КОСИНКА ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ – письменник

Справжнє прізвище Стрілець. Народився 29 листопада 1899 року у с. Щербанівка, нині Обухівського району Київської  області у незаможній  селянській родині. В чотири роки навчався грамоті від діда. Змалку працював на цукроварні. Закінчив 2-класну школу в сусідньому с. Красний Кут. Інтерес до навчання заохочував брат матері, у майбутньому відомий прозаїк, Калістрат Анищенко. В 1914 році перебрався до Києва. Працював на різних роботах, учився на вечірніх курсах гімназії, склав екстерном іспити за 6 класів. Почав публікувати в періодичних виданнях невеликі нариси, оповідання, фейлетони. В 1919 році видрукував своє перше оповідання («На буряки»), підписане ім’ям Григорій Косинка. В 1919-1922 роках навчався в Київському інституті народної освіти. У різні роки працював у газеті «Вісті Київського губернського революційного комітету», в журналах «Нова громада», «Всесвіт», у видавництві «Маса», у Державному видавництві України, на радіо, у Всеукраїнському фотокіноуправлінні, на Київській кінофабриці (нині Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка). У 1924 році одружився з Тамарою Михайлівною Мороз (1905-1994 роки; прізвище після одруження – Мороз-Стрілець). Був директором Харківського і Київського радіокомітетів, членом літературно-мистецької групи  «Гроно» та літературної організації «Ланка» (з 1926 року – «Майстерня революційного слова»). У різні роки опублікував збірки оповідань і новел: «На Золотих Богів» (1922 рік), «За воротьми» (1925 рік), «В житах» (1926 рік), «Політика» (1927 рік), «Вибрані оповідання» (1928 рік), «Циркуль» (1930 рік), «Серце» (1933 рік). Його творчості притаманні ескізність, фрагментарність, використання імпресіоністичних засобів, соціально-психологічне відображення дійсності. Перекладав твори М. Гоголя, Максима Горького, А. Чехова, М. Шолохова.

На початку 1930-х років «зарахований» критиками до апологетів «власницького націоналістичного світогляду». 4 листопада 1934 року після критичного виступу в будинку письменників був заарештований, а 13-15 грудня в ході розпочатих владою репресій разом з іншими 27 «терористами-білогвардійцями» засуджений до смерті. Страчений 15 грудня 1934 року м. Київ. 1957 році реабілітований.

Дружина Косинки зібрала і видала спогади про нього, а також надрукувала про нього та інших діячів української культури, з якими він мав дружні й творчі стосунки, власну книгу.

Його твори перекладено російською, білоруською, німецькою, італійською, польською, болгарською, угорською та іншими мовами.

У 1979 році в с. Щербанівка встановлено пам’ятник Косинці.

Бондарчук, П. М. Косинка Григорій Михайлович  / П. М. Бондарчук // Енциклопедія історії України. Т. 5. Кон-Кю. – Київ : Наук. думка, 2008. –         С. 209-210 : портр., фото.

У відділі представлені такі джерела:

Наєнко, М. К.  Косинка Григорій Михайлович  / М. К. Наєнко  // Енциклопедія Сучасної України:  Т. 14. Кол-Кос. – Київ, 2014. – С. 654-655 : портр.

Чадюк, М. Історія про мрії, випробування і пам'ять : київські адреси "Розстріляного Відродження" (Підмогильного, Плужника і Косинки) /
Марія Чадюк // День. – 2018. – 7-8 груд. (№ 223-224). – С. 23 : фото.