МСТИСЛАВ - (Скрипник Степан Іванович; 10 квітня 1898 рік
– 11 червня 1993 рік) – перший патріарх Київський і всієї України, предстоятель
Української православної церкви в Україні, США, країнах Західної Європи,
Південної Америки, Австралії й Нової Зеландії. Племінник С. Петлюри по
материнській лінії. Народився в м. Полтава. Середню світську освіту одержав у
Полтаві, вищу – у Варшаві; духовну – у Варшавському університеті, богословський
відділ (1925-1930 роки).
1918-1920 роках брав
участь у боях на захист Української Народної Республіки від зовнішніх ворогів,
був поранений. Після Першої світової війни розбудував кооперативний рух і
українське шкільництво на окупованих Польщею українських землях Волині.
1930-1939 роках був послом (депутатом) польського сейму від українського населення історичної Волині
(нинішніх Рівненської, Волинської та північної частини Тернопільської
областей). На ці роки припадають його енергійні заходи в польському сеймі на
захист Української православної церкви (УПЦ), української мови; активна
співпраця з єпископатом, духовенством УПЦ, зокрема з митрополитом Полікарпом
(Сікорським). У роки Другої світової війни співпрацював з Холмською єпархією
УПЦ. 1940 року овдовів. У Львові, за нез’ясованих обставин, була вбита його
дружина Іванна. С. Скрипник
деякий час працював разом із письменником У. Самчуком у рівненській газеті
«Волинь». 1942 році пострижений у ченці під чернечим ім’ям Мстислав; відтак прийняв дияконські,
священичі, а у травні 1942 року в Києві – єпископські освячення (хіротонію). Як
єпископ Переяславський об’їхав багато регіонів Наддніпрянської і Східної
України, розбудовуючи православні церковні парафії на засадах незалежної,
автокефальної УПЦ. За проукраїнську церковну і державницьку діяльність
окупаційні гітлерівські власті переслідували єпископа Мстислава і заарештували
його. У Києві він перебував у камері смертників; але зусиллями єпископату і
всієї спільноти УПЦ випущений на волю із забороною служити й проповідувати. З
1944 року – за кордоном: Польща, Німеччина, Швейцарія, Франція. 1947 року як
єпископ Паризький УПЦ підвищений до сану архієпископа і направлений до Канади.
1950 року переїхав до США, співпрацював з предстоятелем УПЦ у США митрополитом
Іваном (Теодоровичем), після смерті якого (1971 рік) обраний предстоятелем УПЦ
у США, країнах Західної Європи, Південної Америки, Австралії і Нової Зеландії в
сані митрополита. Видатним досягненням Мстислава у США була побудова духовного
центру православних українців діаспори у м. Саут Бавнд Брук ( штат Нью-Джерсі):
храм св. апостола Андрія, семінарія св. Софії, бібліотека, музей, консисторія,
дім для пенсіонерів; спорудження там пам’ятників митрополитові В. Липківському
і великій княгині київській Ользі, утворення цвинтаря-пантеону визначних
українців. 5 червня 1990 року на помісному Всеукраїнському православному соборі
в Києві митрополит Мстислав був обраний патріархом Київським і всієї України
УАПЦ. Після проголошення Української православної церкви Київського патріархату
(1992 рік) став патріархом цієї церкви. Об’єднав під одним управлінням УПЦ в
Україні й українській діаспорі. За роки патріаршества (1990-1993 роки) Мстислав
7 разів на тривалі періоди відвідував Україну.
Помер у м. Грімсбі
(провінція Онтаріо, Канада). Похований у крипті св. апостола Андрія в м. Саут
Бавнд Брук.
Степовик,
Д. В. Мстислав / Д. В. Скрипник //
Енциклопедія історії України:
Т. 7. Мл-О. – Київ : Наукова думка, 2010. – С. 97 : фото.
Ткачук, А. П.
Мстислав - Патріарх Київський і всієї України : історичний портрет / Андрій
Ткачук, Іван Петрів. - Київ : Фотовідеосервіс, 1993. - 64 с. – (Б-ка українця
№3-6).
Вшанування пам'яті
На його честь названа
вулиця (вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Солом'янка. Пролягає від площі Петра Кривоноса до вулиці
Митрополита Василя Липківського);
Немає коментарів:
Дописати коментар