КИЯНИ: ВІД А ДО Я

четвер, 3 квітня 2025 р.

НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА ВОРОЖБИТ - ДО 50-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Наталія Анатоліївна Ворожбит — українська письменниця, драматургиня, режисерка та сценаристка. Пише українською і російською мовами. Належить до напрямку «нова драма». Лауреатка Премії Women In Arts у 2020 році і Шевченківської премії у 2022-му.

Біографія

Наталія Ворожбит народилася 4 квітня 1975 року в Києві.

2000 року закінчила Літературний інститут ім. Горького в Москві — факультет драматургії (майстерня Інни Вишневської).

З 2000 по 2010 жила та працювала в Москві.

На початку кар'єри написала кіносценарій до скандального російського серіалу «Школа».

Незадоволена спрощувальними редакціями своїх сценаріїв, 2013 року Ворожбит перестала працювати на телебаченні.

Була у шлюбі з драматургом Максимом Курочкіним.

Працювала головним редактором на каналі СТБ.

Разом з німецьким режисером Георгом Жено заснувала «Театр Переселенця», в якому переселенці з Донбасу розказують реальні історії свого життя.

Куратор фестивалів «Донкульт» та «ГОГОЛЬFEST».

Одна з засновників фестивалю «Тиждень актуальної п'єси».

П'єси Ворожбит ставилися в театрах України (Максим Голенко та Анна Александрович на сцені Дикого театру, Тамара Трунова на сценах київського Молодого театр та Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, Андрій Бакіров на сцені Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка), Росії, Великої Британії, Польщі, США та Латвії.

Сценарії для повнометражних фільмів:

2017 — Кіборги (фільм, Україна);

2018 — Дике поле (фільм, Україна).

Режисерська робота:

2020 — «Погані дороги» (Україна).

Акторська робота

2020 — Спіймати Кайдаша (мати Мелашки Балаш).

Нагороди:

Державна премія України імені Олександра Довженка 2021 року — за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва.

2004 — літературна премія «Евріка» за п'єсу «Галка Моталко».

2020 — Приз Веронського кіноклубу за фільм «Погані дороги».

2020 — «Премія «Кіноколо» Відкриття року» за фільм «Погані дороги».

2022 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за виставу «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Громадянська позиція:

У червні 2018 під час кінопоказу фільму «Кіборги» у Канаді виступила на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова. Підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист Сенцова й інших політв'язнів.

Шановні користувачі!

Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:

Ворожбит, Н. Погані дороги : [п'єса] / Наталка Ворожбит. - Львів : [Видавництво Анетти Антоненко], [2021]. - 96 с. : фотоіл.

У чеканні театру : антологія молодої драматургії / [упоряд. та післям. Н. Мірошниченко ; переднє слово Я. Стельмаха ; передм. Ю. Сидоренка]. - Київ : Смолоскип, 1998. - 360 с.

Статті

Балко, Б. Перший український академічний театр для дітей та юнацтва у Краматорську / Богдан Балко // Просценіум. - 2017. - № 1-3. - С. 129-131 : іл.

Богачевська, О. "Я зрозуміла сепаратистів, але не простила" : фільм "Погані дороги" за п'єсою Наталки Ворожбит іде в кінотеатрах із 20 травня. Для неї це режисерський дебют. Торік стрічка отримала приз на "Тижні критики" Венеційського кінофестивалю. Має найбільше номінацій на національну кінопремію "Золота дзига". Переможців оголосять 12 червня : [інтерв'ю] / Ольга Богачевська // Країна. - 2021. - 3 червня (№ 22). - С. 10-13 : фото.

Веселовська, Г. Люди без імені / Ганна Веселовська // Український театр. - 2024. - № 2. - С. 134-135 : фот.

Вовк, У. "А Спаситель стоїть з хлібом..." / Устина Вовк // Кіно-Театр. - 2017. - № 2. - С. 11-12 : іл.

Ворожбит, Н. "Донбас - це не тільки про війну" : [інтерв'ю] / Наталка Ворожбит; розмовляла Майя Ілюк // Просценіум. - 2016. - № 1-3. - С. 48-55 : іл.

Зло називається злом // Український театр. - 2024. - № 1. - С. 30-33 : фот.

Трегуб, Г. Наталка Ворожбит : "Інколи непросто добрати слів, щоб говорити про війну. Складається враження, що в нас триває якась наче нелегальна війна, про яку не можемо говорити прямо" : [інтерв'ю] / Ганна Трегуб // Український тиждень. - 2021. - 18.03 (№ 10). - С. 46-48 : фото.

Федорчак, Т. Легенда про нас / Тарас Федорчак // Український театр. - 2024. - № 2. - С. 88-94 : фот.

Янівська, В. Прощення не буде? / Вікторія Янівська // Український театр. - 2015. - № 1-2-3. - С. 12-13 : фот.

Інтернет-ресурси

https://kinobaza.com.ua/persons/natalya-vorozhbit

https://life.pravda.com.ua/culture/2021/05/20/244942/

https://suspilne.media/culture/270444-ci-moze-teatr-smiatisa-pid-cas-vijni-rozpovidae-natalka-vorozbit/

https://theukrainians.org/nataliia-vorozhbyt-spilnota/

https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B1%D0%B8%D1%82_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0

вівторок, 1 квітня 2025 р.

ВАДИМ ДМИТРОВИЧ КРИЩЕНКО - ДО 90-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Вадим Дмитрович Крищенко — український поет-пісняр. З 1953 року живе в Києві, якому присвітив більше десятка пісень. Заслужений діяч мистецтв України (1995), народний артист України (2008), заслужений працівник культури (1985), член Національної спілки письменників України (1972), лауреат літературно-мистецьких премій імені Івана Нечуя-Левицького, імені Андрія Малишка, імені Дмитра Луценка «Осіннє золото», Богдана Хмельницького (2019), премія імені Володимира Сосюри (2021). Кавалер багатьох державних нагород — ордена Ярослава Мудрого V ступеня, повний кавалер ордена «За заслуги», ордена Трудового Червоного Прапора, найвищої київської відзнаки «Знак Пошани», найвищих нагород Української православної церкви — ордена Андрія Первозваного та ордена Святого Володимира, найвищої відзнаки громадських організацій — Лицар Вітчизни та багатьох інших.

2024 визнано 'Золотим письменником України' та нагороджено премією «Благовіст» Національної Спілки письменників України за збірку поезій про війну.

Життєпис

Вадим Дмитрович Крищенко народився 1 квітня 1935 в Житомирі в родині вчителів. Дитинство минуло на берегах річки Хомори у бабусі з дідусем у селі Глибочок Баранівського району.

Після повернення батька з фронту Крищенки оселилися в Житомирі. Батько працював директором середньої школи № 1 на Мальованці, а згодом — у школі № 23, яку й закінчив Вадим. У 2011 році в Житомирській міській гуманітарній гімназії 23 ім. М. Очерета було відкрито музей Вадима Крищенка. Коли йому виповнилося 14 років (навчався у сьомому класі), померла його мати. Її світлий образ і тема малої батьківщини проходять крізь всю творчість поета.

Писати вірші почав ще в школі. Великий вплив на його становлення як поета-пісняра справив Андрій Малишко.

1953 року переїхав в Київ і вступив до університету. Вчився на факультеті журналістики Київського університету, відвідував літературну студію, якою керував Юрій Мушкетик, а старостою був Василь Симоненко.

Згадує Вадим Крищенко: «Один із перших своїх поетичних зошитів я віддав читати Андрію Малишку. По якомусь часові приходжу до нього і з хвилюванням запитую: «Андрію Самійловичу, ну як?.. У відповідь чую: «Твої вірші, Вадиме, як пісня». Я тоді подумав: «А це добре, чи погано?» Тільки через багато років по тому зрозумів, що великий Майстер, який сам прекрасно писав пісні, зумів розгледіти в поетові-початківцеві цю схильність до пісні».

Після закінчення університету працював журналістом. 1963 року побачила світ перша збірка поезій «Тепла прорість». У наступні роки з'явилося ще більш як 50 поетичних збірок Вадима Крищенка, він автор понад 1000 пісень. Працював у співавторстві з такими композиторами, як Геннадій Татарченко, Олександр Злотник, Ігор Поклад, Олександр Морозов, Павло Дворський, Володимир Домшинський і багато інших.

Софія Ротару, Василь Зінкевич, Лілія Сандулеса, Іво Бобул, Квартет "Гетьман", Оксана Білозір, Іван Попович, Павло Дворський, Павло Зібров, Красовський Іван, Алла Попова, Ярослав Борута, Віталій і Світлана Білоножки, Сергій Басс, Ярослав Євдокимов, Віктор Шпортько, Іван Мацялко та багато інших українських співаків охоче включають до свого репертуару пісні Вадима Крищенка, стаючи разом із композиторами його співавторами. Неперевершеними виконавцями пісень поета були Дмитро Гнатюк, Назарій Яремчук і Раїса Кириченко. Його поезії у постійному репертуарі Героя України, Народного артиста України Анатолія Паламаренка.

Вадим Крищенко неодноразово ставав переможцем конкурсу сучасної української пісні «Пісенний вернісаж», який щорічно проводиться в Національному палаці «Україна».

Також впродовж тривалого часу працював відповідальним секретарем ВДНГ УРСР, авторству Вадима Крищенка належить 6 книжок про Виставку, створених впродовж 1964-1977 років, зокрема путівники 1964, 1967 та 1969 років.

У 2019 році у світ вийшла перша книга з трилогії про життя і творчість В. Д. Крищенка за авторством його арт-директора Інни Павленко «Вадим Крищенко. Постскриптум або Далі буде», до якої сам поет написав передмову.

2022 року світ побачила друга книга І. Павленко про митця «Вадим Крищенко: «Осінь, мене іще не клич…»».

Наступного 2023 року з'явилася заключна книга трилогії Інни Павленко «Вадим Крищенко. Магія слова» теж з передмовою поета.

Доробок

Автор більш як 55 поетичних збірок, понад 1000 пісень.

Найвідоміші пісні: «Наливаймо, браття, кришталеві чаші», «Одна-єдина», «Хай щастить вам, люди добрі», «Родина», «Десять Господніх заповідей», «Молитва», «Хай береже усіх Господня сила», «Благослови», «Бути українцем», «Україна», «Україно, пам'ятай героїв», «Білі нарциси», «Берег любові», «Пізня зустріч», «Отчий край», «Лебеді кохання», «Українській армії слава і хвала», «Я — солдат».

Окремий цикл пісень поет присвятив рідному місту Києву, в якому мешкає більше 70 років: «Київ, Києве мій», «Благословенний Києве», «Київ — доля моя», «Київ і кияни», «Голосіївський вальс», «Голосіївська зоря», «Мій Шевченківський район» та інші.

Шановні користувачі!

Крищенко, В. Д. Благословенна будь : 100 пісень / Вадим Крищенко. - Київ : [Редакція журналу "Дім, сад, город"], 2007. - 110 с. : портр.

Крищенко, В. Д. Мені потрібно Вам сказати : поезії / Вадим Крищенко. - Київ : [Академпрес], 2007. - 192 с., 16 с. іл., фотопортр.

Крищенко, В. Д. Не опускаючи очей... : вибране / Вадим Крищенко. - Київ : ТОВ "Юридична фірма "Кордон", 2013. - 631 с.

Крищенко, В. Д. Пісні / Вадим Крищенко, Володимир Домшинський. - Київ : [Інсайт-плюс], 2008. - 110 с. : ноти.

Крищенко, В. Д. Українська душа : [поезії] / Вадим Крищенко. - Київ : Дніпро, 2009. - 590 с.

Михайленко, А. Осіннє золото / Анатолій Михайленко. - Київ : [Редакція газети "Вісті"], 2007. - 351 с. : іл.

Статті

Балтянський, М. "Яке це щастя - просто жити" : такого гасла дотримується патріарх української пісенної творчості Вадим Крищенко / Михайло Балтянський // Урядовий кур'єр : газета центральних органів виконавчої влади України. - 2020. - 22 лютого (№ 35). - С. 7 : фото.

Божко Т. Щемливим словом музика бринить : Не повірите, але Вадим Крищенко заповнив майже сімдесят сторінок книги свого буття. // Україна. - 2005. - №2-3.-С.55.

Мельничук, А. "Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали" : одному з видатних наших піснетворців Вадимові Крищенку сьогодні - 80 / Андрій Мельничук // Урядовий кур'єр. - 2015. - 1 квіт. (№ 59). - С. 13.

Нива, Ю. З глибоким корінням : у Києві віншували легендарного поета-пісняра Вадима Крищенка / Юрко Нива // Україна молода. - 2021. - 2 червня (№ 54). - С. 13 : фото.