ЛЮДМИЛА ПИЛИПІВНА ЄФИМЕНКО - ДО 70-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Людмила Єфименко

Людми́ла Пили́півна Єфи́менко — українська акторка кіно, кінорежисерка,

заслужена артистка України (1998), народна артистка України (2008).

Біографія

Людмила Єфименко народилася 25 вересня 1951 року у Києві. Батько — інженер заводу «Арсенал» Єфименко Пилип Герасимович, мати — Єфименко Ганна Павлівна.

У 1972 році закінчила акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1972, майстерня В. В. Бєлокурова).

Людмила Єфименко

 Особисте життя і сім'я

Прізвище при народженні — Єфименко, однак під час короткочасного першого шлюбу (від якого не було дітей) взяла прізвище чоловіка — Терзієва. Після другого шлюбу з режисером Юрієм Іллєнком взяла назад своє дівоче прізвище — Єфименко.

Людмила Єфименко

У шлюбі з режисером і оператором Юрієм Іллєнком народила двох синів: Пилипа (український актор, продюсер, політик) та Андрія (політичний діяч).

******************************************************************

«Ми прожили 35 щасливих років. Попри те, що було багато труднощів у роботі, особливо в Юрія Герасимовича, оскільки на нього постійно тиснули, усі негаразди компенсувало наше щасливе сімейне життя. Ми одне одного неймовірно підтримували. Юрій Герасимович був на 16 років старшим від мене. Вперше його побачила, коли вчилася у ВДІКу в Москві, який закінчили усі брати Іллєнки. Тоді показували його фільм «Білий птах з чорною ознакою». Подумала: як можу залишатися у Москві у той час, коли на моїй батьківщині, у Києві, живуть і працюють такі талановиті актори — Богдан Ступка, Іван Миколайчук, режисер Юрій Іллєнко. Тоді Юрій Герасимович був для мене чимось недосяжним, мріяла зіграти бодай епізод у його фільмі. Хоча до знайомства з ним зіграла у десятьох картинах. Як режисер і як людина завжди був для мене іконою. Це настільки багатогранна людина — він і кінооператор, і режисер, і актор, письменник і художник. Мама розповідала, що Юра малювати почав раніше, ніж ходити. Його не можна було не любити, він був завжди для мене взірцем. Юра шалено любив сім’ю, без дітей себе не уявляв. Та коли знімав кіно, ми відходили на другий план. Кіно було найголовніше!»

******************************************************************

Кар'єра

З 1972 р. працює на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка. У кіно дебютувала у

фільмі «Випадкова адреса», зіграла більше двох десятків ролей, зокрема, головну роль у стрічці «Легенда про княгиню Ольгу», а у фільмі «Молитва за гетьмана Мазепу» — дружину Василя Кочубея.

Авторка сценарію та режисерка стрічки «Аве Марія» (1999).

Членкиня Національної спілки кінематографістів України. Доцент кафедри кінорежисури і драматургії факультету кіно і телебачення Київського державного університету театрального майстерності ім. Карпенко-Карого.

 

Шановні користувачі!

Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:

 

Брюховецька, Л. Багаті черговий раз плачуть / Лариса Брюховецька //  Кіно-Театр.  — 2000.—  № 3. — С. 41-42 : фот.

Єфименко, Л. "Коли щаслива, все погане забувається..." : [інтерв'ю] / Людмила Єфименко; інтерв'ю взяв Микола Максимов //  Кіно-Театр. — 2000. — № 2.—  С. 49-51 : фот.

Ильенко, Ю. "Всю свою жизнь я положил на то, чтобы быть абсолютом в тех пределах, которые мне доступны" : Интервью с кинорежиссером Юрием Ильенко / Вела Наталья Влащенко  //  Публичные люди. —2005.—  № 11. — С. 12-19.

Максимов, М. "Ave, Maria". "Увага, мотор!" / Микола Максимов //  Кіно-Театр. — 1999.—  № 2. — С. 40 : фот.

Пилипенко, Г.-Г. "Сивий, рідковолосий, незворушно мудрий і красиво пом'ятий" : видатному кіномитцеві Юрієві Іллєнку 9 травня виповнилося б 80 / Георгій-Григорій Пилипенко //  Урядовий кур'єр.  — 2016. — 7 трав. (№ 86). — С. 8 : фото.