ЛОБАНОВСЬКИЙ ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ – спортсмен і
тренер (футбол), заслужений тренер України, Герой України (2002, посмертно).
Народився 6. 01. 1939 році у Києві. Закінчив Одеський політехнічний інститут (1965).
В 1958-1964 роках виступав за київське «Динамо», 1965-1966 – одеський
«Чорноморець», 1967-1968 – донецький «Шахтар»; у 1974-1982, 1984-1990 старший,
з 1996 – старший, головний тренер футбольного клубу «Динамо» (Київ) та
2000-2001 – головний тренер Національної збірної України; 1974-1975, 1982-1983
та 1986-1990 – старший тренер збірної СРСР; 1991-1994 – тренер національних
збірних Об’єднаних Арабських Еміратів, 1994-1996 – Кувейту. Помер 13.05.2002.
Чемпіон СРСР (1961) та володар Кубка СРСР (1964).
Як тренер команди «Динамо» 8 разів вигравав чемпіонат СРСР, 6 разів – Кубок
СРСР, двічі європейський Кубок кубків (1975, 1986), Суперкубок УЄФА (1975).
Почесна грамота Президії Верховної Ради України.
Ордени «За заслуги» ІІІ ступеня (1997) і ІІ ступеня (1998), Держави (2002),
Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани». Рубіновий орден УЄФА «За заслуги»
(2002). Заслужений тренер СРСР. Встановлено пам’ятник на території стадіону
«Динамо», якому присвоєно його ім’я. З 2003 в Києві проводиться Міжнародний
турнір пам’яті Валерія Лобановського.
Тимошенко, Ж.К. Лобановський Валерій Васильович / Ж.К. Тимошенко //
Кияни : Біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 216.
Шановні користувачі - більш детальніше можете ознайомитися з життям та
діяльністю Лобановського В.В. з джерел, які надійшли у відділ за останні роки :
Валерій Лобановський // Динамо (Київ) : 1927-2007.
– [К. : Медіа-центр ФК «Динамо», 2007]. – С. 157 : портр.
Лобановский, В. Бесконечный матч… / Валерий Лобановский. – К. : Ін ЮРЕ, 2005. – 446 с. : фото.
Лобановский Валерий Васильевич // Очкурова, О.,
Рудычева, И., Ильченко, А. 50 знаменитых
спортсменов Украины. – Х. : Фолио, 2004. – С. 280-295.
Харитонов,
Д. Лобановский. Послесловие / Д. Харитонов, А. Франков. – Х. : Фолио ; М. :
АСТ, 2002. – 305 с. : фото., табл.
Немає коментарів:
Дописати коментар