ТІТМАР МЕРЗЕБУРЗЬКИЙ - церковний діяч і хроніст

Належав до одного з наймогутніших німецьких родів. Син саксонського графа Готфріда фон Бальбека, родич імператорів Саксонської династії. З 1000 - канонік у Магдебурзі. У 1009-1018 - мерзебурзький єпископ (Саксонія). Мерзебурзьке єпископство, яке очолював Тітмар Мерзебурзький, було відновлене імператором Генріхом II для поширення християнства серед полабських слов'ян та посилення впливу Німеччини на слов'янські народи. Тітмар Мерзебурзький - автор цінної «Хроніки» (написана латинською мовою у 1012-1018), в котрій висвітлюються події 908-1018 у Німеччині і сусідніх з нею країнах. «Хроніка» насичена багатим фактичним матеріалом, який авторові вдалося зібрати завдяки високому становищу у Священній Римській імперії. Значна частина цього матеріалу стосується відносин зі слов'янськими народами, відомості про які Тітмар Мерзебурзький, зокрема, черпав під час безпосередніх контактів з ними (знав слов'янські мови). Він тенденційно підходить до висвітлення німецько-слов'янських, особливо німецько-польських, взаємин (можливо, через те, що імперія в цей період - 1003-1005, 1007-1013 і 1015-1018 вела війни з Болеславом I Хоробрим). Доброзичливо пише про Київську Русь, яку, проте, не вважав слов'янською державою. Тітмар Мерзебурзький називає київських князів королями. Твір Тітмара  Мерзебурзького містить опис Києва як великого міста (понад 400 церков і 8 торгів).

uk.wikipedia.org/wiki/Тітмар_Мерзебурзький

В нашому відділі  ви  можете ознайомитись з унікальним, раритетним виданням ХІХ століття:

Титмаръ Мерзебургскій  // Сборникъ  матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. – К. : Типографія Е. Я. Федорова, Крещатицкая площадь, собств. домъ, 1874. –  Отделъ ІІ. Извъстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей. – С. 1-2.

В данному  Отделъ ІІ. Извъстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей  автор Титмар, епископ Мерзебургский  описывает  Киев в двух местах своей хроники, последние две книги которой (VII-я  и  VIII-я) были дописаны им за две недели до смерти. До вашої уваги подаємо два посилання, які на наш погляд цікаві:

Книга VII, гл. 52 : Кн. VIII, гл. 16.

1) Конечно кто нибудь из этих немцов и был передатчиком Титмару сведений о Киеве. Небольшое пространство времени (от 14 августа по 1 декабря 1018г. = день смерти Титмара) оставалось для того, чтобы эти немцы успели осмотреть Киев, получить дары, возвратиться во свояси, разсказать Титмару о виденном, - чтобы Титмар наконец успел хотя в  предсмертную пору записать слышанное. Тем более сообщаемые Титмаром сведения о Киеве носят на себе характер свежей новости того времени.

2) К этому известию  один из издателей Титмара (Ursinus. Dresden. 1970) делает такое примечание. «Вероятно в этом числе полагаются и все часовни. Числа нельзя считать невероятными, так как и в наше время в сравнительно небольшом городе Бухарест считается 380 церквей».

1) Звичайно хто небудь з цих німців і був передавачем Тітмару відомостей про Київ. Невеликий простір часу ( від 14 серпня по 1 грудня 1018г . = день смерті Тітмара ) залишалося для того, щоб ці німці встигли оглянути Київ, отримати дарунки, повернутися до себе, розповісти Тітмару про бачене , - щоб Тітмар нарешті встиг хоча в передсмертну пору записати почуте . Тим більше що повідомляються Тітмару  відомості про Київ носять на собі характер свіжої новини того часу.

2) По цій звістці один з видавців (Ursinus. Dresden. 1970) робить таку примітку. «Ймовірно в цьому числі покладаються всі каплиці. Числа не можна вважати неймовірними, так як і в наш час у порівняно невеликому місті Бухарест вважається 380 церков».