четвер, 27 січня 2011 р.

НЕСТОР - літописець Київської Русі, чернець, релігійний діяч ( 955 від дня народження)

Вивчення історії Давньої Русі спирається головним чином на літописні джерела. Рукописні, створені в єдиному примірнику, вони переписувалися багато разів, скорочувалися або поповнювалися новими матеріалами, свідченнями, розповідями, переказами. До них долучалися частини документів або попередніх літописів, їх комбінували, об'єднували у зводи, змінювали стиль і здійснювали ідейне редагування. Первинний авторський текст ніколи не відновити, оскільки твір продовжували писати і після того, як автор поставив крапку. Літопис є своєрідною колективною працею, тому літописці зазвичай не вказували ньому своє ім'я як щось несуттєве.

Проте у вітчизняній історії є діяч, постать якого уособлює наші уявлення про особистість та якості середньовічного книжника. Це вчений чернець Києво-Печерського монастиря, укладач "Повісті временних літ" Нестор. Історія не зберегла для нас свідчень про рік та місце народження майбутнього літописця, його батьків, час смерті. Відомо, що він з'явився у Києва-Печерському монастирі вже по смерті Феодосія Печерського (1074 р.), ігумен Стефан постриг Нестора в ченці і поставив його дияконом.
Нестор був книжником, людиною широкого історичного світогляду і великого літературного обдарування. Ще до роботи над "Повістю временних літ" він написав "Житіє Бориса і Гліба" та "Житіє Феодосія Печерського". Проте незаперечним є те, що справою життя вченого ченця стало укладення "Повісті временних літ" (близько 1113 р.).незважаючи на те, що ім'я "чорноризця Нестора" означене в так званому Хлєбниковському списку "Повісті временних літ" у складі пізньої збірки в книгозбірні купця Хлєбникова, деякі дослідники висловлюють сумніви щодо його авторства, оскільки в інших списках цього літопису імені Нестора немає. Однак на Русі (ще в XIII cт.) саме Нестора вважали автором цієї неоціненної пам'ятки давньоруської літератури.
У "Повісті временних літ" Нестор поставив перед собою завдання не лише доповнити попередні літописи, насамперед київський звід 1095 р., описом подій на зламі ХІ-ХІІ ст., сучасником і свідком яких він був, а й ґрунтовно переробити виклад про найдавнішу історію Руської землі.

Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії. Він розпочав свій літопис викладом біблійного переказу про розподіл землі між синами Ноя. Наводячи перелік відомих тоді народів усього світу, вчений чернець додав до нього відомості про слов'ян. Літописець докладно розповідає про давніх слов'ян, про територію, яку займали кремі слов'янські племена, особливо ті, які проживали на території Русі, зокрема полян, на землі яких постало місто Київ. У літописі уточнюються і пояснюються численні факти з історії політичного й культурного життя Київської держави. До тексту включено також чимало народно-історичних переказів, фольклорних матеріалів.
Навіть такий стислий перелік діянь Нестора свідчить про те, що саме йому "Повість временних літ» зобов'язана своїм широким історичним світоглядом, уведенням до літопису фактів всесвітньої історії, на тлі яких розгортається історія слов'ян, а пізніше - історія Русі. Саме Нестор зміцнив і вдосконалив версію щодо походження руської княжої династії, виступив як прихильник ідеалу державного врядування Руської землі, виголошеного Ярославом Мудрим: усі князі - брати, і всі вони мають підкорятися старшому в роду і тому, хто посідає київський великокняжий престол.
Завдяки державницькому розумінню історії сучасності, широті світогляду й літературному талантові Нестора "Повість временних літ" стала, за визначенням академіка Д. Лихачова, не просто зібранням фактів руської історії й історико-публіцистичним твором, а цілісною, літературно викладеною історією Русі.
У середині ХVІІІ ст. в імператорській Академії наук Росії кілька років працював німецький історик і філолог Август Шлецер. Вихованець двох університетів Німеччини, він вивчав давньоруські літописи, передусім "Повість временних літ" .Головна праця А. Шлецера у трьох томах присвячена Нестору. Результат вивчення "Повісті временних літ учений висловив дуже стисло - "чесний Нестор". Два з половиною століття минуло відтоді, праця німецького історика давно застаріла й призабута науковцями, проте Шлецерова оцінка в історичній науці залишилася.

НЕСТОР // Видатні постаті в історії України ІХ-ХІХ ст. : короткі біографічні нариси; Історичні та художні портрети / [В. І. Гусєв (кер. кол. авт.) та ін.]. - К. : Вища шк., 2002. - С. 39-41: фото.

Більше інформації Ви можете почерпнути із цих джерел:
1.[Дідух Л. М.]. НЕСТОР ЛІТОПИСЕЦЬ (бл. 1056 - бл. 1113 рр.) // Сто видатних українців. - К. : Арій, 2006. - C. 41-43;
2. Котляр М. Нестор (? - 1111 р.) // Малий словник історії України / В. Смолій (голова) та ін. - К. : Либідь, 1997. - С. 273;
4. Нестор, ? - після 1113 р. // УСЕ / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. - К. : Ірина, 1999. - C. 933.

Кияни! До Вашого відома, в Києві є монумент присвячений Несторові -літописцю. Його побудував відомий скульптор Фрідріх Согоян. Монумент розташований біля Києво-Печерської Лаври. Більше відомостей про створення цього монумента Ви знайдете на сторінках газети «Факти», 2010, 9 листоп., c. 12.



Немає коментарів:

Дописати коментар