ДОВЖЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ -письменник, сценарист, кінорежисер, заслужений діяч мистецтв України

Народився 10 вересня 1894 року у с. В’юнище (тепер  у складі смт. Сосновиці Чернігівської області). Закінчив Глухівський учительський інститут (1914 рік). В 1914-1917 роках – вчитель Житомирського мішаного училища. В 1917-1919 роках навчався в Київському комерційному інституті та Українській академії мистецтв, 1922-1923 роках – у приватному художньому училищі в Берліні. Працював у Київському губернському відділі народної освіти і мистецтва, був комісаром Першого театру УРР ім. Т.  Шевченка. 1921-1922 роках – на дипломатичній роботі у Варшаві та Берліні, 1923-1925 роках – художник-ілюстратор у редакціях газет «Вісті ВУЦВК», «Література. Наука. Мистецтво»,  «Селянська правда», ілюстрував книгу Остапа Вишні  «Літературні усмішки», альманах «Плуг», робив кіноплакати. Належав до письменницьких організацій «Гарт», «ВАПЛУТЕ». В 1926-1928 роках працював на Одеській кінофабриці, 1929-1941 роках – на Київській студії художніх фільмів. В роки Великої Вітчизняної війни був військовим кореспондентом на Південно-Західному і Воронезькому фронтах, брав участь у визволенні Харкова, Києва. Писав новели, прозові мініатюри, публіцистичні статті тощо. В листопаді 1943 року Сталін заборонив друкувати й ставити кіноповість Довженка «Україна в огні». Довженка позбавили права повернутися в Україну й очолити Київську кіностудію. З 1944 року працював на кіностудії «Мосфільм», 1949-1956 роках – викладав у Всесоюзному державному інституті кінематографії (з 1955 року - професор). Помер 25 листопада 1956 року у Москві.

Художні фільми: «Ягідка-кохання» (1926 рік),  «Сумка дипкур’єра» (1927, знявся у ролі кочегара), «Звенигора» (1928 рік), «Арсенал» (1929 рік, автор сценарію, відтоді знімав фільми за власними сценаріями), «Земля» (1930 рік, «Іван» (1932 рік), «Аероград» (1935 рік), «Щорс» (1939 рік), «Мічурін» (1949 рік). Мав намір екранізувати повість «Тарас Бульба» М.Гоголя (в 1940 році написав сценарій).

Документально-публіцистичні фільми (разом з Ю. І. Солнцевою): «Визволення» (1940 рік), «Буковина – земля радянська» (1940 рік), «Битва за нашу Радянську Україну» (1943 рік), «Перемога на Правобережній Україні та вигнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель» (1944 рік).

Фільми за сценаріями та кіноповістями Довженка: «Вася - реформатор» (1926 рік), «Поема про море» (1958 рік), «Повість полум’яних літ» (1960 рік), «Зачарована Десна» (1964 рік ), «Незабутні» (1968 рік), «Загибель богів» (1988 рік, за незавершеним сценарієм Довженка, екранізація Є. П. Гуцала).

Вистави за п’єсами Довженка: «Життя в цвіту» (1948 рік), «Потомки запорожців» (1943-1953 роки).

Автор карикатур, шаржів, ілюстрацій, плакатів, автопортретів і портретів. В 1957 році Київській кіностудії художніх фільмів присвоєно ім’я Довженка, на її території йому споруджено пам’ятник, засновано музей.

Державна премія СРСР (1941 рік, 1949 рік). Ленінська премія (1959 рік, посмертно).

Див. 

Юрченко, Ю. М. Довженко Олександр Петрович / Ю. М. Юрченко // Кияни : біограф. словник. - К. : Фенікс, 2004. - С. 120-121 : портр.

Перелік видань, наявних у відділі

Довженко, О. П. Вибрані твори / Олександр Довженко ; [упоряд. текстів та передмова І.Л. Михайлина]. - Х. : Ранок : Веста, 2003. - 320 с. 

Довженко, О. П. Зачарована Десна : фрагменти / О.П. Довженко ; читає народний артист України, лауреат Національної премії України імені Т.Г. Шевченка А. Паламаренко. - К. : Росток Рекордз, 2007. - 1 комп'ютерний диск. - (Перлини українського художнього слова).

Довженко, О. П. Сторінки щоденника : 1941-1956 / О. Довженко. - К. : Вид-во гуманітарної літератури, 2004. - 383 с. : портр.

 Вшанування пам'яті:

В 1957 році київській кіностудії присвоєно ім’я Довженка О. П.

       З 5 липня 2004 року Національний банк України ввів у обіг ювілейну монету у 2 гривні, присвячену 110-річчю від дня народження Довженка.

    

БРАЙЧЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО ЮЛІАНОВИЧ - історик, археолог, поет, художник

Народився 6 вересня 1924 року у Києві. Закінчив Київський університет (1948 рік), в якому навчався на історичному та філософському факультетах. З студентських років Брайчевський брав участь в археологічних експедиціях, з вересня 1945 року, не припиняючи навчання в університеті, починає працювати художником-креслярем в Інституті археології Національної Академії Наук України і 1948 року стає його молодшим науковим співробітником, а 1955 року – старшим. Веде розкопки на Правобережжі. Наприкінці 50-х рр. у Брайчевського була готова  докторська дисертація, присвячена антському періоду вітчизняної історії.

Окремою галуззю інтересів Брайчевського був Київ. З юнацьких років він вивчав рідне місто, був одним з натхненників і активних учасників інвентаризації його пам’яток архітектури. В 60-х рр. був учасником багатьох творчих вечорів, зібрань, клубів, серед яких Клуб творчої молоді, що став осередком інтелігенції Києва. В 1960-1968 роках Брайчевський працює в Інституті історії АН України. Проте 1968 році Брайчевського звільняють з роботи. Причиною була його бурхлива громадська діяльність, сміливі принципові виступи, а головним чином праця «Приєднання чи возз’єднання?» (1966 року), яка поширювалася  в самвидаві (надрукована 1972 року в Канаді). В 1970 році він повертається до Інституту археології і стає старшим науковим співробітником Київської постійно діючої експедиції.  Брайчевського знову звільняють з роботи. Позбавлений можливості працювати в наукових установах він займався питаннями охорони старожитностей Києва, консультував молодих археологів, істориків, письменників, кіномитців.

В ці ж роки розкриваються його таланти як самобутнього художника   (створено низку історичних портретів діячів Київської Русі) та глибокого й оригінального філософа й поета.

З часу поновлення на роботі в Інституті археології 1979 року, а особливо після суспільно-політичних змін з середини 80-х рр. Брайчевський видає чимало нових праць. У 1989 році Брайчевський захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора історичних наук.

Дослідження Брайчевського виходять у монографіях: «Походження Русі» (1968 рік), «Римська монета на території України» (1959 рік), «Коли і як виник Київ» (1963 рік), «Біля джерел слов’янської державності» (1964 рік), «Утвердження християнства на Русі» (1988 рік), «Походження слов’янської писемності» (1998 рік).

Брайчевський був одним з перших, хто усвідомив значення кібернетики для обробки археологічних матеріалів. Про широту його інтересів свідчать праці «Джерелознавство і кібернетика» (1965 рік), «Археологія і кібернетика» (1968 рік), «Альбрехт Дюрер та український ренесанс» (1971 рік), «Життя Веласкеса» (1967 рік), «Вальтер Скотт і історія» (1971 рік), «Архітектурні пам’ятки вірменської колонії у Кам’янці-Подільському» (1967 рік), «До 200-річчя Артема Веделя» (1967 рік).

Останній період життя вченого (90-ті рр.) були часом інтенсивної наукової та громадської діяльності. Вийшли його книги «Скарби знайдені та незнайдені» (1992 рік), «Походження слов’янської писемності» (1998 рік), «Конспект історії України» (1993 рік), «Вступ до історичної науки» (1995 рік). Брайчевського обирають професором Києво-Могилянської академії. Виставка його живописних творів «Історичні портрети» з успіхом експонуються в Києві та Лондоні. Помер 23 жовтня 2001 року.

Павленко, Ю. В. Брайчевський Михайло Юліанович / Ю. В. Павленко // Кияни : біограф. словник. - К. : Фенікс, 2004. - С. 48-50 : портр.

У відділі є твори Брайчевського  М. Ю.

Брайчевський, М. Ю. Твори. Т. 1. Суспільно-політичні рухи в Київській Русі ; Історична думка в Київській Русі / Михайло Брайчевський ; упоряд.  Ю. Кухарчук. - К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2004. - 720 с. : іл., портр.

Брайчевський, М. Ю. Автор "Слова о полку Ігоревім" та культура Київської Русі / М. Ю. Брайчевський ; за ред. Ю.В. Павленка. - К. : Фенікс, 2005. - 551 с.

Брайчевський М. Аскольд  / Михайло Брайчевський  // Історичний календар-2002. - 2002. - С. 21-23 : фото. - (Державотворці)

Брайчевський М. Олег Віщий / Михайло Брайчевський  // Історичний календар-2002. - 2002. - С. 24-26 : фото. - (Державотворці).

Брайчевський М. Володимир Святий / Михайло Брайчевський  // Історичний календар-2002. - 2002. - С. 171-174 : фото. - (Державотворці).

Брайчевський М. Данило Галицький / Михайло Брайчевський // Історичний календар-2002. - 2002. - С. 301-303 : фото. - (Державотворці).

Брайчевський М. Володимир Мономах / Михайло Брайчевський  // Історичний календар-2002. - 2002. - С. 269-273 : фото.

Брайчевський М. Ярослав Мудрий / Михайло Брайчевський  // Історичний календар-2002. - 2002. - С. 238-242 : фото.

Брайчевський М. Нотатки з минулого : спогади про Київ довоєнного часу / М. Брайчевський // Хроніка 2000. - 2002. – Вип. № 51-52. - С. 558-577.

Брайчевський, М. Походження слов'янської писемності /                      М. Брайчевський ; [передм. Ю. Павленка]. - К. : Академія, 1998. - 154 с. : іл.

Брайчевський М. Святослав Ігорович / Михайло Брайчевський  // Історичний календар-2002. - 2002. - С. 127-129 : фото. - (Державотворці).

            Про Брайчевського Михайла Юліановича

Ісаєвич, Я. Д. Брайчевський Михайло Юліанович  / Я. Д. Ісаєвич // Енциклопедія Сучасної України. Т. 3. Біо-Бя. – К., 2004. – С. 421-422  : портр.

Левитська І. Заповіт Брайчевського : відомий історик і знавець Києва просив розвіяти його прах перед відновленим Михайлівським собором /

І. Левитська  // Хрещатик. - 2005. - 25 листоп. - С. 5.

Павленко, Ю. В. Михайло Брайчевський :  вчений і особистість / за ред. Ю.В. Павленка. - К. : Фенікс, 2002. - 228 с.

Толочко П. Суперечки навколо моїх концепцій - це явище швидше відрадне ніж сумне / П. Толочко  // Хроніка 2000. - 2002. – Вип. № 49-50. - С. 45-56.

Шпак, В. Справжня історія завжди небезпечна / В. Шпак // Урядовий кур'єр. 2014. - 30 серп. - С. 16 : фото.