ТЕРЕЩЕНКО МИКОЛА АРТЕМІЙОВИЧ – меценат, підприємець, землевласник, громадський діяч, доброчинець, колекціонер творів мистецтва

Народився 26 жовтня 1819 року в м. Глухів. Дід Михайла Терещенка. Походив із козацько-міщанського роду на Глухівщині. Закінчив трикласне Глухівське повітове училище. Ще підлітком зайнявся комерцією, насамперед торгівлею хлібом, згодом – постачанням із Криму у великих розмірах солі й риби. У роки Кримської війни 1853-1856 роках виконував державні замовлення для армії, завдяки яким значно збільшив свій купецький капітал. Після селянської реформи 1861 року разом із батьком Артемієм Яковичем і братом Федором скупив великі поміщицькі маєтки та придбав цукрозаводи і гуральні. З останнім 1870 року заснував «Товариство цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків», яке  на той час було найбільшим у цукровій галузі країни. Крім цього, мав у особистій власності Тьоткінський, Андрушівський і Староосотянський цукрозаводи, кілька винокурень, парові й водяні млини, цегельні, ремонтні майстерні, близько 60 тис. десятин землі.

Одночасно як впливовий і фінансово спроможний підприємець займав громадські виборні і державні посади. 1851-1860  роках - старший бургомістр, а 1860-1874 роках - міський голова Глухова. Із 1865 року  обирався гласним Чернігівських губернських і Глухівських повітових земських зборів, членом Глухівської повітової земської управи, почесним мировим суддею кількох мирових округів. Після переїзду до Києва на постійне місце проживання в 1875-1881 роках виконував обов’язки гласного міської думи, двічі висувався на посаду київського міського голови. Отримав спадкове дворянство (1870 рік), чин таємного радника, кілька найвищих державних орденів: Білого Орла, св. рівноапостольного кн. Володимира 3-го і 2-го ст., св. Анни 1-го ст., св. Станіслава 3-го і 1-го ст., франц. Почесного легіону. Мав звання почесного громадянина Києва і Глухова.

Усі ці звання, чини й нагороди отримав здебільшого за широку доброчинницьку діяльність. Усього за життя він пожертвував понад 5 млн рублів, із них 1,5 млн - Глухову, і понад 2,5 млн - Києву на потреби багатьох доброчинних організацій і товариств, на спорудження навчальних і лікувальних закладів, притулків для дітей і дорослих, різних громадських установ, православних храмів та ін. Серед них слід назвати в Києві 5-ту чоловічу гімназію (нині тут Національний транспортний університет), міське зразкове початкове училище (нині тут Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого), жіночу торговельну школу ім. П. Г. Терещенко, лікарню для чорноробів (нині це Національна дитяча спеціалізована клінічна лікарня "Охматдит"), нічліжний притулок на Бессарабці (не зберігся).  Микола Терещенко виділив великі кошти на будівництво приміщень Київського політехнічного  університету і Київського художньо-промислового і наукового музею (нині тут Національний художній музей України). У Глухові завдяки цьому підприємцю з’явилися чоловіча та жіноча гімназії, ремісниче училище, лікарня Святої Єфросинії, приміщення банку, Трьох-Анастасіївський собор.

Помер 1 лютого 1903 року  у м. Київ.

Його колекція творів мистецтва разом із зібранням брата Федора та сина Івана була покладена в основу Київського музею російського мистецтва. 1909 року в Глухові Миколі Терещенку було встановлено пам’ятник (архіт. М.Андрєєв), знищений з приходом до влади більшовиків.

Донік, О. М. Терещенко Микола Артемійович / О. М. Доник  // Енциклопедія історії України. Т. 10. Т-Я. – Київ : Наук. думка, 2013. –  С. 59-60 : портр.

Історична довідка : [про найвідоміших київських меценатів і благодійників] // Дзеркало тижня. – 2019. – 7-13 вересня (№ 33). – С. 9 : фото.

Колодяжний, В. Добрі справи цукрового короля : ще за життя видатного мецената і благодійника Миколи Терещенка на його честь у Києві назвали вулицю / Володимир Колодяжний // Україна молода. – 2014. – 16 січ. (№ 6). – С. 12 : фото.

Крупник, Е. Бродський замість Леніна : на місці знесеного бессарабського Ілліча кияни хочуть бачити меценатів і благодійників Лазаря Бродського та Миколу Терещенка / Еміль Крупник // Вечірній Київ. – 2014. – 20 лют. (№ 7). – С. 28-29 : фото.

Сметанская, О. Мишель Терещенко: "Спустя сто лет после захоронения прадеда я открыл саркофаг. Никола Артемьевич лежал... как живой!" : потомок известной династии украинских предпринимателей и меценатов получил украинское гражданство : [интервью] / Ольга Сметанская // Факты и комментарии. – 2015. – 5 марта (№ 39). – С. 7 : фото.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ

2009 року в Києві відбулося відкриття нового пам'ятника меценату та почесному громадянину Києва Николі Терещенку. Пам'ятник роботи київського скульптора Олександра Михайлицького встановлено на території Науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії