ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ БІЛАШ -ДО 90-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Олекса́ндр Іва́нович Біла́ш  — український композитор жанрів класичної та популярної музики, Народний артист СРСР, Герой України, Лауреат Шевченківської премії.

Народився 6 березня 1931 року в Градизьку (нині Глобинського району Полтавської області України) в музичній сім'ї: мати — Євдокія Андріївна — вважалася першою співачкою на сільських сходинах, а батько — Іван Опанасович — грав на балалайці, на гітарі і взагалі на всьому, що потрапляло до його рук.

У 1946 році намагався вступити до Полтавського музичного училища, проте не був прийнятий «через відсутність музичного слуху». Рік навчався в Київській музичній вечірній школі, де музику викладали брати Георгій і Платон Майбороди. Розвантажував вагони на вокзалі, підробляв у школах, грав в ресторанах.

У 1948—1952 роках навчався в Житомирському музичному училищі                    ім. В. С. Косенка. У 1957 році закінчив Київську консерваторію (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) по класу композиції у М. М. Вілінського.

У 1956—1961 роках — викладач теорії музики Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). Найбільш відомий як автор пісень (близько 500). Автор романсів, балад, опер, оперет, ораторій і музики до кінофільмів.

Меморіальна дошка

Автор 9-ти поетичних збірок, в тому числі «Мелодія» (1977), «Мамине крило» (1999), «Шурась» (2001). У 1976—1994 роках — голова правління Київської організації Спілки композиторів України. З 1968 року — заступник голови правління Спілки композиторів Української РСР. Член Спілки письменників України (2000) . З 1992 року — член Комітету з Державних премій України ім. Т. Шевченка при Кабінеті Міністрів України. Один із засновників Українського фонду культури.

Пам'ятник Білашу в Градизьку.

Помер 6 травня 2003 року в Києві після інсульту. Похований на Байковому кладовищі.

Література, яка знаходиться в Публічній бібліотеці імені Лесі Українки:

Білаш Олександр Іванович (1931-2003) : композитор жанрів класичної та популярної музики, народний артист України, Герой України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, Народний артист СРСР //  Видатні українці. Культура. Мистецтво. Освіта : [довідник]. - Київ : Велес, 2016. - С. 26-29 : портр.

Білаш, О. І. Повоєнна пісня / О. Білаш. - Київ : Музична Україна, 1985. - 96 с.

Білаш, О. І. Таємниця твого обличчя : вокальні твори / О. Білаш; Д.Павличко. - Київ : Музична Україна, 1987. - 112 с. : ноти.

Божко О. Фонд імені Олександра Білаша. //  Урядовий кур'єр. - 2005. - 7 жовт. (№190).- С.9.

Кияшко Г. Вечірній вогник з Олександром Білашем. //  Київ. - 2002. - №4-5.-С.121-126.

 Осипчук, Н. Червоне й чорне на рушнику життя : Олександра Білаша не зневірили слова про "відсутність слуху" - і він став знаменитим автором музики популярних пісень, опер, оперет і творів для сімфонічного оркестру / Наталія Осипчук //  Україна молода. - 2021. - 3 березня (№ 21). - С. 12 : фото.

Селентій А. У чистих водах мелодій. //  Українська культура. - 2004. - №5.-С.0-1.

Сікорська Ірина "Злились в мені мелодія і слово воєдино". //  Україна. - 2001. - N5.-С.50-51.

Шевченко А. Білашева гора. //  Народна газета. - 2003. - 10-16 лип. (№25).- С.5.

Шевченко А.В. Білашева гора. //  Дивослово. - 2003. - №6.-С.75.