КИЯНИ: ВІД А ДО Я: СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ ПЛАЧИНДА - ДО 95-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

середу, 14 червня 2023 р.

СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ ПЛАЧИНДА - ДО 95-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Сергій Петрович Плачинда ( літературний псевдонім Сергій Кожухар) — український письменник, прозаїк, публіцист, критик, член Спілки письменників України (1960).

Біографія

Сергій Петрович Плачинда народився 18 червня 1928 року на Кіровоградщині (хутір Шевченко) в родині селянина.

Свідок Голодомору, пережив німецьку окупацію. Працював токарем у механічних майстернях радгоспу, пізніше — співробітником Кіровоградської районної газети. Водночас учився в середній школі.

У 1953 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету, а потім аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, де й надалі працював науковим співробітником.

Його перу належать літературознавчі монографії «Композиція і характери в новелах Ю. Яновського» (1957), «Майстерність Ю. Яновського» (1969) та перша в постсталінській Україні книга про О. Довженка (1964). Сергій Плачинда був також першопублікатором доти невідомих «Щоденників» О. Довженка.

1960 року за ініціативою М. Шамоти звільнений «за український націоналізм».

З 1948 року співпрацював із республіканськими газетами та журналами, друкуючи нариси й оповідання. У 1959 році вийшли в світ його книжка оповідань та нарисів «Кам'яна веселка» і повість «Таня Соломаха». Плачинді також належать книжка-нарис «Брати Місяця» (1959) про творчий чин геніального українського конструктора космічних кораблів Ю. Кондратюка-Шаргея.

1968 року побачила світ книга історичних повістей «Неопалима купина» (художньо осмислюються постаті Роксолани, Галшки Гулевичівни, Артема Веделя, Максима Березовського, Теофана Прокоповича), яка згодом була вилучена з бібліотек і продажу за «націоналістичний ухил».

У 1980 році був редактором відділення публіцистики журналу «Київ». Пропрацював один день.

Брав активну участь у діяльності Народного Руху України. Засновник і перший голова Української селянської демократичної партії.

Працював у редакції «Літературної України», у видавництві «Молодь». В останні роки життя працював старшим науковим співробітником Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. Досліджував праісторію та найдавнішу міфологію України.

Кілька років тому Сергій Петрович оселився з дружиною на Черкащині в селі Кантакузівка.

Помер 8 вересня 2013 року у Києві. Похований у селі Кантакузівка Черкаської області.

17 жовтня 2019 року на будинку по вул. Олеся Гончара, 52, де жив Сергій Петрович Плачинда, відкрито меморіальну дошку.

Творчість

Автор повістей «Синьоока сестра» (1962), «Де лани широкополі» (1963), «Дума про людину» (1974), «Взяти на себе» (1981), книжок нарисів «Кам'яна веселка», «Степові невгомони» (1962), «Там, де тихая Вись» (1977), «Хліб і совість»; публіцистичних роздумів «Куди йдемо?» (1989); книжки казок для дітей «Мандрівець із Піщаної Галявки» (1967), книги історичних повістей «Київські фрески» (1982), «Козаки в Дюнкерку» (2003), «Козак — душа правдивая» (2004); книжок повістей та документальних оповідань «Ніч перед стартом» (1971); романів «Степова сага» (1977), «Шуга» (1986) і біографічних романів «Олександр Довженко» (1980), «Юрій Яновський» (1986), «Ревучий» (1986), «Балада про степовика» (1987). Упорядник книги «Довженко і світ. Творчість Довженка в контексті світової культури» (1984).

Лауреат літературної премії ім. Івана Кошелівця за 2001 рік.

Твори з давньої міфології та їхня критика

Також Сергій Плачинда є автором «Словника давньоукраїнської міфології» (1993), книжок «Міфи і легенди Давньої України» (2006), «Лебедія. Як і коли виникла Україна» (2005), «Як українські міфи по світу розійшлися» (2009), згідно з якими історія українського народу починається від часів Мізинської стоянки (20-15 тисяч років до н. е.), пращурами українців є трипільці та які містять інші маргінальні, з точки зору історичної науки, ідеї.

Науковці в галузі історії України загалом оцінюють тексти Сергія Плачинди як непрофесійні, аматорські, не засновані на історичних та археологічних дослідженнях.

Кандидат історичних наук Олексій Кузьмук називає Сергія Плачинду «автором міфологічного напряму» через його концепцію давньої історії українців. Історик Сергій Гірік оцінює книжки Плачинди як ненаукові чи псевдонаукові фантазії на тему давньоукраїнських міфів. Доктор історичних наук Наталія Яковенко вважає Плачинду «аматором», а його історичні концепції називає «абсурдними ідеями». Ідеї Плачинди щодо походження українців від носіїв трипільської культури археолог Наталя Бурдо і доктор історичних наук Сергій Сегеда називають псевдонауковими чи «романтично-казковими».

А він ходив і промовляв на всіх патріотичних заходах. Був скрізь, де треба було захистити і піднести українські мову, історію, культуру й саму Україну. Він і сам творив українські культуру, історію і свою рідну країну.

Пихаті «класики» часом закидали його текстам про давньоукраїнську історію — «аматорство»: мовляв, авторські висновки не ґрунтуються на історичних фактах і археологічних дослідженнях.

Але Сергій Плачинда ішов своїм українським шляхом, аж поки й сам не став ним – неповторним і безконечним…

Понад 20 років тому Плачинда написав: «У вічному конфлікті між Росією й Україною рано чи пізно переможе Україна. Ні, не зброєю, а МИРОМ, РОЗУМОМ І ПРАЦЕЮ. Із цього починалася супердержава Оріана. Цим завершиться тисячолітня боротьба українського народу за свою незалежність і відродження. Росія занепадатиме внаслідок свого войовничого, шовіністичного, злого менталітету; її поступово задушать імперські амбіції, атавізми фашизму. Остання імперія на планеті — РОСІЯ — розвалиться остаточно… Маючи найбагатші у світі землі, природні багатства, великий розумовий потенціал, не розтрачену ще працелюбність і працездатність — Україна вийде із кризи, нарощуватиме економічну свою потугу і з часом стане великою ДЕРЖАВОЮ МИРУ, ДОБРА І КРАСИ…»

Відкриваймо для себе Сергія Плачинду. Письменника, громадянина, націоналіста. Він потрібен нам як ніколи, бо вчить безкорисливої, діяльної й живлющої любові. Найперше – до України. У своїх роботах Сергій Плачинда зневажливо ставився до своїх критиків з числа науковців, називаючи їх «космополітами», «шовіністами», «малоросами».

Шановні користувачі!

Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:

Плачинда, С. П. Лебедія : як і коли виникла Україна / Сергій Плачинда. - Київ : Велес, 2008. - 240 с. : іл., портр.

Плачинда, С. П. Міфи і легенди Давньої України / Сергій Плачинда. - Київ : Видавництво "ФОП Стебеляк", 2017. - 299 с. : портр.

Плачинда, С. П. Неопалима купина : історичні повісті / Сергій Плачинда, Юрій Колісниченко. - Київ : Грайлик, 1993. - 279 с.

Плачинда, С. П. Словник давньоукраїнської міфології / Сергій Плачинда. - Київ : Велес, 2007. - 240 с.

Як українські міфи по світу розійшлися / [авт.-упоряд. Сергій Плачинда] ; худож. оформ. Людмили Кузнєцової. - Київ : Такі справи, 2008. - 320 с. : іл., портр.

Статті

Плачинда С. Березень 33-го : голодомор в Україні. // Столиця. - 2003. - 28 берез.-3 квіт.-С.25.

Плачинда С. Давньоукраїнські племена і держави. // Визвольний шлях. - 1994. - №3.-С.293-299. . - №4.-С.408-413.

Плачинда С. Етногенез українців : Фрагменти. // Літературна Україна. - 2005. - 10 лют. (№ 5). - С.8.

Інтернет-ресурси