Народився 22
листопада 1934 року в Харкові у родині
службовців.
Патріарх
екскурсійної справи в Києві, наставник багатьох поколінь екскурсоводів Анатолій Трохимович – це не просто
досвідчений екскурсовод, це талант. Його інтелект, знання і любов до Києва приводять у захват з
першої зустрічі…
Через два роки
після народження А. Т. Халепо родина
переїхала до Києва на вулицю Жертв революції. (Нині, з 1958 року, вул.
Десятинна. Попередні назви: Трьохсвятительська, Героїв революції.) Мав старшого на 10 років брата Віктора, який загинув при штурмі Берліна у 1945 році.
З 1941 по 1944 рік
проживав з матір’ю на Уралі, де й
пішов до першого класу. У 1944 році родина повернулася з евакуації до Києва. До
1953 року відвідував середню школу №25, з вікон якої щодня милувався
Андріївською церквою.
Під час навчання А. Т. Халепо захоплювався легкою
атлетикою, ходив до спортивної школи №2 та відвідував об’єднання «Юний
історик», а також постійно грав з хлопцями в футбол на площі перед сучасним
Міністерством закордонних справ, де одночасно розміщувалось 6-8 команд. В ті
дитячі роки улюбленою справою були самостійні прогулянки старими вулицями
Подолу та по Старокиївській горі. Було дуже цікаво ходити навмання і знаходити
дорогу назад.
Перший раз у похід
пішки з Києва до Канева пішов у рік закінчення школи зі своїми однокласниками.
У ті роки дівчатка і хлопчики навчалися окремо, як це було в гімназіях, тому у
поході брали участь тільки хлопчики. Ночували в сільських школах. Йшли днів 5.
Цей похід до могили великого Т. Г. Шевченка став початком захоплення туризмом.
З 1953 по 1958 рік
навчався на історичному факультеті Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.
Саме в університеті став постійно займатися спортивним туризмом. Побував на
Хібінах, в Карпатах, на Кавказі, Тянь-Шані, Алтаї, в Криму…
Був одним із
засновників Київського міського «Клубу туристів» (1959 рік). Працював у
Київському палаці піонерів та школярів, а також вчителем історії у середній
школі №138.
З 1959 року
долучився до екскурсійної справи у товаристві «Знання», а потім і Київського
бюро подорожей та екскурсій.
Брав участь у
створенні нових екскурсій на історичну та архітектурну тематику. Очолював
методичний відділ бюро. На громадських засадах очолював історико-архітектурну
секцію КБП та Е. Був нагороджений орденом «Знак пошани» (1982 рік). Постійно
викладав на курсах з підготовки екскурсоводів у Бюро подорожей, а також,
пізніше, в Інституті туризму, Київському університеті туризму, економіки і
права.
А.Т. Халепо пишається
багатьма своїми учнями, особливо тими, які люблять відвідувати бібліотеки. Саме
в Центральній науковій бібліотеці нещодавно, випадково, натрапив на згадку 1718
року про стародубського козака Василя Халепина. Враховуючи, що батько, Трохим
Іванович Халепо, саме зі Стародубщини, де був Стародубський козачий полк в часи
Гетьманщини, А.Т. Халепо вважає
Василя Халепина своїм невідомим далеким предком.
Велика подяка А.Т. Халепо всім, хто пам’ятає його та спільні мандрівки, а
найбільша подяка родині, що завжди приходила на допомогу у тяжкі часи, а
особливо дружині Тетяні Володимирівні та сину Олексію.
Немає коментарів:
Дописати коментар