КИЯНИ: ВІД А ДО Я

понеділок, 28 жовтня 2024 р.

МИКОЛА АРТЕМОВИЧ ТЕРЕЩЕНКО - ДО 205-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Микола Артемович Терещенко — український підприємець та благодійник, старший син засновника династії Терещенків Артемія Яковича Терещенка. Таємний радник, почесний громадянин міста Києва.

Біографія

Микола Терещенко народився 14 [26] жовтня 1819 року у містечку Глухів Чернігівської губернії Слобідської України у складі Російської імперії в родині дрібного крамаря Артема Яковича Терещенка. Батько мав неабияку енергію та підприємницький хист, за що сусіди називали його «Карбованцем». Але через матеріальні труднощі Нікола не зміг здобути належної освіти. Як згадує Терещенко: «Буквально на мідні п’ятаки я закінчив глухівське повітове училище». А далі навчатися забракло коштів.

Герб родини Терещенків

Ще з юних літ Нікола почав займатись бізнесом. На волах він перевозив сіль, рибу та хліб з Криму до Глухова. Згодом він став головним заготівельником цих товарів у місті. Великі прибутки принесла аграрна реформа 1861 року — у той час, коли багато поміщиків не змогло зорієнтуватись у нових умовах, Нікола Артемович швидко примножував свій статок, застосовуючи свій підприємницький дар. Як результат вже у 1870 році в його руках зосередилося більше 10 цукрових заводів. Серед них цукрові заводи князя Івана Барятинського — в Крупці і Шалигині, поміщика Льовшина — у містечку Воронежі, Кочубея — на Михайлівському Хуторі та інші підприємства, розміщені навколо Глухова.

Його головними бізнесовими інтересами, як і всієї родини, був цукор. Цукрові заводи стали головним джерелом доходів, але Нікола Артемійович не забував про торгівлю, залізницю, спирт, ліс, сукно.

Він був дуже зайнятий управлінням заводами і торгівлею, але займався і суспільною діяльністю, що для сім'ї Терещенка було традицією.

У 1851 Микола Артемович був вибраний старшим бургомістром Глухова і посідав цю посаду впродовж 9 років, а потім впродовж 14 років займав пост міського голови. Одночасно він виконував обов’язки головного губернатора земських зборів, члена земської управи Глухова, почесного мирового судді. Нікола Артемович більше 20-ти років стояв на чолі глухівського самоврядування, що свідчило про загальну пошану земляків до його діяльності. Окрім суспільної діяльності, Нікола Артемійович особливу увагу приділяв добродійним справам — допомога дитячим притулкам, міській лікарні і навіть ув'язненим (він очолював місцеве відділення піклування про в’язниці).

Ніколі належало близько 80 тисяч десятин землі, 5 цукрових і рафінадних заводів, винокурні, парові і водяні млини, які були розміщені у Чернігівській, Київській, Волинській, Харківській, Подільській, Курській і Тульській губерніях.

У 1870 переїздить на проживання до Москви. У Москві він прожив до 1875 року. Його весь час тягнуло до України, і в 1875 році він ухвалює рішення переїхати до Києва, економіка якого зростала з будівництвом залізниці і відкриттям біржі і перетворила місто на справжню «цукрову столицю».

Переїхавши до Києва, сім’я Терещенка поселилася в будинку № 12 на Бібіковському бульварі.

У Києві Нікола Артемович активніше починає займатися добродійною діяльністю й інвестуванням у будівництво громадських будівель. У 1881 році відкривається училище для сліпих — єдиний на той час заклад у Російській імперії. У цьому ж році Нікола Артемійович виділяє 23 тисячі карбованців на будівництво Маріїнського дитячого притулку (на розі Паньківської і Микільсько-Ботанічної вулиць, тепер НДІ психології). 1899 року меценат пожертвував кошти на

Будинок Міського парафіяльного

училища імені Ніколи Терещенка

облаштування будинку для міського парафіяльного училища на Ярославому Валу, 40, яке носитиме його імя…

19 січня (1 лютого) 1903 року на 84-му році життя Нікола Артемійович Терещенко тихо відійшов в інший світ. Нерухомість, що належала йому особисто, оцінювалася в 30 млн рублів.

Два дні Київ прощався зі своїм почесним громадянином, який так багато зробив для міста: 80% свого прибутку відомий цукрозаводчик, майже завжди анонімно, без зайвого афішування, віддавав на благодійність…

Через два дні після смерті труну в оточенні більш ніж 100 вінків, серед яких благородним металом виблискувало багато срібних, пронесли на руках через весь центр — від Володимирського собору до його будинку на Бібіковському бульварі, 34, а потім повезли на залізничний вокзал.

21 січня 1903 року Ніколу Артемійовича Терещенка поховали у рідному Глухові в спорудженій ним з братами Трьох-Анастасьєвській церкві — поруч з батьками, братом Федором та дружиною Пелагеєю Георгіївною.

У 1909 році вдячні глухівчани встановили знаменитому земляку бронзовий пам’ятник, створений скульптором і графіком, членом Товариства передвижників Миколою Андрійовичем Андрєєвим (1873-1932). На монументі Н.А.Терещенко сидів на кріслі з високою спинкою у позі тихого мудреця, який мовчки споглядає справи земні земляків…

Пам'ять

Пам'ятник у Києві,

відкритий у 2009 році

2009 року в Києві відбулося відкриття нового пам’ятника меценату та почесному громадянину Києва Николі Терещенку. Пам’ятник роботи київського скульптора Олександра Михайлицького встановлено на території Науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії.

У 2014 році відкрито пам’ятник Ніколі Терещенку у м. Андрушівка Житомирської області.

Вулиця Терещенківська у місті Київ. Також вулиця Терещенківська існує у місті Дніпро.

Вулиця Терещенка є у місті Христинівка.

Вулиця Терещенків у місті Глухів.

У місті Андрушівка вулицю Лермонтова перейменували на вулицю Терещенка.

У місті Нікополь вулицю Шмідта перейменували на вулицю Терещенківську.

Шановні користувачі!

Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:

Галайба, В. В. Из жизни губернского Киева : по материалам прессы XIX-XX вв. / В.В. Галайба. - Киев : Sкай Хорс, 2015. - 319 с. : ил. -

Ковалинский, В. Меценаты Киева / В. Ковалинский ; [Бібліотека музею історії міста Києва]. - [Киев] : [Северин-пресс] : [Кобза], [1995]. - 368 с. : ил.

Нікола та Федір Терещенки : становлення династії колекціонерів : виставковий проект "Музей і колекціонери" [авт. проекту Ю. Вакуленко ; авт. тексту О. Варбанець] ; Національний музей "Київська картинна галерея". - Київ, 2019. - 20 с. : фотоіл.

Меценати Києва / Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам'яток історії, культури і заповідних територій ; Департамент охорони культурної спадщини ; Департамент суспільних комунікацій. - [Київ] : [ТОВ " Інтерконтиненталь-Україна"], [2021]. - 14 с. : іл.