АСКОЛЬД – київський князь. Брат
Діра, очевидно молодший. Народився в першій половині ІХ ст. В деяких літописах
зветься Осколтом, що, можливо, точніше передає його ім’я, ніж варягизована
форма Аскольд. Літописна традиція вважає його варягом, воєводоюРюрика, який
нібито разом з Діром спустився вниз по Дніпру, підкоривши 862 полян у районі
Києва, і в 865 чи 866 роках здійснив похід на Константинополь. Сучасна історична
наука не вважає ці відомості достовірними.
Більш імовірними видаються дані, що збереглися в польського
середньовічного хроніста Яна Длугоша, за якими Дір та Аскольд були князями
місцевого, полянського походження, останніми з династії Києвичів. Можливо, Дір
та Аскольд були синами чи родичами князя Бравліна, який на межі VIII-IX ст. здійснив вдалий похід на візантійські володіння в
Криму. Очевидно, Аскольд княжив після Діра, десь з 50-х років ІХ ст. В 860
році, користуючись тим, що візантійські війська були зайняті війною з арабами,
організував успішний похід на Константинополь, внаслідок чого було підписано
мирну угоду, за якою русичам надавалися у Візантії торговельні пільги, а князь
(каган) Русі зі своїми оточеннями мав прийняти християнство східного
(греко-православного) обряду. В посланні 867 році Константинопольський патріарх
Фотій сповіщав про хрещення Русі і відправку туди єпископа, якого, очевидно,
звали Михаїлом. Отже, Аскольд має вважатися першим київським князем, який
прийняв хрещення.
Є підстави вважати, що протягом 60-70-х років
Аскольд здійснив ще один або більше походів на Візантію, але вони не були
такими вдалими, як перший. Військово-політична активність Аскольда поширювалася
й на інші землі. При ньому здійснено похід у Південний Прикаспій (Табаристан),
поширено владу на слов’янські князівства лісової зони Східної Європи. За
Никоновим літописом у 865 році він ходив на полочан, 876 році – на кривичів,
867 році здобув визначну перемогу над печенігами. Тут його інтереси мали
зіткнутися з очолюваним варягами (Рюрик, Олег) ранньодержавним об’єднанням, що
утворилося навколо озера Ільмень. Своїми енергійними діями, спрямованими на
посилення князівської влади та поширення християнства, Аскольд викликав опір
родо-племінної знаті. Вбивство Аскольда в 882 році та захоплення влади в Києві
Олегом доцільно розглядати як наслідок змови опозиційних до Аскольда
аристократичних кіл, які на договірних
засадах запросили на київське княжіння варяга-язичника.
Припускається, що в хрещенні Аскольд прийняв ім’я
Миколая. На честь св. Миколая Чудотворця Аскольд звів дерев’яну церкву на
місці, яке зветься Аскольдовою могилою. Мабуть, там його і було поховано. Нині
в церковних колах розглядається питання про канонізацію Аскольда як першого
хрестителя Русі.
Павленко, Ю.В.
Аскольд / Ю.В. Павленко // Кияни : біограф. словник. - К. : Фенікс, 2004. - С. 17.
Детальніше можна ознайомитися про князя київського Аскольда з таких джерел:
Аскольд // Видатні постаті в історії України ІХ -
ХІХ ст. : короткі біограф. нариси. Історичні та художні портрети / Гусєв, В.І.
... [та ін.]. - К. : Вища шк. - 2002. - С. 10-12 : портр.
Аскольд // УСЕ. - К. : Ірина, 1999. - С. 84.
Аскольд (середина - конец ІХ в. ) древнекиевский князь // 100 великих украинцев. – М. : Вече ; К. : Орфей, 2002. – С. 9-12 : ил.
Аскольд (середина - конец ІХ в. ) древнекиевский князь // 100 великих украинцев. – М. : Вече ; К. : Орфей, 2002. – С. 9-12 : ил.
Аскольд і Дір // Чйон, Г. Русь вікінгів.
– Ставангер : Saga Bok, 2009. – С. 34-38 : іл.
Князь Аскольд ( сер. ІХ ст. – 882 р.) // 100 видатних українців. – К. : Арій, 2006. – С. 8-11 : портр.
Князь Аскольд ( сер. ІХ ст. – 882 р.) // 100 видатних українців. – К. : Арій, 2006. – С. 8-11 : портр.
Котляр, М.Ф. Аскольд // Енциклопедія історії України. Т.1. - К. : Наук. Думка, 2003. - С. 146.
Часи Діра та Аскольда // Павленко, Ю.В. Нариси історії Києва. - К. : Фенікс, 2003. - С. 58-62 : іл.
На честь Аскольда названо:
Аско́льд — пам'ятна срібна монета номіналом 10 гривень, випущена Національним
банком України, присвячена правителю Київської держави князю
Аскольду (? — 882).
Монету введено в обіг 30 червня 1999 року. Вона належить
до серії «Княжа Україна».
http://uk.wikipedia.org
Аскольдів провулок (кол. Панкратьєвський провулок) - пролягає від вулиці Січневого повстання (Печерський район). Названа на честь київського князя Аскольда. Провулок розташований поблизу Аскольдової могили. Відомий з початку 19 ст. Колишня назва провулка походила від прізвища київського губернатора П.П. Панкратьєва. Сучасна назва - з 30-х років 20 ст.
// Київ : енциклопед. довід. - К. : УРЕ, 1981. - С. 49.
Аскольдова могила - історична місцевість.
Розташована між Дніпровським узвозом, вул. Січневого Повстання і Маріїнським
парком, охоплюючи частину Дніпровських схилів. Виникла на місці урочища Угорського.
«Аскольдів
глас» — фестиваль-конкурс духовної та патріотичної пісні. Жюрі оцінює музичний рівень творів, їхню
поетичну вартість, а також виконавський рівень учасників. Створений 2007 року з ініціативи отця-настоятеля
Ігоря Онишкевича. Фестиваль набув популярності в Україні та Києві, даючи
можливість все більшій кількості творчих людей донести своє мистецтво до народу.
http://uk.wikipedia.org
Немає коментарів:
Дописати коментар