у м. Херсон. Учасник 2-ї світової війни. Працював у Запорізькому українському музично-драматичному театрі (1946-1955 роки), в Укрконцерті (1956-1963 роки). Зіграв у виставах «Молода гвардія» О. Фадєєва, «Порт-Артур» О. Степанова, «В степах України», «Загибель ескадри», «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука. Від 1963 року – на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, де знявся у ролях: Кріпак-бунтар («Тарас Шевченко», 1951 рік, режисер І. Савченко), Комісар («Загибель ескадри», 1965 рік, режисер В. Довгань), Полковник («Ати-бати, йшли солдати», 1976 рік, режисер Л. Биков), Никон («Ярослав Мудрий», 1981 рік, 2 серії, режисер Г. Кохан), Іван Никифорович («Миргород та його мешканці», 1983 рік, 2 серії, режисер М. Іллєнко), Учитель («Звинувачується весілля», 1986 рік, режисер О. Ітигілов; приз за кращу чоловічу роль на Республіканському фестивалі у Дніпропетровську, 1988 рік). Зіграв у знакових фільмах режисера А. Тарковського- Грязнов («Іванове дитинство», 1962 рік), Данило Чорний («Андрій Рубльов» 1971 рік), Нік Кельвін («Соляріс», 1972 рік), Працівник друкарні («Дзеркало», 1972 рік), Професор («Сталкер», 1980 рік). Актор з виразним порухом душі і вишуканою пластикою. Вміння поєднати ексцентрику з лірикою, кількома штрихами створити живий характер – головні риси його артистизму.

Помер 10 квітня 1989 року у Києві.

Голобородько, Я. Ю. Гринько Микола Григорович  / Я. Ю. Голобородько // Енциклопедія Сучасної України. Т. 6. Го-Гю. – Київ, 2006. – С. 468 : портр.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ

 На фасаді будинку по вулиці Гоголівській у Києві, де актор прожив останні 4 роки (1985-1989), в 1990 році встановлена ​​меморіальна дошка.

 

Надгробний пам'ятник на Байковому кладовищі.

У нашому відділі ви зможете  більш детальніше ознайомитися з такими джерелами про Миколу Гринько:

Бахарева, Т. Николай Засеев-Руденко: "После окончания съемок в Москве Николай Гринько тут же мчался домой, в Киев. Говорил, что этот город дает ему силы" : известному советскому киноактеру, сыгравшему в "Андрее Рублеве", "Сталкере", "Приключениях Буратино", "Тайне, известной всем", исполнилось бы 95 лет : [интервью] / Таисия Бахарева // Факты и комментарии. – 2015. – 

30 мая (№ 94). – С. 9 : фото.

Савченко, С. Незабутний актор : до 100-річчя від дня народження
М. Гринька (1920-1989) / С. Савченко // Дати і події : календар знаменних дат. – 2020 (перше півріччя). – № 1/2 (15). – С. 53-56 : іл.