неділю, 27 січня 2019 р.

МАКАРОВ АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ - письменник, літературознавець, культуролог і літературний критик


Народився 28.01.1939, с-ще Тельмана Хабаровського краю, РФ.  Батько Г. Вишеславського. Член НСПУ (1967 р.). Літературна премія «Благовіст» (1994 р.). Закінчив Київський університет (1962 р.). Працював у редакції газети «Літературна Україна» (1962-1967 рр.), видавництві «Радянський письменник» (1967-1992 рр.), альманасі «Хроніка-2000» (1992-2000 рр.; усі - Київ). Автор праць з питань літератури, мистецтва, історії культури, психології творчості, а також оповідань і поезій. У своїх дослідженнях аналізував ідеологічні тенденції та різноманітність форм творів української літератури і мистецтва 17-18 ст. Низку статей присвятив творчості І. Драча, Л. Костенко, І. Жиленко, М. Вінграновського, В. Симоненка, Д. Павличка та ін.; вивчав класичну спадщину народних майстринь К. Білокур, П. Власенко, М. Приймаченко, Г. Собачко-Шостак. Укладач та автор приміток «Антологии мирового анекдота. «От великого до смешного» (1994 р.), співавтор культурологічних путівників «Хрещатик» (1997 р.) та «Володимирська» (1999 р.; усі - Київ). Помер  4.12. 2015 у м. Київ.

Голуб, О. Є. Макаров Анатолій Миколайович / О. Є. Голуб  // Енциклопедія Сучасної України. Т. 18. Лт-Малицький. – Київ, 2017. – С. 558 : портр.

Книги А. М. Макарова

Макаров, А. Н. Беды, язвы и пороки старого Киева. Кн. 5 / Анатолий Макаров. – Київ : Скай Хорс, 2018. – 335 с. : ил. 

Макаров, А. Н. Благоустройство старого Киева. Кн. 2 / Анатолий Макаров. – Київ : Скай Хорс, 2017. – 191 с. : ил.

Макаров, А. Н. Горний город. Из православной жизни Киева ХІХ века / Анатолий Макаров. – Київ : Скай Хорс, 2018. – 223 с. : ил.

Макаров, А. Н. Рождество и Новый год в старом Киеве : из истории святочных обычаев / Анатолий Макаров. – Киев : Скай Хорс, 2015. – 208 с. : ил.

Макаров, А. Н. Старокиевские силуэты. Кн. 3 / Анатолий Макаров. – Київ : Скай Хорс, 2017. – 224 с. : ил.

Макаров, А. Н. Стиль жизни, нравы и вкусы старого Киева. Кн. 1 / Анатолий Макаров. – Київ : Скай Хорс, 2017. – 383 с. : ил., портр.

суботу, 26 січня 2019 р.

ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО ПЛАТОНОВИЧ - правознавець, фольклорист і етнограф, поет, громадський і просвітницький діяч, активний учасник українського руху, автор тексту Державного гімну України


Народився 27. 01. 1839  на хуторі Чубинських                     (нині с. Чубинське Бориспільського району Київської області). Закінчив юридичний факультет  Петербурзького університету (1861 р.). Під псевдонімом «Павлусь» публікувався в першому українському громадсько-політичному літературно-художньому часописі «Основа», що видавався в Санкт-Петербурзі.  У 1862 році написав вірш «Ще не вмерла України і слава і воля», який став урочистою піснею борців за національну справу, а 1992 році – Державним гімном України.
Як «неблагонадійний» на підставі жандармських донесень восени 1862 року Чубинський був заарештований і засланий під нагляд поліції в с. Пінега (нині селище  Архангельської області, РФ), наступного року переведений до м. Архангельськ. Працюючи секретарем статистичного комітету, редактором «Архангельских губернских ведомостей», чиновником з особливих доручень при архангельському губернаторі, він здійснював наукові дослідження й опублікував багато цікавих розвідок історико-етнографічного і статистичного характеру. 1869 року Чубинський очолив статистично-етнографічну експедицію у Південно-Західний край, організовану Російським географічним товариством.  До експедиції долучилися викладачі, студенти, представники духовенства, які зібрали численні зразки українського фольклору, юридичних звичаїв, судових рішень, етнографічних і статистичних матеріалів. За її результатами 1872-1878 роках були видані «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край» (7 томів), упорядковані й зредаговані Чубинським, що принесло йому заслужену наукову славу. Пізніше згадана експедиція, що також охопила окремі населені пункти Білорусі й Молдови, була визнана видатним явищем в історії тогочасної етнографії. Павло Чубинський 1873 році здобув Золоту медаль Російського географічного товариства, 1875 року – таку саму нагороду на Міжнародній виставці в Парижі, 1879 року – Уваровську премію Петербурзької академії наук.
1873 році в Києві за безпосередньою участю Чубинського засновано Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, який по суті виявився прообразом УАН. Наступного року з’явилася доповідна записка міністра внутрішніх справ Російської імперії О. Тимашева «Про шкідливу діяльність членів Київського відділу Російського географічного товариства». Особлива комісія, створена для розгляду питання про українофільство, критично висловилася на адресу Київської громади, що надало підставу для видання Емського акта 1876 року, зумовило припинення діяльності громади та відділу Російського географічного товариства в Києві, а також заборону М. Драгоманову і П. Чубинському проживати в Україні, Москві та Санкт-Петербурзі. Завдяки клопотанням президії Російського географічного товариства та друзів восени 1876 року Чубинському дозволили переїхати до Санкт-Петербурга. 1879 році хворим він повернувся на батьківщину і мешкав тут останніх 5 років свого життя.
 Помер 26.01.1884 у Києві, похований у м.Бориспіль.

Шип, Н. А. Чубинський Павло Платонович / Н. А. Шип // Енциклопедія історії України. Т. 10. Т-Я. – Київ : Наук. думка, 2013. – С. 578 : портр.

ВШАНУВАННЯ


На будинку колишньої гімназії у Києві (бул. Тараса Шевченка, 18), де навчався П. Чубинський, встановлена меморіальна дошка;


                                    В 2015 році в Києві з'явилася вулиця Павла Чубинського;





14 січня 2009 року Національний банк України увів в обіг ювілейну монету «Павло Чубинський».


 
 


На аверсі монети угорі розміщено малий Державний Герб України, праворуч і ліворуч від якого — стилізований рослинний орнамент, у центрі — композиція, що символізує етнографічні дослідження науковця — народні музичні інструменти, гетьманські клейноди тощо, над якою напис — НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ, унизу — 2 ГРИВНІ, 2009 та логотип Монетного двору Національного банку України.





 
У нашому відділі ви зможете  більш детальніше ознайомитися з джерелами:

П. П. Чубинський як автор :

Чубинський, П. П. Мудрість віків : українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського : [в 2 кн.]. Кн. 1 / Павло Чубинський. – Київ : Мистецтво, 1995. – 222 с. : іл. 

Чубинський, П. П. Мудрість віків : українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського : [в 2 кн.] Кн. 2 / Павло Чубинський. – Київ : Мистецтво, 1995. – 223 с. : іл.

Чубинский, П. П. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-русскій край / П.П. Чубинский ; упоряд. Н. Муніч, В. Серебрій. –  Київ: Редакції загальнопедагогічних газет, 2004. – 128 с. – (Бібліотека "Шкільного світу").

Про П. П. Чубинського : 

Зиль, А. С. Народознавець. Павло Чубинський і його доба / А. Зиль. – Київ : Казка, 2009. – 400 с. : фотоіл., портр.