МАЙБОРОДА ПЛАТОН ІЛАРІОНОВИЧ – композитор

Народився 1 грудня 1918 року на хуторі Пелехівщина Полтавської губернії. Закінчив Київську консерваторію (1947 рік), в якій працював. Помер 8 липня 1989 року у Києві.

Автор симфоній («Героїчна увертюра», 1947 рік), дум, хорів, музики до драматичних вистав і кінофільмів, ліричних пісень («Білі каштани», «Журавлі», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі», «Моя стежина» та інші).

Народний артист СРСР (1979 рік). Державна премія СРСР (1950 рік). Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка 

(1962 рік).

Майборода Платон Іларіонович //  Кияни : біограф. словник. – Київ : Фенікс, 2004. – С. 224 : портр.

ВШАНУВАННЯ  ПАМ’ЯТІ

У Києві, в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтв України створено меморіальний кабінет (разом з А. С. Малишко);

У 2008 році в Шевченківському районі Києва названа вулиця на честь композитора;

Меморіальна дошка Платонові Майбороді на будинку по вул. Софійській, 16 у Києві;

Могила  на Байковому кладовищі Києва (ділянка № 2).

https://uk.wikipedia.org/wiki

ВОЛКОВИЧ МИКОЛА МАРКІЯНОВИЧ – учений-медик, академік НАН України (1928 рік)

Народився 28 листопада 1858 року у с. Городня на Чернігівщині. Закінчив медичний факультет Київського університету (1882 рік), в якому в 1883-1885 роках ординатор шпитальної хірургічної клініки, 1889-1903 роках читав курс оториноларингології, 1903-1911 роках – професор, завідуючий кафедрою шпитальної, 1911-1923 роках – факультетської хірургії, водночас 1893-1903 роках – завідуючий хірургічним відділенням Олександрівської лікарні, 1923-1928 роках – Науково-дослідною кафедрою медицини. Помер 11 липня 1928 року у Києві. Наукові праці присвячено загальній хірургії, травматології, ортопедії, оториноларингології, гінекології, урології, нейрохірургії. Відкрив (1888 рік) збудника риносклероми (паличка Волковича-Фриша). Описав (1911 рік) симптом хронічного апендициту  (м’язовий симптом Волковича). Розробив видалення колінного суглобу (1896 рік) та методи лікування перелому кісток (шина Волковича). Запропонував ряд нових методів пластичних операцій, зокрема відновлення носу.

Голова Київського наукового хірургічного товариства (1908-1928 роки).

Дупленко, Ю. К. Волкович Микола Маркіянович / Ю. К. Дупленко //   

Кияни : біограф. словник. – Київ : Фенікс, 2004. – С. 72 : портр.

ВШАНУВАННЯ  ПАМ’ЯТІ

Меморіальна дошка видатним хірургам і терапевтам Київського медичного інституту. Встановлена на будинку факультетських клінік Київського медичного інституту (Київ, бульвар Тараса Шевченка, 17);

Могила на Байковому кладовищі (ділянка № 2).

https://uk.wikipedia.org/wiki

ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ - учений в галузі металургії і технології металів, організатор науки, громадський діяч, академік НАН України (1958 рік), Герой України (1998 рік)

Народився 27 листопада 1918 року у Києві. Закінчив Київський політехнічний інститут (1941 рік). З 1942 року працює в Інституті електрозварювання НАН України (з 1944 року – зав. Відділом, з 1953 року - директор), з 1962 року – президент НАН України.

Наукові дослідження в галузі теорії зварювальних процесів, створення нових технологій електрозварювання і спецелектрометалургії та нових типів зварних конструкцій, зварювальних процесів у космосі та під водою, розробки матеріалів з наперед заданими властивостями, механізації й автоматизації виробничих процесів. Спільно з іншими заклав основи електрошлакового переплаву та спецелектрометалургії. Засновник нових науково-технічних напрямів – космічні технології й космічне виробництво. Автор понад 400 винаходів.

Заслужений діяч науки і техніки України (1968 рік). Почесна грамота Президії Верховної Ради України (1981 рік). Почесна відзнака Президента України (1993 рік). Двічі Герой Соціальної Праці (1969 рік, 1978 рік). Ленінська премія (1957 рік). Державна премія СРСР (1950 рік).Академік РАН (1962 рік). Золоті медалі М. В. Ломоносова (1980 рік), С. П. Корольова (2003 рік).  Ордени Леніна (1967 рік, 1969 рік, 1975 рік, 1978 рік), Жовтневої Революції (1984 рік), Трудового Червоного Прапора (1943 рік), Дружби народів (1988 рік), князя Ярослава Мудрого V ст. (1997 рік), ІV ст. (2003 рік). Держави (1998 рік). Почесний член ряду академій, університетів і наукових товариств.

Храмов, Ю. О. Патон Борис Євгенович / Ю. О. Храмов // Кияни : біограф. словник. – Київ : Фенікс, 2004. – С. 281-282 : портр.

ВШАНУВАННЯ  ПАМ’ЯТІ

 

Пам'ятник перед Науково-природничим музеєм у Києві.

Про Бориса Євгеновича Патона можна дізнатися з таких джерел у нашому фонді:

Академия наук Украины сегодня – это Борис Патон // Трахтенберг, И. М. Мой Киев, мои киевляне : в 2 кн. Кн. 1. / Исаак Трахтенберг. - Киев : АВІЦЕНА, 

2013. – С. 213-232 : фотоил.

Осипчук, И. "Отлично учившийся в киевском политехническом институте Борис Патон не получил красный диплом из-за неудовлетворительной оценки по марксизму-ленинизму" : президенту Национальной академии наук Украины академику Борису Евгеньевичу Патону исполнилось 95 лет. По случаю юбилея он награжден орденом "За заслуги" І степени : [интервью] / Игорь Осипчук // Факты и комментарии. - 2013. - 29 нояб. (№ 218). - С. 5 : фото.

Сигалов, А. "Вічний двигун" української науки : до 100-річчя Бориса Євгеновича Патона / Анатолій Сигалов // Україна молода. - 2018. - 17 жовтня    (№ 112). - С. 8-9 : фото.

Таглина, О. В. Евгений и Борис Патоны / О. Таглина. - Харьков : Фолио, 2011. - 120 с. - (Знаменитые украинцы).